Ухвала суду № 93685356, 21.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

21.12.2020

Справа № 642/4426/20

Провадження № 2/642/1385/20

У Х В А Л А

21 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Бондаренко В.П.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача- Григор`єва І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» про відшкодування шкоди,

встановив:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представники відповідачів ОСОБА_3 та. ОСОБА_4 направили суду поштою 8 грудня 2020 року клопотання про поновлення строку на подання заяви їз запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, та розгляд справи за правилами загального позовного провадження та просили замінити засідання для розгляду справи по суті підготовим засіданням.

В обґрунтування клопотання послались на те, що протягом серпня -листопада 2020 року було подано 5 позовних заяв, підписаних одним й тим же представником – ОСОБА_1 , про відшкодування моральної шкоди, на загальну суму більше ніж 2 500 000 грн Вказані справи мають велике значення для відповідача, справа має значний суспільний інтерес, оскільки формує певне ставлення до АР «Укрзалізниця», формується певна судова практика. Належність та допустимість доказів сумісного проживання позивача разом з потерпілим, які надав представник позивача, викликає сумніви, оскільки такі документи видаються центрами надання адміністративних послуг та результатом яких є довідка про останнє місце реєстрації померлого, однак такої довідки матеріали не містять. В обґрунтування заперечень представнику відповідача слід витребувати документи, що займе значний час, тому у справі необхідна стадія підготовчого провадження.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання та зазначив, що слід зібрати та надати докази на спростування позову, а також допитати позивачку в судовому засіданні, тому слід провести підготовче провадження у справі. Також зазначив, що після з`ясування, що один й той же представник від імені позивачів звернувся до суду в період з серпня по листопад 2020 року з рядом аналогічних позовів до відповідача, виникла необхідність у витребуванні ряду документів, надання суду доказів на спростування позову, а тому виникла необхідність у заявленні цього клопотання. Представляти інтереси відповідача у загальному позовному провадженні будуть професійні адвокати. Також зазначив, що в результаті господарської діяльності у 2020 році підприємство є збитковим, тому посилання представника позивача на фінансовий звіт відповідача за 2019 року не може бути прийнято до уваги.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти клопотання представників відповідача щодо розгляду справи в загальному позовному провадженні, пославшись на те, що згідно з даними фінансової звітності АТ «Укрзалізниця» відповідач станом на 01.01.2020 має стійкий успішний фінансовий стан, тому посилання на велике значення даної справи для позивача та значну суму позову є необґрунтованим. Крім того, судовий розгляд розпочато, представником відповідача пропущений строк для звернення з даним клопотанням.

Суд приходить до висновку про задоволення клопотання з таких підстав..

Відповідно до ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України с уд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Представник позивачки не заперечував, що після подачі цього позову подав ряд позовів до відповідача від імені інших позивачів протягом серпня- листопада 2020 року.

На цю обставину, як на необхідність перевірки шляхом направлення запитів достовірності наданих представником доказів послався представник відповідача.

За таких обставин суд вважає поважними причини пропуску представником відповідача 15-денного строку з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження строку для звернення до суду з запереченнями проти розгляду справи у спрощеному провадженні та з клопотанням про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 274 ЦПК України п ри вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до п.2 ч.6 вказаної статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є, крім справ, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи ціну позову, обсяг та характер доказів у справі, значення дано справи для відповідача, зокрема, необхідність виклику свідків, витребування інших доказів за клопотанням представника відповідача, суд не вважає дану справу справою незначної складності, та за цим критерієм вона не є малозначною.

Наведені представником відповідача аргументи суд вважає достатніми для задоволення клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, необхідності проведення підготовчого провадження, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи представника позивача не спростовують наведених доводів представників відповідача, та посилання на фінансовий звіт підприємства за 2019 рік не свідчить про малозначність даної справи.

Відповідно до ч.6 ст. 277 ЦПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України п редставником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Оскільки суд вирішив розглядати справу в загальному позовну провадженні, та дана справа не є малозначною, а представник позивачки діє від її імені за довіреністю, повноважень адвоката у даній справі не надав, він не має повноважень на подальшу участь від імені позивачки у даній справі, як і представник відповідача Григор`єв І.В., який також діє від імені відповідача за довіреністю та не є адвокатом.

Керуючись ст. ст.19, 127, 259, 260, 274, 277 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Поновити строк представнику відповідача на подання заяви їз запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Замінити засідання у даній справі для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 21 грудня 2020 року.

Суддя Л.Л. Шрамко