Рішення № 93689737, 10.12.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4493/19

Провадження № 2-о/265/8/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря Вакуленко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кашуба Наталя Олександрівна, заінтересовані особи Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, про визнання особи такою, що добровільно здійснювала волонтерську діяльність по забезпеченню проведення АТО і загинула внаслідок поранення,отриманого саме під час проведення АТО в результаті терористичного акту,

за участю представника заінтересованої особи Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях,

за участю представника заінтересованої особи Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Кашуба Н.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про визнання особи такою, що добровільно здійснювала волонтерську діяльність по забезпеченню проведення АТО і загинула внаслідок поранення, отриманого саме під час проведення АТО в результаті терористичного акту, заінтересовані особи Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 14 червня 2014 року на ділянці дороги Пост-мост в м. Маріуполь, відбувся терористичний акт в результаті якого рухаючись на своєму автомобілі марки HONDA FR-V державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від скрізного осколкового поранення голови з руйнуванням речовини головного мозку трагічно загинув ОСОБА_2 .

З метою отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії її соціального захисту» деяким категоріям осіб, в тому числі з вищевказаних яких затверджено постановою КМ України від 23 вересня 2015 року № 740 та подальшого отримання посвідчення «члена родини загиблого» і відповідної компенсації за зруйноване майно, а саме автомобіль HONDA FR-V державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у рамках прийнятого Верховною радою 18 січня Закону про реінтеграцію Донбасу «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» та в рамках державної бюджетної програми заявниця звернулася до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради та отримала відмову у проведенні вищезазначених дій, оскільки надані нею для ознайомлення документи не підтверджували факту того, що її чоловік загинув внаслідок проведення антитерористичної операції та вів волонтерську діяльність, як того вимагають норми ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до відповіді Центрального відділу поліції від 06.06.2018 року за вих. № 89/зі/101/03-2018 за даними Інтергованої інформаційно-пошукової системи Національної поліції України за фактом смерті ОСОБА_2 25.06.2014 року Прокуратурою Жовтневого району м. Маріуполь ( Маріупольська місцева прокуратура № 1) внесені відомості ЄРДР за № 42014050990000060 за правничою кваліфікацією п.1 ч.2 ст.115 КК України (умисне вбивство).

Згідно повідомлення СБ України - кримінальне провадження № 42014050990000060 від 25.06.2014 згідно Постанови прокурора прокуратури Донецької області об`єднано в кримінальне провадження № 22014050000000047 від 09.05.2014 року за кваліфікацією злочину, передбаченому ч.3 ст. 258, ч.2ст.258, ч.1 ст.258, ч.2 ст.345, ст.348, ч.1 ст. 258-3 КК України та перекваліфіковано на ч.3 ст. 258 КК України терористичний акт.

Враховуючи викладене вважають, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно здійснював волонтерську діяльність по забезпеченню проведення антитерористичної операції, здійснював заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в донецькій і Луганській областях і загинув внаслідок поранення, отриманого при забезпеченні проведення антитерористичної операції саме під час проведення Антитерористичної операції в результаті терористичного акту, що є підставою для отримання «Посвідчення члена сім`ї загиблого» на яких поширюються дія всіх нормативно-правових актів щодо соціального захисту сімей загиблих учасників АТО, та яким виплачується, відповідно до постанови КМУ від 29.04.2016 № 336, одноразова грошова допомога в розмірі 750 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули особи. Таким чином вважають, що подана заява підлягає задоволенню.

У судовому засіданні адвокат Кашуба Н.О. повністю підтримала зміст заяви, та надала пояснення аналогічні змісту заяви. Просила суд задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради надала пояснення щодо заявлених вимог, в яких зазначила, що інформація, яка підтверджує участь померлого ОСОБА_2 в добровільному забезпеченні або добровільному залученні до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або участі в волонтерській діяльності відсутня та жодним чином не підтверджена. Також відсутній висновок судово-медичної експертизи, який необхідний для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що зазначено в Порядку надання статусу особи, на яку поширюється зазначений Закон, який затверджено Постановою КМ України від 23.09.2015 № 740. Просила відмовити у задоволенні заяви.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради підтримала свої пояснення, надала суду пояснення аналогічні змісту письмових пояснень.

Представник заінтересованої особи Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях надала письмові пояснення в яких зазначила, що матеріали справи не містять докази здійснення ОСОБА_2 волонтерської діяльності по забезпеченню проведення АТО, а також докази отримання ним поранення під час забезпечення її проведення, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення заяви.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях надала суду аналогічні пояснення, просила суд відмовити у задоволенні заяви.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 14.06.2014 року загинув його батько, який здійснював волонтерську діяльність. Батько збудував храм, в якому була організована польова кухня для бійці на блок постах. Батько на своїй машині возив продукти харчування на блок пости. Підтверджуючих документів, що батько здійснював волонтерську діяльність в сім`ї не має.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що ОСОБА_2 був ініціатором церкві «Оновлення», був пастором в церкві. Ним було збудовано храм, на території якого було організовано польову кухню для військовослужбовців України. ОСОБА_2 стояв у витоків волонтерського руху. На ньому було забезпечення людей ліжками, матрацами, білизною, продуктами харчування. Він знайшов базу із бронежилетами, на якій вони замовляли ці речі. В своїй роботі він використовував особистий транспорт. 14.06.2014 року ОСОБА_2 здійснював свою волонтерську діяльність, він їздив на центральний ринок для купівлі продуктів харчування для польової кухні. По поверненню з центрального ринку, по руху на Пост-мосту, його автомобіль попав під обстріл сепаратистами, внаслідок чого ОСОБА_2 загинув, тобто загинув останній під час волонтерської діяльності. Крім того суду пояснили, що ОСОБА_2 був організатором волонтерського руху «Кодекс честі», який не був зареєстрований як юридична особа. Посвідчення волонтерської діяльності не видавалися.

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року відкрито провадження по даній цивільній справі, призначено відкрите судове засідання у справі на 18 вересня 2019 року о 09-00 годині.

Суд, вислухавши представника заявниці, представників заінтересованих осіб, свідків, вивчивши матеріали справи дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви за наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2014 року на ділянці дороги Пост-мост в м. Маріуполь, відбувся терористичний акт в результаті якого рухаючись на своєму автомобілі марки HONDA FR-V державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від скрізного осколкового поранення голови з руйнуванням речовини головного мозку трагічно загинув ОСОБА_2 .

Заявниця ОСОБА_1 з метою отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» деяким категоріям осіб, в тому числі з вищевказаних яких затверджено постановою КМ України від 23 вересня 2015 року № 740 та подальшого отримання посвідчення «члена родини загиблого» і відповідної компенсації за зруйноване майно, а саме автомобіль HONDA FR-V державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у рамках прийнятого Верховною радою 18 січня Закону про реінтеграцію Донбасу «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» та в рамках державної бюджетної програми звернулася до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

За результатами звернення ОСОБА_1 отримала відмову у проведенні вищезазначених дій, оскільки надані нею для ознайомлення документи не підтверджували факту того, що її чоловік загинув внаслідок проведення антитерористичної операції та вів волонтерську діяльність, як того вимагають норми ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Відповідно до відповіді Центрального відділу поліції від 06.06.2018 року за вих. № 89/зі/101/03-2018 за даними Інтергованої інформаційно-пошукової системи Національної поліції України за фактом смерті ОСОБА_2 25.06.2014 року Прокуратурою Жовтневого району м. Маріуполь ( Маріупольська місцева прокуратура № 1) внесені відомості ЄРДР за № 42014050990000060 за правничою кваліфікацією п.1 ч.2 ст.115 КК України (умисне вбивство).

Згідно повідомлення СБ України - кримінальне провадження № 42014050990000060 від 25.06.2014 згідно Постанови прокурора прокуратури Донецької області об`єднано в кримінальне провадження № 22014050000000047 від 09.05.2014 року за кваліфікацією злочину, передбаченому ч.3 ст. 258, ч.2ст.258, ч.1 ст.258, ч.2 ст.345, ст.348, ч.1 ст. 258-3 КК України та перекваліфіковано на ч.3 ст. 258 КК України терористичний акт.

Християнська церква «Оновлення» повідомила, що на території соціального центру «Оновлення», за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Релігійній громаді ХВЄ «Оновлення» знаходиться господарська побудова, яка була збудована на кошти пастора ОСОБА_2 . Було надано дозвіл на використання цієї побудови для польової кухні (а.с.83).

Заінтересованою особою СБ України було надано суду копія протоколу огляду автомобіля HONDA FR-V державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який складений слідчим в ОВС відділу Управління СБ України в Донецькій області 18 червня 2014 року, який досліджений судом. В даному протоколі відсутні відомості, щодо наявності в салоні автомобіля яких-небудь продуктів харчування (а.с. 141-142).

Даний протокол огляду ані заявницею, ані її представником спростовано не було.

Також було надано розписки про отримання ОСОБА_6 речей із даного автомобіля, відповідно до змісту якої продукти харчування він не отримував. Претензій у нього до отриманих речей не було, про що зазначено в розписках (а.с. 136-146).

Дані обставини ані представником заявниці, ані заявницею спростовані не були.

Абз. 5 п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ визначено, що чинність цього Закону поширюється на сім`ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної" безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Також вказаною статтею закону передбачено, що Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п`ятому - восьмому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (зі змінами) затверджено Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб.

П. 1 Порядку визначено, що він визначає процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб.

Абз. 2 п. 2 Порядку визначено, що статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається сім`ям осіб, які добровільно забезпечували (добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність за напрямами, визначеними абзацом дев`ятим частини третьої статті 1 Закону України «Про волонтерську діяльність») та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Абз. 9 ч. З ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 № 3236- VI (зі змінами) визначено, що волонтерська діяльність здійснюється зокрема за таким напрямком: надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

П. 4 Порядку передбачені підстави для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; копія договору про провадження волонтерської діяльності (за наявності) або копія договору про надання волонтерської допомоги (за наявності);

свідчення командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу), керівника добровольчого формування, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, завірені печаткою військової частини;

довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла; висновок судово-медичної експертизи;

рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, - за відсутності зазначених документів (крім свідоцтва про смерть (копії) або повідомлення про загибель особи та висновку судово-медичної експертизи).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує, що заявниці та її представнику, за клопотанням останньої, неодноразово була надана можливість для надання доказів суду, щодо доведеності вимог та обставин, які викладені в заяві, проте суду булу надані докази саме в тому обсязі, які викладені вище.

Враховуючи вищевикладені норми права, матеріали справи, оцінивши надані заявницею докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що ані заявницею, ані її представником не надано доказів в тому об`ємі, який, відповідно до вищевказаного Порядку, необхідний для визнання ОСОБА_2 особою, що добровільно здійснювала волонтерську діяльність по забезпеченню проведення АТО і загинула внаслідок поранення, отриманого саме під час проведення АТО в результаті терористичного акту, внаслідок чого відмовляє у задоволенні заяви.

При цьому суд відхиляє при вирішенні заяви по суті пояснення свідків ОСОБА_4 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 щодо здійснення ОСОБА_2 під час загибелі волонтерської діяльності, оскільки ці свідчення спростовуються вищевказаними матеріалами справи, а саме протоколом огляду автомобіля, яким керував під час загибелі ОСОБА_2 , та розписками про отримання речей із автомобіля, в яких відсутні відомості про знаходження продуктів харчування в автомобілі, придбаних для польової кухні, та які не були спростовані ані заявницею, ані її представником.

Керуючись ст.ст. 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кашуба Наталя Олександрівна, заінтересовані особи Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, про визнання особи такою, що добровільно здійснювала волонтерську діяльність по забезпеченню проведення АТО і загинула внаслідок поранення,отриманого саме під час проведення АТО в результаті терористичного акту, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, яке було постановлено під час дії карантину, набуде чинності лише після закінчення строку карантину, та після закінчення строку на апеляційне оскарження, перебіг якого починається з наступного дня після закінчення карантину

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

представник заявниці: адвокат Кашуба Наталя Олександрівна, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5121 від 29.08.2018 року, адреса: АДРЕСА_3 ;

заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ: 41336065, адреса: Донецька область, м.Маріуполь, просп.Миру, 70;

заінтересована особа: Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, код ЄДРПОУ: 20001504, адреса: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Архітектора Нільсена, 33.

Суддя О.О. Костромітіна