Вирок № 93681825, 21.12.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1375/20

1-кп/189/175/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єдаменко І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котляревської А.М.,

учасники судового провадження:

прокурор Маковецька Л.О.

потерпілий ОСОБА_1 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

адвокат обвинуваченого Кубрак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000780 від 23.10.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- який обвинувачуюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.10.2020 приблизно о 01-00, водій, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , зі швидкістю близько 60 км/год рухався у темний час доби по правій смузі автодороги О 041406 сполученням Просяна-Великомихайлівка, що проходить по території Покровського району, Дніпропетровської області з боку села Великомихайлівка в напрямку селища Просяна, перевозячи на передньому пасажирському сидінні автомобіля неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході подальшого руху водій ОСОБА_2 , проявляючи злочинну самовпевненість, маючи можливість передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3.: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп ’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не діяв такимчином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виборі швидкості руху керованим ним автомобілем не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, в результаті чого 23.10.2020 приблизно о 01-00 на 800-му метрі автодороги О 041406 сполученням Просяна-Великомихайлівка у Покровському районі, Дніпропетровської області, під час руху не впорався з керуванням автомобілем «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 та виїхав за межі проїзної частини праворуч, з`їхав у кювет, де допустив наїзд правою передньою боковою частиною автомобіля «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 на перешкоду у вигляді дерева.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажир ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден та синців на обличчі та кінцівках; крововиливу у м`які покрови голови, крововиливу під м`які мозкові оболонки та в речовину головного мозку; забою та розривів правої легені; розривів печінки, рідкої крові у черевній та правій плевральних порожнинах, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті потерпілого внаслідок сумісної тупої травми у вигляді внутрішньо-черепної травми, пошкодження внутрішніх органів, що ускладнились розвитком шоку, 23.10.2020 приблизно о 01-00.

Порушення вимог п. 12.1. ПДР України водієм ОСОБА_2 знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої настала смерть неповнолітнього ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України. Прокурор Маковецька Л.О. та потерпілий також просили суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Адвокат обвинуваченого Кубрак В.В., не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, потерпілого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого, документів щодо витрат кримінального провадження, документи що вказують на долю речових доказів та проведені експертизи.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , пояснив, що 23.10.2020 приблизно о 01-00 на автодорозі сполученням Просяна-Великомихайлівка у Покровському районі, Дніпропетровської області, під час руху не впорався з керуванням автомобілем «ВАЗ 21053» та виїхав за межі проїзної частини праворуч, з`їхав у кювет, де допустив наїзд правою передньою боковою частиною автомобіля на перешкоду у вигляді дерева. В результаті чого його друг ОСОБА_5 зазнав травм. Після ДТП, він побіг до села за допомогою, щиро намагався допомогти ОСОБА_5 , але той помер. Вказав, що за декілька годин до ДТП випив пляшку пива. Щиро розкаюється у скоєному і не зважаючи на відсутність претензій з боку батьків ОСОБА_5 має намір працювати та фінансово допомагати останнім.

Представник обвинуваченого показав, що його підзахисним не заперечується факт вчиненого ДТП, що мало наслідком смерть ОСОБА_7 . Вказав, що злочин було вчинено з необережності, вину свою останній визнає, щиро розкаюється, просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Потерпілий у кримінальному проваджені вказав, що загиблий ОСОБА_5 був його сином. Того дня, він перебував вдома, коли його сповістили про загибель сина. Прибувши на місце ДТП обвинуваченого не бачив, оскільки його відвезли до міліції. Претензій майнового характеру не має. Прокурором було додатково роз`яснено останньому під час дебатів, наслідки застосування ст. 75 КК України, з чим потерпілий погодився і просив суд не призначати суворого покарання у вигляді позбавлення волі. Пояснив, що не хоче ламати життя другу його сина.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, документів щодо витрат кримінального провадження, документи що вказують на долю речових доказів та проведені експертизи, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами.

Всі визнані та досліджені судом докази узгоджуються між собою і підтверджують обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення та його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_2 по ч.2 ст.286 КК України правильна за ознакою – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, щоОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, групи інвалідності не має, державних нагород не має, депутатом не являється, раніше не судимий, до адміністративної чи кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, вчинення кримінального правопорушення особою у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, який є тяжким, критичну оцінку обвинуваченими своєї протиправної поведінки, щире розкаяння та бажання стати на шлях виправлення.

Суд враховує також позицію прокурора, який просив застосувати щодо підсудного ст. 75,76 КК України.

Крім того, на думку потерпілих, призначення покарання із застосуванням вимог ст 75,76 КК України відповідатиме вимогам доброчесності та справедливості, їх небажання ламати життєвий шлях молодому ОСОБА_2 .

Отже, з урахуванням усіх думок і обставин справи, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах, встановленої в санкції ст. 286 КК України із застосуванням ст. 75,76 КК України.

Вирішуючи питання щодо застосовування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує, що останній є молодою, працездатною людиною, не є професійним водієм, тобто останній не може бути визнаний судом таким, що внаслідок позбавлення права керування транспортними засобами буде позбавлений і джерела засобів для існування. На переконання суду, позбавлення такого права буде відповідати як завданням кримінального провадження, так і основоположним засадам справедливості.

До обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном до 22.12.2020 року. Під час судового засідання, прокурор на подовженні запобіжного заходу не наполягав.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, судом не встановлено.

Матеріальна шкода злочином не завдана.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід не подовжувався.

Питання про речові докази по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 ( п`ять років) позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом 2 роки ( два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбуття покарання, встановивши йому іспитовий строк 3 ( три) роки.

Згідно ч.1 п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме:

Автомобіль «ВАЗ 21053» р/н НОМЕР_1 , що переданий на зберігання до Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, який належить ОСОБА_3 , та фактичним володільцем на законних підставах якого є ОСОБА_2 , і який зберігається на території Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, повернути фактичному володільцеві ОСОБА_2 , скасувавши арешт накладений 26 жовтня 2020 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Л.П. Слюсар.

Чохол з керма автомобілю «ВАЗ 21053» р/н НОМЕР_1 , який зберігається з матеріалами кримінального провадження від 23.10.2020 року – залишити у справі.

Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_2 виданий 02.03.2018 року органом 1255 який зданий на підставі виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2020 року – повернути власнику – ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави витрати на проведення експериз під час досудового розслідування, які складають 2615, 20 грн. ( дві тисячі шістсот п`ятнадцять гривень) 20 коп., а саме:

за залучення судового експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу витрати складають - 1307,60 грн. (висновок експерта № 19/104/9/2/1318 від 12.11.2020;

за залучення судового експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України для проведення судово-автотехнічної експертизи витрати складають - 1307,60 грн. (висновок експерта № 19/104-9/2/1373 від 16.11.2020);

Запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту не подовжувались.

Роз`яснити потерпілому, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники можуть отримати копію вироку в суді.

Суддя І.В. Єдаменко