Рішення № 93685312, 21.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"21" грудня 2020 р.

Справа №642/2912/20

2/642/1084/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Канаєвої К.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив:

- скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №8/826 від 29.10.2010р. Ленінського ВДВС Харківського МУЮ;

- виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначив, що він з членами родини – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 наи правах спільної сумісної власності є власниками квартири АДРЕСА_1 . позивач дізнався, що на його часту даної квартири накладено арешт, в зв`язку з чим звернувся до міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові за роз`ясненнями, та отримав відповідь про те, що через відсутність даних про постанову №8/826 від 29.10.2010р., неможливо визначити підстави арешту та підстави для зняття арешту з майна.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.06.2020 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 21.12.2020 року за клопотанням позивача було залишено без розгляду позовну вимогу про виключення з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Також справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивачем та третіми особами подано заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в їх відсутність. В заяві зазначив, що у відділі відсутні реквізити постанови виконавця, якою було накладено арешт у 2010 році, а тому ДВС не має можливості визначити підстави арешту та підстави для зняття арешту з квартири позивача.

Треті особи заперечень на позов не подавали.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2009 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ВАТ «Світло шахтаря» було стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 2263,07грн. солідарно. (а.с. 67)

Згідно до свідоцтва про право власності на житло від 11 лютого 2003р., виданого органом приватизації житлового фонду ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», вав також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 та члени його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а.с. 8-13)

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.02.2020р., на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 8/826 від 29.10.2010р. Ленінським ВДВС Харківського МУЮ (а.с. 14)

На запит ОСОБА_1 . Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові повідомив у відповіді від 05.03.2020р. наступне: у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-4321/09, виданого Ленінським районним судом м.Харкова 07.04.2010р. про стягнення з ОСОБА_1 на корсить ВАТ «Світло Шахтаря» боргу у розмірі 2344,07 грн. (ВП 21744505). Через відсутність даних про постанову №8/826 від 29.10.2010р., якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 , відділ не має можливості визначити підстави арешту та підстави для зняття арешту з майна. (а.с. 15)

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6(в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції та Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ч.5 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” арешт може бути знятий за рішенням суду.

В даному випадку арешт на майно боржника триває значний час близько 10 років, але протягом цього часу не було вчинено жодних виконавчих дій щодо майна, що вказує на формальність арешту, а не наявність мети, з якою він повинен накладатися, а саме: для забезпечення реального виконання рішення відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження”.

За змістом ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Судом встановлено, що через наявність арешту, який досі накладений на майно позивача, права останнього порушуються, внаслідок чого він не має змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому права позивача підлягають судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ст. 1 першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того, суд враховує що орган державної виконавчої служби на даний час не висловлює заперечень проти позову, а також не повідомляє про причини відсутності виконавчого провадження ВП №21744505 і підстави накладення арешту. Тому, арешт, накладений на майно позивача постановою №8/826 від 29.10.2010р., є порушенням його права власності гарантованого Конституцією України, внаслідок чого позивач не має можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 4, 5,6,10, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст. 5, 6, 47, 59, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 321,328, 391 ЦК України, ст. 41, 55 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування арешту з нерухомого майна – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 8/826 від 29.10.2010р. Ленінським ВДВС Харківського МУЮ

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові, ЄДРПОУ 41430678, 61004, м.Харків, вул.Москалівська, 58.

Треті особи: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .

Суддя Л.Г. Проценко