Рішення № 93684719, 21.12.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/1069/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Запорожець М. Б.,

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

представники позивача - Савіхіна А. М., Красило В. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

Від АТ КБ "Приватбанк" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 15 973 грн 36 коп. за кредитним договором № б/н від 08.02.2011, яка складається з 8 100 грн 79 коп. - заборгованості за кредитом; 7 873 грн 36 коп. - заборгованості за відсотками.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем, що прийняв спадщину, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який був позичальником відповідно до укладеного договору б/н від 08.02.2011 на суму 8 100 грн 00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 08.02.2011 становить - 15 973 грн 36 коп., яка складається з наступного: 8 100 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 7 873 грн 36 коп. - заборгованість за відсотками.

Позивачем 12.05.2016 була направлена претензія кредитора до Зміївської державної нотаріальної контори. 30.05.2016 позивачем було отримано відповідь Зміївської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ "Приватбанк".

Вважали, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

Претензія позивача від 12.09.2019 до спадкоємця померлого позичальника залишилася без відповіді.

Зазначені обставини стали підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Одночасно з позовною заявою представник позивача Савіхіна А. М. подала заяву про судовий розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.05.2020 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання на 02.06.2020.

02.06.2020, 30.06.2020 належним чином повідомлені учасники судового процесу на підготовче засідання не з`явилися, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.08.2020 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів, витребувано від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Зміїв Харківської області.

23.09.2020 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 22.10.2020.

22.10.2020 судовий розгляд відкладено, в зв`язку з першою неявкою відповідача.

27.11.2020 судовий розгляд відкладено, в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

21.12.2020 представник позивача не прибув на засідання, тому справу розглянуто за його відсутності, проти чого не заперечував відповідач.

Відповідач ОСОБА_1 під час судового розгляду позовні вимоги не визнав, просив відмовити у позові. На обґрунтування своїх заперечень проти позову пояснив, що раніше, до 2013 року, був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1 . У цій квартирі, до своєї смерті, проживав його брат ОСОБА_2 , а також проживає їхня мати ОСОБА_4 , яка є власником квартири. Після зняття з реєстрації він періодично проживав у цій квартирі, в тому числі на час смерті брата, а також і станом на сьогодні. Проте спадщину після свого брата він не приймав, а тому вважає, що не має відповідати за його зобов`язаннями.

Вислухавши відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 08.02.2011, підписаної позичальником, Витягів з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та з "Умов та Правил надання банківських послуг", копії паспорта ОСОБА_2 , Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , Довідкою про надання кредитних карт по договору б/н від 08.02.2011 підтверджується, що 08.02.2011 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2 100 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, в подальшому кредитний ліміт збільшено до 8 100 грн 00 коп. (а. с. 15, 16-39, 40, 85, 86, 90-114).

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у витягу з ЄДРПОУ від 01.03.2018, Банківській ліцензії № 22 від 05.10.2011, Статуті Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", затвердженому постановою КМ України від 05.06.2019 (а. с. 52-56).

Згідно розрахунків, наданих позивачем у виді виписки по особовому рахунку за кредитним договором б/н, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , станом на 13.10.2015 мається заборгованість - 15 973 грн 36 коп., яка складається з наступного: 8 100 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 7 873 грн 36 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 8-14, 77-84).

Позичальник за вказаним кредитним договором - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 30 років, місто смерті: Україна, Харківська область, місто Харків, що підтверджується даними свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а. с. 42).

Згідно до реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів Претензії кредитора до ДНК, вбачається, що до Зміївської державної нотаріальної контори направлено Претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до спадкоємців ОСОБА_2 (а. с. 43-44, 45).

З листа Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області № 967/01-16 від 23.05.2016, копії спадкової справи № 211/2016 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що претензія кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 , отримана і зареєстрована 17.05.2016 в книзі вхідної кореспонденції за № 398/01-16 і за нею заведена спадкова справа № 211/2016. У разі звернення до нотаріальної контори спадкоємців померлого з питання оформлення своїх спадкових прав, останнім буде доведено зміст претензії (а. с. 46, 132-135).

Згідно до реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів, претензії до спадкоємців та листа-претензії від 06.09.2019 вбачається, що на адресу ОСОБА_1 АТ КБ "Приватбанк" направив вимогу, в якій повідомив, що 08.02.2011 між ОСОБА_2 та АТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір № б/н. Станом на дату смерті заборгованість позичальника складає 15 973 грн 36 коп. (а. с. 47, 48-51).

Як вбачається з копії спадкової справи № 211/2016 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 18.05.2016 Зміївською державною нотаріальною конторою Харківської області була заведена спадкова справа № 211/2016 за претензією кредитора ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.05.2016. Станом на 05.05.2018 заяв від інших спадкоємців не надходило (а. с. 132-135).

За даними паспорта відповідача серія НОМЕР_2 , інформації Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області № 561/02-19 від 29.04.2020, інформації Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області № 338/02-19, інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області від 15.07.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , 18.04.2013 знятий з реєстрації, після чого зареєстрованим за будь-якою адресою не значиться(а. с. 41, 64, 121, 123).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтями 1258, 1261, 1262 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у ч. ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України. Так, згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. А статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняти спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняти спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредиторами інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцю у натурі.

З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після померлого брата ОСОБА_2 .

Також, з пояснень відповідача слідує, що на час своє смерті брат проживав у квартирі, що належить їхній матері ОСОБА_4 , яка також зареєстрована та проживає у цій квартирі.

Отже, ОСОБА_1 мав право на спадкування за законом лише у разі неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, яким є мати померлого.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за законом другої черги, прийняв спадщину після смерті свого рідного брата ОСОБА_2 , а тому має відповідати за його зобов`язаннями.

За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у разі відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 21.12.2020.

Головуючий: В. В. Овдієнко