Рішення № 93679891, 17.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2450/20

2/212/2031/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2020 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 5808,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між сторонами по справі 25 жовтня 2016 року укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 1765 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору позивач бере на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію на об`єкт - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію у терміни, передбачені Договором. Будинок АДРЕСА_2 є багатоповерховим, опалення приміщення зазначеного будинку здійснюється через внутрішньо будинкову систему опалення, система опалення нежитлового приміщення відповідача є єдиною та невід`ємною частиною внутрішньо будинкових систем будинку, а отже відповідач фактично отримував (споживав) теплову енергію. Свої договірні зобов`язання щодо постачання відповідачеві теплової енергії позивач виконав у повному обсязі. У період з 01.11.2016 по 31.12.2019 відповідач у порушення умов пп. 3.2.5, 6.1-6.4 Договору свої зобов`язання не виконав, не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно та в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 17.03.2020 утворилася заборгованість у сумі 5498,34 грн. Крім того, у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати за поставлену теплову енергію позивачем нараховано компенсацію за інфляційні витрати у розмірі 204,91 грн., 3% річних у сумі 104,97 грн.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд у спрощеному позовному порядку.

11 вересня 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у позові у повному обсязі, при цьому посилався на те, що укладений між сторонами договір від 25 жовтня 2016 року є припиненим. Оскільки 26 вересня 2017 року з метою уникнути існування заборгованості за теплову енергію, керуючись п.п. 4.1.4, 10.1, 1.2 Додатку № 2 укладеного Договору, відповідачем була подана відповідна заява з проханням припинити теплопостачання і вважати втративши свою силу договір. З того часу жодні договірні правовідносини між сторонами відсутні. Також, заборгованість за грудень 2016 року відповідачем була сплачена у розмірі 768,16 грн. Крім того, у своєму відзиві відповідач заявив про застосування строку позовної давності, оскільки, на його думку, прострочка виконання зобов`язання настала за межами строку позовної давності.

17 листопада 2020 року надійшла від позивача заява про зміну предмету позову, яка ухвалою суду від 17 листопада 2020 року за клопотанням представника позивача було повернуто позивачу.

Представник позивача до суду не з`явився, у наданій суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК за наявними в ній доказами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

АТ «Криворізька теплоцентраль» є суб`єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності та населення. Згідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 «Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (правонаступником якого є АТ «Криворізька теплоцентраль») передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання до будинку АДРЕСА_2 є АТ «Криворізька теплоцентраль».

ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2012 та витягу про державну реєстрацію прав від 18.04.2012 (а.с. 16-18).

Судом встановлено, що 25 жовтня 2016 року між ДП «Криворізька теплоцентраль» (правонаступником якого є АТ «Криворізька теплоцентраль») та ОСОБА_1 був укладений договір № 1765 купівлі-продажу теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальна організація (Продавець) бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві (Покупцю) за адресою розташування житлового приміщення: АДРЕСА_1 , теплову енергію в потрібних йому обсягах, визначених у Додатку 1 до Договору, а Споживач-Покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (пункт 1.1 Договору) (а.с. 8-13).

Відповідно до п. 3.2.5 Договору Споживач-Покупець зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені Договором.

Пунктом 4.2 Договору визначений обов`язок Теплопостачальної організації-Продавця виписувати рахунки та акти передачі-прийняття теплової енергії Споживачеві-Покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті Споживачем-Покупцем в підписаному зі своєї сторони вигляді Теплопостачальній організації-Продавцю до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання даного пункту позивачем на адресу відповідача надсилались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджується копіями відповідних актів та поштовими повідомленнями про доставлення даних актів (а.с.18-25).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається Споживачем-Покупцем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Тариф за теплову енергію для категорії споживачів «інші» з 01 жовтня 2016 р. встановлюються в розмірі - 1449,348 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів, шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Остаточний розрахунок за фактично спожиту Споживачем-Покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункти 6.1 - 6.3 Договору).

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за даним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.12.2019 утворилась заборгованість в сумі: 5498,34 грн. - основний борг; 104,97 грн. - 3% річних, 204,91 грн. інфляційні витрати, про що наданий до позову розрахунок заборгованості (а.с.7).

Таким чином, спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку із виконанням послуг з централізованого опалення, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, тому до нього мають бути застосовані норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», а також Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 (далі - Правила № 1198).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У розумінні ЗУ «Про теплопостачання» та Правил № 1198, Споживачем теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частина 5 пункту 40 Правил № 1198, передбачає обов`язок споживача теплової енергії своєчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.

Таким чином у зазначених нормативно-правових актах теплова енергія розглядається як товар.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вивчивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання за Договором перед позивачем щодо оплати за спожиту теплову енергію, але не погоджується із розрахунком заборгованості основного боргу, наданим позивачем.

Так, відповідно до наданої відповідачем копії квитанції № 0.0.825344877.1 від 11.08.2017 (а.с. 95) ним було сплачено за спожиту теплову енергію за грудень 2016 року 768,16 грн., тоді як у розрахунку, наданому позивачем, вказана сума не врахована.

Крім того, як вбачається з копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6009 від 30 листопада 2016 року, який отриманий ОСОБА_1 13.04.2017, у цьому акті зазначена не сума за теплову енергію за відповідний місяць, а перерахунок теплової енергії для інших з січня 2016 по листопад 2016, тоді як у відповідній графі розрахунку листопад 2016 року зазначена сума у розмірі 3087, 11 грн., нарахована до сплати за місяць, але розрахунок заборгованості до листопада 2016 року суду не наданий.

Згідно з п.1, 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України, всі учасники судового процесу рівні перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надану йому теплову енергію за період листопад 2017 року по лютий 2018 року. у розмірі 1643,07 грн., яку слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль».

Доводи відповідача про те, що договір укладений між сторонами втратив свою силу з 26 вересня 2017 року, у зв`язку із надісланням ним на адресу теплопостачальної організації листа про припинення дії договору № 1765 від 25.10.2016 щоб уникнути заборгованості за поставлену теплову енергію, суд відхиляє, оскільки п. 10.1 Договору передбачена одна із підстав його припинення - взаємна згода сторін, тоді як відповідач у односторонньому порядку висловив бажання про припинення дії договору (а.с. 96).

Крім того, є необґрунтованими і вимоги відповідача щодо застосування трирічного строку позовної давності до вимог позивача, оскільки судом встановлена наявність заборгованості з листопада 2017 року, тоді як позов поданий у квітні 2020 року, тобто в межах трирічного строку, а також відповідно до наданого розрахунку позивачем, вбачається, що відповідач здійснював оплату за теплову енергію, останній платіж у квітні 2018 року, тим самим визнаючи свій обов`язок щодо виконання умов договору (стаття 256, 264 ЦК України).

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3 відсотків річних суд виходить з наступного.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, п. 7 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Сторонами зобов`язань за Договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільніє Сторін від виконання зобов`язань за цим Договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що діями відповідача порушено умови Договору, тим самим порушено право позивача на отримання плати за надані послуги, а отже суд погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат та 3% річних (а.с.7) та вважає за можливе стягнути зазначені суми у вказаному розмірі, при цьому суд зауважує, що розрахунок проведений саме на ті суми заборгованості, які встановив суд і дійшов висновку про їх стягнення з відповідача, а саме за період з листопада 2017 по квітень 2018 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволення позову, суд стягує з відповідача витрати позивача на оплату судового збору у сумі пропорційній сумі задоволених вимог - 714,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити частково.

Стгянути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) гривні 07 коп., інфляційні витратми у сумі 204 (двісті чотири) гривні 91 коп, три відсотки річних у сумі 104 (сто чотири) гривні 97 коп., усього у сумі 1952 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати на оплату судового збору у сумі 714 (сімсот чотирнадцять) гривень 68 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений та підписаний 21 грудня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко