Рішення № 93680601, 08.12.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12874/20

Провадження № 2/522/5628/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

08 грудня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за період вимушеного прогулу та за період затримки видачі трудової книжки,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ДП «Одеський морський торговельний порт».

Позивач просить поновити його на роботі в ДП «Одеський морський торговельний порт на посаді «змінний помічник капітана – змінний механік» підрозділу «Підрозділи підпорядковані першому заступнику директора, Портовий флот, Підмінний склад, Серія буксирів потужністю 800 л.с.», стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період вимушеного прогулу, а також стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки видачі позивачу трудової книжки.

Позивач мотивує вимоги тим, що 09.06.2020 року ДП «Одеський морський торговельний порт» видало наказ про припинення трудового договору № 152К 3-2, яким позивача було звільнено з роботи 09.06.2020 року з посади «змінний помічник капітана – змінний механік» підрозділу «Підрозділи підпорядковані першому заступнику директора, Портовий флот, Підмінний склад, Серія буксирів потужністю 800 л.с.». Причина звільнення скорочення штату працівників п.1 ст. 40 КЗпП України. Однак, позивач зазначає що звільнення було здійснено без законних підстав, а саме:

?позивач відноситься до категорії осіб, які згідно з законом користуються перевагами в залишенні на роботі;

?питання про звільнення розглядалось на засіданні профкому портового флоту за відсутності позивача та в порушення вимог ст. 43 КЗпПУ;

?позивач був ознайомлений з наказом про звільнення та отримав трудову книжку лише 06.07.2020 року;

?в порушення вимог ч.2 ст. 40 КЗпПУ позивачу не було запропоновано інша робота.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2020 року відкрито провадження по справі.

06 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ДП «Одеський морський торговельний порт» в якому зазначається, що ДП «Одеський морський торговельний порт» повністю не визнає пред`явлені до нього позовні вимоги та заперечує проти задоволення позову.

У судове засідання призначене на 06 жовтня 2020 року з`явився позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 .

Від позивача ОСОБА_1 заявлено клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю ознайомитися з відзивом.

Розгляд справи було відкладено на 05 листопада 2020 року.

Судове засідання призначене на 05 листопада 2020 року було відкладено на 08 грудня 2020 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У судове засідання призначене на 08 грудня 2020 року з`явився позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 .

Так, під час судового засідання були надані особисті пояснення позивача та пояснення представника відповідача, що мають значення по справі та відображені у протоколі судового засідання від 08 грудня 2020 року.

Відповідно до ст.7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що усне провадження дозволяє особисте спілкування суду зі сторонами, що є важливим для з`ясування дійсних обставин справи. Усні пояснення сторін під час судового засідання дозволяють суду сприйняти весь фактичний матеріал процесу повно і одразу, а усна форма провадження більш зручна для сторін, адже більшість людей краще висловлює свої думки усно. Пояснення сторін можуть дати суду важливий матеріал для визначення предмету доказування, кола доказових фактів, тощо.

Так, проаналізувавши пояснення сторін по справі та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 09.06.2020 року ДП «Одеський морський торговельний порт» видало наказ про припинення трудового договору № 152К 3-2, яким позивача було звільнено з роботи 09.06.2020 року з посади «змінний помічник капітана – змінний механік» підрозділу «Підрозділи підпорядковані першому заступнику директора, Портовий флот, Підмінний склад, Серія буксирів потужністю 800 л.с.». Причина звільнення скорочення штату працівників п.1 ст. 40 КЗпП України.

В матеріалах справи наявний Наказ № 110 від 03.03.2020 року «Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт», попередження про звільнення № 02-6/130 від 04.03.2020 року та повідомлення про звільнення № 02-6/154 від 04.03.2020 року. Також наявний додаток до повідомлення про звільнення № 02-6/154 від 04.03.2020 року в якому наведені вакантні посади для працевлаштування в ДП «Одеський морський торговельний порт». Також в матеріалах справи наявний Акт від 09.04.2020 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом від 03.03.2020 року № 110, попередженням від 04.03.2020 року № 02-6/130 щодо скорочення посади, яку він займає, повідомленням від 04.03.2020 року № 02-6/154 та додатком № 1 до нього з наявними у ДП «Одеський порт» вакансіями, але ставити свій особистий підпис відмовився.

Під час судового засідання ОСОБА_1 підтвердив, що його 04.03.2020 року попередили про скорочення штату, але він думав що це жарт та нічого не підписував.

Відповідно до ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Отже суд приходить до висновку про відсутність порушень зі сторони ДП «Морський торговельний порт» в частині виконання вимог ч.2 ст. 40 КЗпП України.

Щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другою статті 42 КЗпП України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

З матеріалів справи вбачається, що займана позивачем посада була скорочена відповідно до Наказу № 110 від 03.03.2020 року «Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт», окрім того, скорочувались практично усі посади підмінного складу портового флоту загальною кількістю – 27 одиниць. У зв`язку з чим позивачу було запропоновано інші вакансії, але він не скористався такою можливістю.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що звільнення проведено відповідачем з дотриманням вимог ст. 42 КЗпП України.

Щодо посилання позивача на порушення вимог ст. 43 КЗпПУ, а саме того, що питання про звільнення розглядалось на засіданні профкому портового флоту за відсутності позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч.3 ст.43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

В матеріалах справи наявний протокол засідання профкому портового флоту від 05.06.2020 року, з якого вбачається що ОСОБА_1 не з`являвся на засідання профкому, на яке був запрошений по телефону, про що складений відповідний акт від 03.06.2020 року. В свою чергу від позивача ніяких доказів на спростування протоколу засідання профкому від 05.06.2020 та акту від 03.06.2020 року не надано.

Виходячи з викладеного суд не вбачає порушень відповідачем положень ст. 43 КЗпП України.

Щодо затримки у видачі трудової книжки з вини власника то суд критично оцінює дане твердження позивача з наступних підстав.

За правилами п.4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, – при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказах, позивача було повідомлено про його звільнення. Відповідно до протоколу засідання профкому портового флоту від 05.06.2020 року позивач не з`явився на засідання профкому не дивлячись на його сповіщення. Крім того, під час судового засідання позивач підтвердив, що не підписував, що ознайомлений з наказом про звільнення, тому що був з ним не згоден, а листи направлені відповідачем свідомо не приймав.

Відповідач в свою чергу вказує, що саме позивач уникав будь-яких контактів з ДП «Одеський порт».

Суд наголошує, що факт є доведеним тоді, коли комплекс представлених стороною доказів дозволяє судді прийти до висновку про те, що спірний факт ймовірніше існує, аніж не існує.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази та поведінку сторін суд приходить до висновку що позивач не надав належних доказів, що затримка видачі трудової книжки була саме з вини ДП «Одеський порт».

Безперечно, в частині застосування трудового законодавства виникають суперечності, зокрема спори про поновлення працівника на роботі у зв`язку зі звільненням його роботодавцем. У трудових відносинах працівник і роботодавець наділені певними правами та обов`язками, які можуть бути порушеними будь-якою зі сторін, однак при розгляді даної цивільної справи у суду відсутні підстави вважати що відповідачем порушені права позивача.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі в ДП «Одеський морський торговельний порт на посаді «змінний помічник капітана – змінний механік» підрозділу «Підрозділи підпорядковані першому заступнику директора, Портовий флот, Підмінний склад, Серія буксирів потужністю 800 л.с.», стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період вимушеного прогулу, а також стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки видачі позивачу трудової книжки та відмовляє у задоволенні його вимог повністю.

Керуючись ст. 40, 43, 252 КЗпП України, ст.ст. 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за період вимушеного прогулу та за період затримки видачі трудової книжки – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із врахуванням положень ЦПК України щодо карантину. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 18 грудня 2020 року.

Суддя А.В. Науменко

08.12.20