Ухвала суду № 93690126, 21.12.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2197/20

У Х В А Л А

21.12.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючий - суддя Кашуба А.В.,

Секретар судового засідання Чернянчук К.П.

За участі прокурора Романика Р.В.,

Обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Стасюка Ю.П.,

Потерпілого ОСОБА_2 ,

Розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань м.Виноградів обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2020 року на розгляд судді Виноградівського районного суду Кашуба А.В. передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання, у якому просить повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Клопотання мотивував тим, що обвинувальний акт було складено неуповноваженою особою. Так, кримінальне провадження здійснюється за ознаками ч.1 ст.125 КК України, тобто кримінального проступку, як визначено Законом України, що набув чинності 01.07.2020 року. Цим Законом встановлено перехідні положення здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких особі повідомлено про підозру. Станом на 01.07.2020 ОСОБА_1 мав статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, якому вручено повідомлення про підозру. Відтак, відповідно до п.п.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2617-VIII досудове розслідування у данному кримінальному провадженні повинно було здійснюватися тим органом, що й здійснював досудове розслідування – тобто слідчим слідчого відділу Виноградівського ВП. Натомість обвинувальний акт складено інспектором сектору дізнання – неуповноваженою особою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене захисником клопотання.

Прокурор вважає, що клопотання є безпідставним, а є законні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Потерпілий заперечив проти задоволення клопотання та підтримав позицію прокурора.

Заслухавши доводи клопотання захисника, думки учасників справи із цього приводу, вивчивши зміст обвинувального акту та письмові документи, що містяться в матеріалах справи, суд вирішив наступне.

Встановлено, що 14.04.2020 року до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.1 ст.125 КК України за фактом нанесення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 та інспектором сектору дізнання ОСОБА_4 .

Прокурорами у даному кримінальному провадженні було визначено прокурорів Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Дорошевича Р.Р., Ониська М.В., Бігорі Я.Я. (старший групи прокурорів), Рябця І.Л., Бориса В.І., Ракущинця С.П.

15.06.2020 року слідчим Голубка Р.В. було складено та підписано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні – ОСОБА_1 . Повідомлення погоджено прокурором у провадженні – Дорошевичем Р.Р.

Дане повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки та супровідним листом з повідомленням про прийняте процесуальне рішення та проведення процесуальних дій від 15.06.2020 року було надіслано ОСОБА_1 у порядку надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку. 19 червня 2020 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про підозру від 15.06.2020 у даному кримінальному провадженні разом із доданими документами.

Ці дані підтверджуються поданими стороною захисту письмовими доказами (а.с.100-109).

01.07.2020 року набув чинності Закон України №2617-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, згідно із положеннями якого злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, визначено як кримінальний проступок.

Таким чином, станом на 01.07.2020 року ОСОБА_1 отримав статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у даному кримінальному провадженні, якому вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Підпунктом 2 п.4 Розділу ІІ цього Закону встановлено перехідні положення здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких особі повідомлено про підозру, але ще не прийнято процесуальне рішення, передбачене ч.2 ст.283 КПК України.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2617-VIII, у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 цього Кодексу, тим органом, що здійснював досудове розслідування.

Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини третьої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, 02.07.2020 року прокурором у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року на виконання Закону України 2617-VIII було прийнято постанову про визначення підслідності (а.с.110-111). Зі змісту постанови з`ясовано, що підслідність кримінального провадження на підставі п.п.1 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2617-VIII визначено за підрозділом дізнання Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

10.07.2020 інспектором сектору дізнання Виноградівського ВП у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року було повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Проаналізувавши наведені положення Закону, суд констатує, що визначені підпунктом 2 п.4 Розділу ІІ Закону 2617-VIII процесуальний порядок вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку (спосіб) у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року - не було дотримано, оскільки суб`єкт вручення – неуповноважений законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порушення визначеного пп.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2617-VIII процесуального порядку повідомлення особі про підозру суперечить визначеному законом завданню кримінального провадження, має наслідком ненабуття такою особою процесуального статусу підозрюваного у вчиненні кримінального проступку.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Тому, на переконання суду, здійснення повідомлення про підозру неналежним суб`єктом має правові наслідки - така особа не вважається притягнутою до кримінальної відповідальності у визначеному законом порядку.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку мав здійснити саме слідчий, у встановлений законом строк. Вручення повідомлення про підозру іншим суб`єктом є врученням його неналежною (неуповноваженою) особою і не має своїм наслідком залучення особи до участі у кримінальному провадженні як підозрюваного у вчиненні кримінального проступку.

За таких обставин обвинувачення не може бути пред`явлене, а направлений до суду обвинувальний акт не підлягає розгляду по суті.

Як вже зазначено вище, в даному випадку законною компетенцією здійснювати досудове розслідування, а в тому числі і складати обвинувальний акт, у даному кримінальному провадженні був наділений лише той орган, що здійснював досудове розслідування - слідчий підрозділ Виноградівського відділення поліції, а зокрема слідчий слідчого підрозділу, визначений керівником слідчого підрозділу.

Проте, всупереч визначеному законом порядку кримінальне провадження було передано прокурору, який визначив для здійснення подальшого досудового розслідування - підрозділ дізнання. В подальшому досудове розслідування проводилося, а обвинувальний акт складено неуповноваженим законом органом досудового розслідування.

Наведені порушення свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК, що відповідно до пункту третього частини третьої статті 314 цього Кодексу є підставою для повернення цього документа судом першої інстанції прокурору зі стадії підготовчого судового засідання.

На користь такого висновку свідчить аналіз процесуального законодавства і практики його застосування. Зокрема, повідомлення про підозру на підставі нині чинного КПК за змістом є подібним пред`явленню обвинувачення відповідно до КПК 1960 року, яке здійснювалося за правилами статей 131-133, 140-142 зазначеного Кодексу.

Відповідно до орієнтирів застосування цього нормативно-правового акта, викладених у пункті третьому постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», безумовною підставою для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду судом визнавалося порушення вимог КПК (1960 року) про обов`язковість пред`явлення обвинувачення. До таких порушень належало виконання цієї процесуальної дії всупереч установленій законом процедурі, в тому числі пред`явлення обвинувачення неуповноваженою особою. Недотримання відповідних норм процесуального права розцінювалося як обставина, за якої кримінальна справа в будь-якому разі не могла бути призначена до судового розгляду.

На підставі наведеного вище, суд переконався у обґрунтованості доводів клопотання. Обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не може бути призначений до судового розгляду, та такий слід повернути прокурору. Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.291, 314, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника – адвоката Стасюка Ю.П. - задовольнити.

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - прокурору у зв`язку із невідповідністю обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Головуючий А. В. Кашуба