Рішення № 93682350, 09.12.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3929/20

Провадження 2/216/3064/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

09 грудня 2020 року

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області в складi судді - Сидорак В.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Балі А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

Стислий виклад позиції позивача:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.10.2010 року у розмірі 26277,40 гривень та судові витрати у розмірі 2102,00 гривні.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послу, у зв`язку із чим підписав заяву №б/н від 13.10.2010 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами", складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку для користування. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.2.3 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно Банку кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Таким чином, у порушення п. 2.1.5.5 Договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 р. згідно до п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти неповернутого в строк кредиту, які встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання згідно договору, у зв`язку з чим станом на 21.04.2020 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 26277,40 грн. з них заборгованість за тілом кредиту 18812,26 грн., в т.ч. 20 грн. – заборгованість за поточним тілом кредита; 18792,26 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 5737,64 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1227,49 грн. – штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 13.10.2010 та судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 16.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві, і в окремому клопотанні просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послу, у зв`язку із чим підписав заяву №б/н від 13.10.2010 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами", складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку для користування. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання згідно договору, у зв`язку з чим станом на 21.04.2020 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 26277,40 грн. з них заборгованість за тілом кредиту 18812,26 грн., в т.ч. 20 грн. – заборгованість за поточним тілом кредита; 18792,26 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 5737,64 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1227,49 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 13 жовтня 2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13 жовтня 2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (13 жовтня 2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (07 липня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, щонайбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 . Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та порядок їх сплати.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII).

Згідно з п.22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від22 листопада 1996 року № 543/96-В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні з ОСОБА_1 договору Банк дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Зазначені висновки містяться також в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №243/2224/17, провадження №61-31311св18 та в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №302/575/17, провадження №61-10478св19.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 13 жовтня 2010 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

З врахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 5737,64грн. заборгованості за простроченими відсотками.

Згідно розрахунку, заборгованість по тілу кредиту, який отримав відповідач від АТ КБ "ПриватБанк", складає 18812,26 грн..

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, та не надав суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення вищевказаної заборгованості по тілу кредиту.

З урахуванням наведеного, до стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає сума непогашеного тіла кредиту в розмірі 18812,26 грн.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., судом задоволено позовні вимоги у розмірі 18812,26 грн., а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 1504,84 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 8, 2 Конституції України, ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 141 ЦПК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII та керуючись ст.ст. 258-268, 280-282,ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.10.2010, яка утворилась станом на 21.04.2020 та складається з простроченого тіла кредиту, в розмірі 18812 (вісімнадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень) 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 1504 (одна тисяча п`ятсот чотири гривні) 84 копійки судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

відомості про сторін

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя В.В. Сидорак