Рішення № 93683875, 10.12.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 Провадження №2/425/605/20

Справа №425/2267/20

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Мирошникової О.Ш., за участю секретаря судового засідання Кулішової О.С.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Циби Д.М., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 – позивач, до

ОСОБА_2 , Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) – відповідачі,

про звернення стягнення на предмет іпотеки та зняття арешту з предмета іпотеки, та

ухвалив це рішення про часткове задоволення позову про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

1.20.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звернення стягнення на предмет іпотеки та зняття арешту з предмета іпотеки.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він на підставі договору набув право вимоги за двома кредитними договорами та договором наступної іпотеки. Предмет іпотеки належить ОСОБА_2 на праві власності. В зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за кредитними договорами, позивач бажає звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності. Для реалізації прав іпотекодержателя позивачу необхідно зняти арешт з предмета іпотеки, що накладений на усе нерухоме майно ОСОБА_2 .

2.18.11.2020 представник відповідача РМ ВДВС СМУ МЮ (м. Харків) подав суду заяву, у якій зазначив, що він вирішення справи залишає на розсуд суду.

3.10.12.2020 у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечував проти звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки пропонував позивачу добровільно виконати основне грошове зобов`язання. Пояснив, що між сторонами була домовленість, за якою позивач повинен був сплатити виконавчий збір у зведеному виконавчому провадженні відносно відповідача, яку позивач не виконав. Проти зняття арешту з предмета іпотеки не заперечував.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

4.05.10.2020 представник позивача подав суду заяву про відкладення підготовчого засідання, про витребування доказів. 22.10.2020 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

18.11.2020 представник відповідача РМ ВДВС СМУ МЮ (м. Харків) надав суду витребуваний доказ – копію виконавчого провадження та просив розглянути справу за його відсутності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5.04.09.2020 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін. 05.10.2020 суд задовольнив заяву представника позивача, витребував докази. 22.10.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

6.Відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлова будівля спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване належним чином (а.с. 15, 16, 117).

Вартість цієї нежитлової будівлі відповідно до результатів експертизи від 07.08.2020 становить 311894,00 грн (а.с. 23).

7. 03.07.2006 АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2 уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки, яким забезпечується виконання зобов`язання за кредитним договором CVL-OBE/036/2006 від 03.07.2006, який був укладений між іпотекодержателем - банком та боржником ОСОБА_3 (а.с. 7-10).

Предмет іпотеки – зазначена у п. 6 цього рішення нежитлова будівля (далі – предмет іпотеки).

Згідно з п. 6.2.а договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги, зокрема, після несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, в такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі.

Відповідно до п. 6.4 ст. 6 договору іпотеки іпотекодержатель має право обрати такі способи позасудового врегулювання спору:

6.4.1. зокрема, продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу;

6.4.2. зокрема, перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки при настанні іпотечного випадку у випадку непогашення боргових зобов`язань після надіслання іпотекодавцю іпотечного повідомлення із зазначенням суми та строку погашення зобов`язань, право власності переходить до іпотекодержателя в день, наступний за днем строку погашення боргових зобов`язань… При цьому іпотекодержатель зобов`язаний реалізувати предмет іпотеки протягом одного року, а суму отриману від реалізації, направити на погашення боргових зобов`язань та інших фактичних вимог.

8. Відповідно до постанов державного виконавця у виконавчих провадженнях за № 21492296 та 28622522 від 24.09.2010 та 09.09.2011 відповідно на усе нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 накладений арешт, реєстраційні номери обтяжень відповідно 10284026 та 11594151, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 27.07.2020 (а.с. 119).

9. 20.12.2010 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 , об`єкт обтяження – зазначений спортивний комплекс, що підтверджується відомостями з державного реєстру іпотек (а.с. 118 на звороті).

10. 26.12.2017 відповідно до договору відступлення прав за договорами іпотеки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передало ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», зокрема, права за договором іпотеки від 03.07.2006 (а.с. 11).

11. 13.03.2018 на підставі договору відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» передало позивачу ОСОБА_1 права вимоги, зокрема, за кредитним договором від 03.07.2006 та договором іпотеки від 03.07.2006 (а.с. 18).

Відповідно до п. 2.2. цього договору вартість прав вимоги, що відступаються, складає 245 тис. грн.

12. Рубіжанський міський суд Луганської області 03.10.2019 ухвалив рішення у справі № 425/1890/19 та зняв арешт з оздоровчого спортивного комплексу – заборону на відчуження за номерами обтяження 26085838 та 25889528 (а.с. 20-22).

13. 27.07.2020 позивач направив відповідачу ОСОБА_2 іпотечне повідомлення, датоване 05.06.2020, про необхідність виконати зобов`язання за кредитними договорами у тридцятиденний строк (а.с. 31).

14. Станом на час ухвалення рішення відповідач ОСОБА_2 не виконав основне грошове зобов`язання, забезпечене іпотекою.

15. 27.07.2020 приватний нотаріус відмовив ОСОБА_2 в посвідченні договору купівлі-продажу оздоровчого спортивного комплексу з причини наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 (а.с. 17).

16. Відповідач ОСОБА_2 є боржником за зведеним виконавчим провадженням № 33550613 на загальну суму 1058642,51, розмір нестягнутого виконавчого збору 101055,74 (а.с. 90-119).

V. Норми права, які застосував суд.

17. Цивільний кодекс України:

Частина 2 статті 16 – перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Стаття 328 - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 392 - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

18.Закон України «Про іпотеку» (далі – Закон про іпотеку):

Частини 6, 7 статті 3 - у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Частини 1, 3 ст. 24 - відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частини 1, 4 статті 33 - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частини 1, 2 статті 35 - у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частини 1, 2 статті 36 - сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частини 1-3 статті 37 - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV):

Пункт 6 частини 1 статті 24 – підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

20. Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII):

Частини 4, 5 статті 59 – перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

21. Постанова Великої Палати Верховного суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц - cnfnnz 37 Закону України "Про іпотеку" не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду. Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

VІ. Мотивована оцінка суду.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

22. Суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону про іпотеку відповідач ОСОБА_2 забезпечив іпотекою власного нерухомого майна виконання основного зобов`язання боржником ОСОБА_3 за кредитним договором CML-OBE/036/2006 від 03.07.2006.

Договір іпотеки від 03.07.2006 відповідає вимогам ст. 18 Закону про іпотеку в редакції на час його укладення.

23. Докази у справі підтверджують, що до позивача на підставі договору про відступлення прав вимоги перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором іпотеки, що відповідає ст. 24 Закону про іпотеку в редакції на час укладення договору відступлення права вимоги від 30.03.2018.

24. Оскільки боржник ОСОБА_3 не виконала зобов`язання за кредитним договором, настав іпотечний випадок відповідно до п. 6.2.а договору іпотеки та у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки згідно з п. п. 6.1 та 6.2 вказаного договору та ч. 1 ст. 33 Закону про іпотеку.

25. Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності відповідно до ст. 37 Закону про іпотеку.

Суд вважає, що правових підстав для задоволення вимог в цій частині немає з таких мотивів:

Суд встановив, що в п. 6.4 договору іпотеки містить іпотечне застереження в розумінні ст. 36 Закону про іпотеку, згідно з яким сторони погодили право іпотекодержателя самостійно обрати такі шляхи позасудового врегулювання:

1) іпотекодержатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-кому на підставі договору купівлі-продажу;

2) надіслати іпотекодавцю повідомлення про погашення основного зобов`язання та у випадку непогашення право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя із його обов`язком реалізувати предмет іпотеки протягом одного року.

26. Розділ V Закону про іпотеку передбачає два позасудові та судовий шляхи задоволення вимог іпотекодержателя:

1) позасудові:

а) за статтею 36 цього закону на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також є відповідне застереження в договорі іпотеки;

б) за статтею 40 цього закону за виконавчим написом нотаріуса;

2) судовий за статтею 39 цього закону реалізацію предмета іпотеки за рішенням суду.

За ст. 36 Закону про іпотеку позасудовий шлях звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається виключно на підставі договору, яким також вважається відповідне іпотечне застереження. Такий договір може передбачати як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 цього Закону так і право іпотекодержателя продати від свого імені предмет іпотеки в порядку ст. 38 цього Закону.

27. Закон про іпотеку не передбачає можливості визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки на підставі рішення суду в порядку статті 37 Закону про іпотеку, як про це просить в позові позивач.

Цей висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за рішенням суду є неналежним та не відповідає п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та Закону України про іпотеку.

Цей спосіб захисту права не можна реалізувати й відповідно до ст. 392 ЦК України, оскільки позивач не має права власності на предмет іпотеки, та відповідно це право не є оспорюваним або невизнаним.

28. Суд вважає, що позивач може обрати один із передбачених в п. 6.4 договору іпотеки способів задоволення своїх вимог як іпотекодержателя (див. п. 25 цього рішення).

Також позивач може обрати спосіб захисту свого права за ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 39 Закону про іпотеку: продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві або його реалізація шляхом проведення прилюдних торгів на підставі рішення суду.

29. З цих підстав суд вирішив відмовити в позові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності.

Щодо зняття арешту з предмета іпотеки.

30. Суд встановив, що у позивача як іпотекодержателя є пріоритет щодо задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки відносно прав чи вимог інших осіб відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 3 Закону про іпотеку.

Іпотека за договором від 03.07.2006 на забезпечення виконання основного зобов`язання зареєстрована раніше, ніж арешт на нерухоме майно відповідача від 24.09.2010 та від 09.09.2011, які просить зняти позивач.

Також ця іпотека зареєстрована раніше вимог інших стягувачів за зведеним виконавчим провадженням, де боржником є відповідач ОСОБА_2 .

31. Суд встановив, що у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки (див. п. 24 цього рішення).

Суд вважає, що наявність арештів на предмет іпотеки в складі загального арешту на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 перешкоджає реалізації цього права позивача з огляду на пріоритет вимог позивача перед іншими особами.

Оскільки відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII арешт може бути знятий за рішенням суду, суд задовольняє позов в частині звільнення з-під арешту предмета іпотеки.

VIІ. Розподіл судових витрат.

32.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

33. У справі суд задовольнив дві вимоги немайнового характеру про звільнення з-під двох арештів предмета іпотеки, тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за дві задоволені судом немайнові вимоги у рівних частинах - по 840,80 грн. з кожного відповідача.

34. В частині вимоги, в якій відмовлено судом, судовий збір залишається за позивачем.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звернення стягнення на предмет іпотеки та зняття арешту з предмета іпотеки.

2.Звільнити з-під арешту нежитлову будівлю оздоровчо-спортивного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 10284026, власник: ОСОБА_2 ; підстава обтяження: постанова, ВП 21492296, 24.09.2010, ВДВС Рубіжанського МУЮ.

3.Зняти з-під арешту нежитлову будівлю оздоровчо-спортивного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 11594151, власник: ОСОБА_2 ; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП 28622522, 09.09.2011, головний державний виконавець ВДВС Рубіжанського МУЮ Красій А.В.

4.Відмовити в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлову будівлю спортивно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на цей предмет іпотеки за іпотекодержателем ОСОБА_1 .

5.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

6.Стягнути з Рубіжанський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

7.Копію рішення вручити учасникам справи.

8.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

9.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10.Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: Рубіжанський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Володимирська, будинок 36-Б; код ЄРДПОУ: 34903090).

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської областіМирошникова О.Ш.