Рішення № 93681930, 03.11.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4276/20

2/214/2235/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 листопада 2020 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі цивільну справу №214/4276/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , 19 червня 2020 року звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, в якому просить суд: усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином – Чалим ОСОБА_3 , 2017 року народження, встановивши наступний спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , 2017 року народження: двічі на тиждень у будні дні, які збігаються з вихідним днем батька у період часу з 16 до 20 час.; один раз на місяць у вихідні, дні які збігаються з вихідними днями батька у період часу з 09.00 суботи до 17 год. неділі; в вихідні дні батька у літний період два рази на місяць виїжджати на природу без присутності матері; щорічний спільний відпочинок протягом трьох тижнів в один із літних місяців, та /або в період відпустки батька; побачення у святкові дні за попереднім повідомленням матері; святкування Нового Року 1 січня, Дня захисника України 14 жовтня, ОСОБА_5 у парні роки з матір`ю, а непарні з батьком за місцем його фактичного проживання та \ або на окремій території, святкування Різдва Христового; святкування дня народження батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , дня народження бабусі – 23 липня щорічно за місцем фактичного проживання батька та\або на окремій території в загальнодоступних місцях без присутності матері та будь яких інших членів її родини зі збереженням звичного для дитини режиму; побачення у день народження дитини спільно за участю обох батьків, за місцем фактичного проживання дитини або проведення урочистої події; безперешкодне спілкування без обмеження у часі батька з сином за допомогою телефонного та інших засобів зв`язку зі збереженням звичного для дитини режиму. (а.с.2-6).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зжовтня 2016 року він знаходився в фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 . Від шлюбних відносин сторони мають сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син мешкає у м. Кривий Ріг в квартирі АДРЕСА_1 з відповідачкою. Він працює у ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг» автотранспортне управління автоколона № 4, майстром зміни з березня 2003 року.

Згідно судового наказу виданого 22 серпня 2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу він сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1\4 частки від усіх видів заробітку.

Згідно довідки ПАТ « АрселорМіттал Кривий Ріг» Центра надання послуг «Єдине вікно» вих. №89932 від 21.05.2020 року з 01.10.2019 року з його заробітної плати утримуються аліменти у розмірі 25% на утримання сина ОСОБА_6 .

За місцем праці та за місцем проживання позивач характеризуюсь позитивно.

З листопада 2019 року відповідачка ОСОБА_2 почала фактично перешкоджати його спілкуванню з сином – Чалим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ігноруючи її прохання зустрітися та спілкуватися з дитиною. Також, коли він телефонував до ОСОБА_2 за метою домовитися про час, коли б він зміг би зустрітися з сином, у відповідь він чув лише відмову без зазначення причин і взагалі не бажала спілкуватися зі ним.

Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування із дитиною – сином ОСОБА_4 , спричинить шкоду сину, не існує. Навпаки, між тим із батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків – з своєю дитиною – служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння має рости під опікою і відповідальністю обох батьків.

Створення перешкод відповідачкою їх спілкуванню з сином порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дитини.

Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У зв`язку з фактом створення з боку ОСОБА_2 перешкод у його спілкуванні з сином ОСОБА_4 він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та просити суд усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_4 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2020 року матеріали справи переданні судді Ткаченкові А.В. (а.с.15).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.07.2020 року справу прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.18-19).

07 серпня 2020 року до канцелярії суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого з обставинами, викладеними у позовній заяві вона не погоджується, оскільки вважає, що в ній викладено неправдиву інформацію та не враховані вікові особливості дитини.

В своїй позовній заяві позивач вказує на те, що знаходився з нею у фактичних шлюбних відносинах, проте дана інформація є неправдивою, оскільки фактично вони не проживали разом ані до народження дитини, ані після народження спільного сина – ОСОБА_6 .

Ствердження позивача про те, що вона нібито з листопада 2019 року почала фактично перешкоджати спілкуванню позивача з сином є такими, що ставлять суд в оману, оскільки відповідно до доданих до позовної заяви позивачем же фотографій вбачається, що позивач спілкувався з сином і в грудні 2019 року. Жодних доказів щодо перешкоджання спілкуванню з дитиною з її боку позивачем не надано. Як зазначено позивачем в позові, жодних обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування позивача із сином, спричинить шкоду дитині – не існує. Зазначає, що з грудня 2019 року позивач не намагався зустрітися з сином, проте вона ніколи не перешкоджала їхньому спілкуванню ані особисто, ані шляхом відео дзвінків, вона постійно показувала дитині фотографії його батька, відправляла ОСОБА_1 фотографії дитини, розповідає синові, що в нього є тато. При цьому, слід зауважити, що з травня 2019 року позивач самоусунувся від відвідування власної дитини, та припинив приїздити до сина, спілкування з нею та сином звелось до телефонних розмов в пізній час та тоді, коди позивач перебував в стані алкогольного сп`яніння. На день народження дитини ОСОБА_1 навіть не приїхав. Саме після такої бездіяльної поведінки позивача вона була змушена подати до суду заяву про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини.

Враховуючи той факт, що їх спільний син є досить хворобливим хлопчиком, то взимку 2020 року він не відвідував ані дитячий садок, ані місця скупчення людей, тож вона неодноразово пропонувала позивачеві приїздити до свого помешкання, де вона постійно проживає разом із сином – та приділяти увагу дитині, але позивач не мав бажання зустрічатися з сином, мотивуючи свою відмову тим, що він хоче повести дитину до ігрової кімнати, тощо. Вважає, що дитині, яка дуже часто хворіє не піде на користь перебування у м`ясцях скупчення людей під час епідемії грипу. Що стосується зустрічі батька з сином у період березня 2020 року по теперішній час, то 12 березня на усій території України було встановлено карантин, а тому вона як відповідальна особа, яка піклується про здоров`я власної дитини, не відвідувала місця скупчення людей, і звісно не дозволяла цього синові. Звертає увагу суду на той факт, що за час карантину позивач і не намагався призначити зустріч з власною дитиною, лише хизувався їй у мережі viber про те, як він проводив час у компанії друзів.

Враховуючи, те що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не бачив свого батька тривалий час, та враховуючи вік дитини та його прихильність до матері, що відповідає його вікові, то вона не згодна з тим графіком спілкування, який позивач просить встановити у своїй позовній заяві. Натомість вона пропонує графік спілкування батька з дитиною, враховуючи характер дитини, його прихильності, та ступінь його звички бачитися з батьком.

Тож, враховуючи малий вік дитини, та тривалу відсутність батька в житті дитини, пропонує наступний порядок зустрічей: двічі на тиждень з 16.00 до 19.00 (батько забирає дитину з дитячого садочка та о 19.00 повертає дитину до її місця проживання); перша субота місяця з 10.00 години до 19.00 години, друга неділя місяця з 10.00 години до 19.00 години; трьох тижневий спільний відпочинок дитини раз на рік лише в присутності обох батьків; зустрічі в святкові дні за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, але Новий рік, Різдво Христове, Великдень, День захисника вітчизни (14 жовтня) – з 09.00 години до 13.00 години; святкування дня народження батька – ІНФОРМАЦІЯ_1 щороку, дня народження бабусі по батькові – 23 липня щороку – з 09.00 години до 12.00 години за місцем реєстрації батька; побачення в день народження дитини – 30 липня щороку – спільно за участю обох батьків за місцем реєстрації дитини, або за місцем проведення святкування дня народження дитини; телефонні дзвінки батька дитині з 07.30 години до 20.30 години без обмежень, та відео дзвінки з 07.30 години до 20.00 години, але не більше 30 хвилин. (а.с.31-33)

Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до канцелярії суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги визнає частково, заперечує щодо виїзду дитини на природу та літній відпочинок без неї, так як дитини на разі є неповнолітньою 3 роки та потребує допомоги матері. Батько з дитиною спілкувався дуже рідко і не знає як з нею поводитися. Крім того просить суд врахувати, що дитині необхідно адаптуватися для спілкування з батьком, звикнути до нього.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову за таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 від 26.08.2017 року.

Згідно довідки відділу обліку заробітної плати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вих. №811-15/1-1746 від 28.05.2020 року, яка видана ОСОБА_1 зазначено, що з 01.10.2019 року по теперішній час з його заробітної плати утримуються аліменти у розмірі 25% на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 05.09.2019 року (а.с.8).

Позивач ОСОБА_1 , працює в цеху технологічного автотранспорту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по графіку 171 бригада 4 денна зміна 11,25 год. (7.00 -19.00), нічна зміна 11,25 год. (19.00-7.00), що підтверджується довідкою №89936 від 21.05.2020 року (а.с.10).

Відповідно до довідки про доходи відділу обліку заробітної плати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вих. №811-15/1-1763 від 19.05.2020 року, яка видана ОСОБА_1 , зазначено, що за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року йому нарахована заробітна плата в розмірі 192688,80 гривень (а.с.9).

Згідно характеристики з місця роботи ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно (а.с. 11).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що з листопада 2019 року відповідач почала чинити йому перешкоди в здійсненні ним прав та обов`язків у відношенні їх дитини, а саме: ігнорувала його прохання зустрітися та спілкуватися з дитиною, взагалі не бажала спілкуватися з ним щодо питання про час зустрічі з дитиною. Перевіряючи обґрунтованість таких доводів позивача, суд виходить з наступного.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року та рішенні у справі «Олссон проти Швеції» від 27.02.1992 року зазначив, що «…між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Як визначено ст.ст.141, 153 СК України, яка кореспондує зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.157 СК України, ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Чинним законодавством України встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг.

У ч.1 ст.159 СК України зазначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Оцінивши наявні в справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що між сторонами у справі виникли непорозуміння, які носять особистий характер, у зв`язку з чим загострились взаємовідносини між позивачем та відповідачем. Така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку та способів спілкування з дитиною, який мав би влаштувати кожну із сторін та врахувати про цьому інтереси малолітньої дитини, тоді як для повного і гармонійного розвитку її особистості вона потребує любові і розуміння, та має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Вирішуючи даний спір суд вважає, що спілкування батька з сином буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків – зі своїми дітьми служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Безпосередня участь батька у вихованні сина, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить дотримання батьківських прав позивача, а насамперед буде відповідати інтересам дитини. За даних обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо усунення йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з сином.

При встановленні способу спілкування ОСОБА_1 з сином, суд дотримується розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини та доцільність прийняття батьком участі у вихованні сина, також враховуючи вік дитини, у зв`язку з чим вважає за необхідне визначити участь ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином та його вихованні наступним чином: двічі на тиждень у будні дні, які збігаються з вихідним днем батька у період часу з 16 до 19 год.; один раз на місяць у вихідні, дні які збігаються з вихідними днями батька у період час з 09.00 суботи до 17 год. неділі; в вихідні дні батька у літний період два рази на місяць виїжджати на природу без присутності матері; щорічний спільний відпочинок протягом двох тижнів в один із літних місяців, та\або в період відпустки батька з часу виповнення дитині – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а до настання 6 річного віку разом з матір`ю; побачення у святкові дні за попереднім повідомленням матері; святкування Нового Року 1 січня, Дня захисника України 14 жовтня, ОСОБА_5 у парні роки з матір`ю, а непарні з батьком за місцем його фактичного проживання та \ або на окремій території, святкування Різдва Христового; святкування дня народження батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , дня народження бабусі – 23 липня щорічно за місцем фактичного проживання батька та\або на окремій території в загальнодоступних місцях без присутності матері та будь яких інших членів її родини зі збереженням звичного для дитини режиму; побачення у день народження дитини спільно за участю обох батьків, за місцем фактичного проживання дитини або проведення урочистої події; безперешкодне спілкування без обмеження у часі батька з сином за допомогою телефонного та інших засобів зв`язку зі збереженням звичного для дитини режиму.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 8 ст. 7, ст.ст. 141, 159 СК України, враховуючи вік дитини, характер стосунків, що склалися між сторонами, суд вважає, що встановлення такого способу участі батька у вихованні сина, на даному етапі буде максимально відповідати інтересам дитини.

Саме такий спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, відповідатиме можливості дитини в повній мірі сприйняти спілкування кожного з батьків, який не буде порушувати її інтересів, сприятиме встановленню контакту батька з дитиною та забезпечуватиме розумний баланс і рівність прав обох батьків.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині заявленого ним способу і порядку участі у вихованні сина та спілкуванні з ним підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у зв`язку із тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства закріпленого ст. 13 ЦПК України не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 90, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 141, 153, 157, 159 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею – задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити наступний спосіб участі батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступним чином:

-двічі на тиждень у будні дні, які збігаються з вихідним днем батька у період часу з 16 до 19 год.;

-один раз на місяць у вихідні, дні які збігаються з вихідними днями батька у період часу з 09.00 суботи до 17 год. неділі;

-в вихідні дні батька у літний період два рази на місяць виїжджати на природу без присутності матері;

-щорічний спільний відпочинок протягом двох тижнів в один із літних місяців, та\або в період відпустки батька з часу виповнення дитині – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а до настання 6 річного віку разом з матір`ю;

-побачення у святкові дні за попереднім повідомленням матері;

-святкування Нового Року 1 січня, Дня захисника України 14 жовтня, ОСОБА_5 у парні роки з матір`ю, а непарні з батьком за місцем його фактичного проживання та\або на окремій території, святкування Різдва Христового;

-святкування дня народження батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , дня народження бабусі – 23 липня щорічно за місцем фактичного проживання батька та\або на окремій території в загальнодоступних місцях без присутності матері та будь яких інших членів її родини зі збереженням звичного для дитини режиму;

-побачення у день народження дитини спільно за участю обох батьків, за місцем фактичного проживання дитини або проведення урочистої події;

-безперешкодне спілкування без обмеження у часі батька з сином за допомогою телефонного та інших засобів зв`язку зі збереженням звичного для дитини режиму.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відомості про сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Відділ опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради: вул. Володимира Великого, 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 05410872.

Суддя А.В. Ткаченко