Ухвала суду № 93687873, 18.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 610/2166/19

№ провадження 1-кп/646/619/2020

У Х В А Л А

18.12.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі

судді - Янцовської Т.М., за участю секретаря – Цмоканич У.Я., прокурора – Медяника О.А., захисника – Бессарабенко І.А., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220190000562 від 09.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України продовжує існувати наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Вбачається ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнути відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 достовірно знаючи місце проживання потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення - у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування, які відповідно до положень ст.95 КПК України, сприймаються лише під час судового засідання. Також наявний ризик вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, в тому числі злочинів проти життя та здоров`я особи, власності, оскільки він ніде не працює, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, є раніше судимим за аналогічний злочин проти життя та здоров`я особи, за корисливі злочини проти власності, тому вбачаються підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність. Одночасно ці обставини підтверджують недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. З огляду на те, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_1 злочин, є особливо тяжким, який вчинений із застосуванням насильства, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України застосування застави не вбачається можливим.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, який не погодився з клопотанням прокурора, захисника, який вважав, що відсутні ризики, зазначені у клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, останній потребує медичної допомоги, а тому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 15 років. На теперішній час наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою ухилення від відповідальності; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, які в судовому засіданні на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, не допитані, а тому не зменшились ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об`єкту посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується. Також не змінились обставини, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо особи обвинуваченого - його стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків.

Суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду по кримінальному провадженню, а тому суд вважає доцільним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо злочину, який міг спричинити загибель людини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 196, 205, 331 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 терміном до 60 днів, тобто до 16.02.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.

Суддя: Т.М. Янцовська