Рішення № 93687821, 21.12.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6750/20

Провадження № 2/635/2992/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Савченко В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

відповідач – Пісочинська селищна об`єднана територіальна громада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Пісочинська селищна об`єднана територіальна громада, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Пісочинська об`єднана територіальна громада, в якій просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку літ."А-1" загальною площею 84,90кв.м., житловою площею - 42,30кв.м. з тамбурами літ. «а1», «а3», верандою літ. «а» , з наступними надвірними будівлями та спорудами: навісами літ. «а4» та «г», гаражом літ. «Б», сараєм літ. «В», погрібом літ. «П», літньою кухнею літ. «Г», душем літ. «Д», вбиральнею літ. «Е», вигрібною ямою літ. «И», огорожею №1 - №5, колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», ямою для т/о літ. «№1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Згідно заповіту померлого його спадкоємцем стала ОСОБА_1 . У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 залишив позивачу 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Місцевого суду Харківського району Харківської області, справа №2-1837 від 09.10.2001р. власниця 1/3 частини зазначеного будинку є ОСОБА_2 , яка в спирному будинку ніколи не проживала та зареєстрвоана не була. Все життя ОСОБА_2 проживала у Російській Федерації. Позивач вважає, що має право на 1/3 частину спірного будинку в порядку набувальної давності, оскільки загалом, разом з часом коли цією частиною володів ОСОБА_3 спадкоємцем якого є позивач, минуло вже більш ніж 10 років.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2020 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. У вказаний в ухвалі строк позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29.10.2020 провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2020 закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача Пісочинської селищної об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав суду відзив, в якому не заперечував проти задоволення позову, розгляд справи просив проводити без його участі.

Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до рішення Місцевого суду Харківського району Харківської області від 09.10.2001 визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вказаним рішенням визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом від 31.07.1991, реєстровий №2-916 ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_3 зареєстрував за собою відповідну частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації 27.11.2001, записано у реєстрову книгу №23, за реєстровим №2957.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на 2/3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла на підставі заповіту ОСОБА_1 , та останній приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є. видано свідоцтво про право на спадщину на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.06.2020, ОСОБА_1 зареєструвала 2/3 частки спірного будинку, номер запису про право власності 36800099, номер витягу 211783289.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 220089172 від 12.08.2020, 1/3 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована 28.05.2009 за ОСОБА_2 .

Спірне домоволодіння складається з таких приміщень: літ."А-1" загальною площею 84,90кв.м., житловою площею - 42,30кв.м. з тамбурами літ. «а1», «а3», верандою літ. «а» , з наступними надвірними будівлями та спорудами: навісами літ. «а4» та «г», гаражом літ. «Б», сараєм літ. «В», погрібом літ. «П», літньою кухнею літ. «Г», душем літ. «Д», вбиральнею літ. «Е», вигрібною ямою літ. «И», огорожею №1 - №5, колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», ямою для т/о літ. «№1».

З наданого акта депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 12.09.2020, убачається, що ОСОБА_2 ніколи в спірному домоволодінні не проживала та не з`являлась в ньому.

З метою встановлення місця проживання ОСОБА_2 судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, з якої убачається, що ОСОБА_2 зареєстрованого місця проживання на території Харківської області немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови).

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 зареєстрував за собою 2/3 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 27.11.2001 на підставі рішення суду. Вказану частку житлового будинку в подальшому успадкувала ОСОБА_1

1/3 спірного житлового будинку належить на підставі рішення суду від 09.10.2001 ОСОБА_2 , яка у вказаному будинку зареєстрована не була та не проживала.

З часу ухвалення рішення ОСОБА_3 , а в подальшому ОСОБА_1 відкрито користувались часткою ОСОБА_2 , яка в спірному будинку не проживала та не користувалась тривалий час.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 на дайни час невідоме.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).

Отже, враховуючи, що померлий ОСОБА_3 добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжував відкрито, безперервно володіти житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спадщину на частку житлового будинку прийняла ОСОБА_1 , яка продовжила користуватись належною відповідачу ОСОБА_2 часткою, суд вважає за можливе визнати право власності за набувальною давністю та дійшов висновку про доведеність вимог позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Пісочинська селищна об`єднана територіальна громада, про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку літ."А-1" загальною площею 84,90 кв.м., житловою площею - 42,30кв.м. з тамбурами літ. «а1», «а3», верандою літ. «а» , з наступними надвірними будівлями та спорудами: навісами літ. «а4» та «г», гаражом літ. «Б», сараєм літ. «В», погрібом літ. «П», літньою кухнею літ. «Г», душем літ. «Д», вбиральнею літ. «Е», вигрібною ямою літ. «И», огорожею №1 - №5, колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», ямою для т/о літ. «№1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_2 , в порядку набувальної давності.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .

Відповідач: Пісочинська селищна об`єднана територіальна громада, місце реєстрації: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пров.Транспортний, 2, код ЄДРПОУ 04396727.

Суддя Д.М. Савченко