Рішення № 93688130, 17.12.2020, Новоселицький районний суд Чернівецької області

17.12.2020

Справа №720/1719/20

Провадження № 2/720/723/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Новоселиця

Новоселицький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Факащук А.П.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Новоселиця цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

Начальник філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за договором кредиту, в якій зазначив, що відповідач звернувся до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав 26 липня 2016 року Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та відповідачу був встановлений кредит в сумі 30000 грн..

Підписанням цієї заяви відповідач погодився на одержання та з умовами користування кредитом відповідно до умов Договору та підтверджує укладення між ним та банком кредитного договору.

Відповідач порушив умови погашення заборгованості за кредитом, на претензії банку не реагував і не погасив в добровільному порядку суму боргу.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 22 вересня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 28365 грн. 27 коп. з яких: 26821 грн. 93 коп. – сума кредиту, 1357 грн. 65 коп. – прострочені відсотки, комісія – 14 грн., пеня – 14 грн.35 коп. та 1657 грн. 34 коп. - 3 % річних в порядку ст..625 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором кредиту в розмірі 28365 грн. 27 коп. і судові витрати в розмірі 2102 гривень.

20 жовтня 2020 року відкрито провадження по даній позовній заяві та справа призначена до судового розгляду у порядку спрощеного провадження.

13 листопада 2020 року ухвалою суду визначено про подальший розгляд справи з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача не з`явився, однак направив до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує, щодо винесення по справі заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причину своєї неявки.

У зв`язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання суд вважає, що у відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України, справа підлягає розгляду в його відсутності із винесеним по справі заочного рішення.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. По справі є в наявності достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав 26 липня 2016 року підписав Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб без номера та відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 на підставі чого відповідачу був встановлений кредит в сумі 30000 грн..

Згідно п. 6.1 Заяви підписанням заяви клієнт погоджується на одержання (Збільшення) кредиту та погоджується з умовами користування кредитом відповідно до умов ДКБО, а також підтверджує укладення між клієнтом та банком Кредитного договору з істотними умовами кредитування викладеними в Заяві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, відповідно до заяви позичальника банк надає позичальнику строковой кредит, з кінцевим строком повного розрахунку до закінчення терміном на 35 місяців який сплинув 26 серпня 2019 року.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, провівши системний аналіз встановлених судом обставин, зазначених норм права та правових позицій Верховного Суду, дійшов висновку, що строк дії кредитного договору від 26 липня 2016 року між сторонами до 26 серпня 2019 року.

До даної заяви представник банку надає Витяг з загальних умов кредитування Затвердженні постановою правління АТ «ОщадБанк» від 05 серпня 2015 року №694 які не підписані та з яких неможливо визначити чи був ознайомлений відповідач на час приєднання до умов кредитування.

З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості по кредитному договору від 22 вересня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 28365 грн. 27 коп. з яких: 26821 грн. 93 коп. – сума кредиту, 1357 грн. 65 коп. – прострочені відсотки, комісія – 14 грн., пеня – 14 грн.35 коп. та 1657 грн. 34 коп. - 3 % річних в порядку ст..625 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяви про приєднання до Про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточних рахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) №б/н від 26 липня 2016 року року процентна ставка зазначена у п.6.5.1 в розмірі 30 відсотків на рік.

Крім того, у цій заяві підписаній сторонами у п.6.5.3, 6.7. відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів), комісійної винагороди за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Витягом з загальних умов кредитування Затвердженні постановою правління АТ «ОщадБанк» від 05 серпня 2015 року №694, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, позивач не надав до матеріалів справи підтверджень, що саме ці умови кредитування Затвердженні постановою правління АТ «ОщадБанк» від 05 серпня 2015 року №694 розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву Про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточних рахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) №б/н від 26 липня 2016 року.

Суд вважає, що наданий витяг з умов кредитування Затвердженні постановою правління АТ «ОщадБанк» від 05 серпня 2015 року №694 наданий позивачем належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови кредитування Затвердженні постановою правління АТ «ОщадБанк» від 05 серпня 2015 року №694 неодноразово змінювалися самим АТ «ОщадБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (26 липня 2016 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05 жовтня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови кредитування та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови кредитування не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч.6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови кредитування АТ «ОщадБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд вважає, що Витяг з Умови кредитування АТ «ОщадБанк» які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26 липня 2016 року шляхом підписання заяви-приєднання.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів), за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та комісійних виплат за обслуговування договору.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже враховуючи вище викладене суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума боргу по тілу кредиту в сумі 26821 грн. 93 коп., 1357 грн. 65 коп. відсотки за користуванням кредитом які нараховані до 26 серпня 2019 року та 157 грн. - 3% річних після 26 серпня 2019 року, в задоволенні решта позовних вимог слід відмовити з підстав зазначених вище. Позиція суду не суперечить встановленої судової практики Верховного Суду України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року Справа №342/180/17 Провадження №14-131цс19, щодо порядку розгляду цивільних справ даної категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Платіжним дорученням від 01 жовтня 2020 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102 грн.

Тому суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2102 грн..

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 80, 82, 141, 245, 246, 258-273, 274-279,280, 354 ЦПК України, і на підставі ст.ст.554,610,611, 612,625,1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором кредиту в сумі 28336 грн. 58 коп. (двадцять вісім тисяч триста тридцять шість грн. 58 коп.) в задоволені решта позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" понесені судові витрати в сумі 2102 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області в 30-денний строк з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 має право протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду подати заяву про перегляд заочного рішення суду.

Суддя: Вівчар Г.А.