Рішення № 93684727, 21.12.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/758/20 р.

2/622/408/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Квітки О.О.,

за участю секретаря Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради про встановлення факту та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач з урахуванням уточнення від 02.12.2020 просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - її матір`ю ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування після, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матері ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 4,0044 га, кадастровий номер 6322684000:02:002:0188, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради (колишньої Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області), яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037416, виданого на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року №282; на земельну ділянку площею 4,0043 га, кадастровий номер 6322684000:02:002:0187, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради (колишньої Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області), яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037415, виданого на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року №282, належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 її батькові ОСОБА_3 , після якого її матір прийняла спадщину, однак не встигла оформити на себе.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , не залишивши заповіту, помер її батько ОСОБА_3 , який за життя отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6322684000:02:002:0187, площею 4,0043 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після його смерті спадщину фактично прийняла його дружина, мати позивача, ОСОБА_2 , яка проживала з ним за однією адресою на час смерті, проте померла не встигнувши оформити свої спадкові права на вказану земельну ділянку. За життя ОСОБА_2 також отримала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6322684000:02:002:0188, площею 4,0044 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та склала заповіт, за яким усе своє майно та все те, на що вона за законом матиме право на час смерті заповіла своїй доньці ОСОБА_1 . При цьому позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері, оскільки на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживала разом з нею за місцем своєї реєстрації, здійснювала догляд за нею, оскільки вона через похилий вік та хворобливий стан здоров`я постійно потребувала сторонньої допомоги. Проте при зверненні до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки відсутні документи на підтвердження факту прийняття спадщини. Тому в цей час позивач змушена звернутися до суду, оскільки її право не визнається і вона не може розпорядитися своєю власністю.

Ухвалою судді Шабас О.С. від 03.08.2020 провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.08.2020 було витребувано із Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області належним чином засвідчені копії спадкових справ після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Перемога Золочівського району Харківської області, та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Перемога Золочівського району Харківської області.

Ухвалою судді Квітки О.О. від 11.11.2020 справу було прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.12.2020 було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, закрито підготовче судове засідання у справі, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ісоєв М.Н. не з`явилися, останній подав через канцелярію суду письмову заяву з проханням справу розглядати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився. Золочівський селищний голова Канівець Л.В. завчасно подав до канцелярії суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без участі їх представника та винести рішення на розсуд суду.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

25 серпня 1955 року укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований Сковородинівською сільською радою Золочівського району Харківської області, про що зроблено актовий запис № 8 та видано відповідне свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище – ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 у родині ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_6 , про що Вільшанською сільською радою Дергачівського району Харківської області 18 липня 1957 року зроблено актовий запис № 93 та цього ж дня видано відповідне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

17 грудня 1992 року укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зареєстрований Лизогубівською сільською радою Харківського району Харківської області, про що зроблено актовий запис № 71 та видано відповідне свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище – ОСОБА_9 .

23 червня 2006 року на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Харківської області № 282 ОСОБА_3 було надано у власність земельну ділянку з кадастровим № 6322684000:02:002:0187, площею 4,0043 га в межах згідно з планом на території Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037415 від 12 лютого 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869500026; ОСОБА_2 було надано у власність земельну ділянку з кадастровим № 6322684000:02:002:0188, площею 4,0044 га в межах згідно з планом на території Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037416 від 12 лютого 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869500025.

Аналогічні відомості містяться також в інформації в.о. начальника Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Голобородько Л. від 17.05.2018 № 371/112-18, а також в інформаціях Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 03.08.2020

12 листопада 2008 року, у віці 78 років, в с. Перемога Золочівського району Харківської області помер ОСОБА_3 , про що 14 листопада 2008 року Малорогозянською сільською радою Золочівського району Харківській області складено актовий запис № 31 та цього ж дня видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

27 квітня 2009 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, відповідно до якого: все її майно, яке на день смерті буде їй належати, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати за законом на день смерті заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області Малаховою В.П., зареєстрований в реєстрі за № 03. Вказаний заповіт містить відмітку секретаря сільської ради Малахової В.П., що станом на 25.04.2017 він не змінювався та не замінювався.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 80 років, в с. Перемога Золочівського району Харківської області померла ОСОБА_2 , про що 11 квітня 2011 року Малорогозянською сільською радою Золочівського району Харківській області складено актовий запис № 06 та цього ж дня видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

З довідок Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області від 23.12.2015 № 617 та № 618 ОСОБА_1 дійсно є донькою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проте тривалий час і до дня смерті проживали з донькою на території сільської ради в АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство.

З довідок секретаря виконавчого комітету Малорогозянської сільської ради Малахової В.П. від 14.01.2016 року № 15 та № 16 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на момент своєї смерті був постійно прописаний за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним та протягом шести місяців з дня його смерті за вказаною адресою була прописана ОСОБА_2 – дружина. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на момент своєї смерті була постійно прописана за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею та протягом шести місяців з дня її смерті за вказаною адресою ніхто не був прописаний.

З інформації, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 21.08.2020 Золочівською державною нотаріальної конторою Харківської області, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з даними перевірки Алфавітних книг обліку спадкових справ з дня смерті та по теперішній час до Золочівської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини тощо не надходило, спадкова справа не заводилась, Свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується також інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 03.09.2020 № 61516516, № 61516524, №61516547 та № 61516562.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.04.2017 №1161/02-31, винесеною державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Борисенко К.В., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 , оскільки відсутні документи на підтвердження факту прийняття спадщини.

При вирішення спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5.

У ч.1 ст. 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця та навпаки, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин на підставі досліджених доказів, суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 мала підстави для звернення до суду, бо у позасудовому порядку встановити факт постійного проживання з матір`ю ОСОБА_2 на час її смерті немає можливості.

Позивачем доведено, що вона дійсно проживала з матір`ю ОСОБА_2 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб, які заявляли б свої права на спадкове майно, судом не виявлено. Відтак, порушене право підлягає захисту у обраний позивачем спосіб, шляхом встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час її смерті.

Одночасно згідно з положеннями ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України (в ред. 2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, суд доходить висновку, що батько позивача ОСОБА_3 за життя володів земельною ділянкою площею 4,0043 га, кадастровий номер 6322684000:02:002:0187, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради (колишньої Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області), яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037415.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі спірну земельну ділянку.

Спадщину після ОСОБА_3 фактично прийняла його дружина ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована за однією адресою з чоловіком на час його смерті, однак і сама померла, не встигнувши оформити свої спадкові права.

При цьому ОСОБА_2 за життя і сама володіла земельною ділянкою площею 4,0044 га, кадастровий номер 6322684000:02:002:0188, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради (колишньої Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області), яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037416.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі спірні земельні ділянки, однією з яких ОСОБА_2 володіла на підставі державного акту, а іншу успадкувала після свого чоловіка ОСОБА_3 , проте померла, не встигнувши оформити свої спадкові права.

Позивач ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця за заповітом в порядку ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки проживала разом зі спадкодавицею на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, суд доходить до висновку, що до позивача ОСОБА_1 перейшло право власності на вказані земельні ділянки, які вона не мала змоги оформити у нотаріальному порядку у зв`язку з тим, що не мала документів на підтвердження факту прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись наведеними положеннями закону та ст., ст. 12, 13, 76, 81, 209, 211, 247, 258, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,0044 га, кадастровий номер 6322684000:02:002:0188, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради (колишньої Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037416, виданого на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року №282, в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,0043 га, кадастровий номер 6322684000:02:002:0187, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради (колишньої Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №037415, виданого на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року №282, в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка успадкувала вказану земельну ділянку після свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак померла не встигнувши оформити свої спадкові права.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Золочівська селищна рада, код ЄДРПОУ 25175462, адреса місцезнаходження: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Центральна, буд. 13-А.

Суддя О. О.Квітка