Ухвала суду № 93679340, 21.12.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/948/13-ц

Провадження № 8/175/4/20

У Х В А Л А

21 грудня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянській Ж.М.

з участю секретаря Приходько Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по справі №175/948/13-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про поділ майна недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по справі №175/948/13-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про поділ майна недійсним, в якому просив ухвалити рішення яким скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року по справі №175/948/13-ц, та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про поділ майна недійсним – задовольнити.

Адвокат заявника Зудхаймера Ю.О. за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_4 підтримав заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та просив задовольнити.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.238).

Адвокат зацікавленої особи Кобизєва О.С. за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та просив відмовити в повному обсязі.

Вислухавши адвокатів сторін, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно роз`яснень Пленуму пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені у п. 3 постанови від 30.03.2012 р. №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв?язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року, яке ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року – залишено без змін (а.с.140), у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про поділ майна недійсним – відмовлено (а.с.96-99). Посилаючись на нововиявлену обставину, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома під час розгляду цивільної справи №175/948/13-ц, якою на думку ОСОБА_1 є обставини встановленні рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року в справі №175/1753/17-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки серії ВВЕ №998899 від 21 вересня 2004 року, яка була предметом розділу за Договором про поділ майна від 16 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по справі №175/948/13-ц, заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Встановлено, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року по справі №175/1753/17-ц, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та визнано недійсним Договір дарування земельної ділянки серії ВВЕ №998899 від 21 вересня 2004 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. та зареєстрований в реєстрі за №102, було скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі. При цьому Дніпровський апеляційний суд не встановлював обставин вирішення питань поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Як вбачається з вищевказаного рішення, ОСОБА_3 звернувся у 2017 році до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 21 вересня 2004 року саме з тих обставин, що при укладенні договору про поділ майна подружжя від 16 вересня 2010 року з ОСОБА_2 , земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була поділена шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку. Однак, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок незавершеного будівництва, що належить ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу житлового будинку від 01 жовтня 2002 року, він вважав, що договір дарування земельної ділянки від 21 вересня 2004 року ОСОБА_2 є незаконним та має бути визнаний недійсним, і відповідно виник спір з ОСОБА_2 щодо вже здійсненого поділу спільного сумісного майна подружжя за вищевказаним договором від 16 вересня 2010 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року встановлено незаконність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 21 вересня 2004 року.

ОСОБА_1 трактує встановлені в рішенні суду від 04 вересня 2017 року обставини на свою користь, і посилається на обставини, які мали місце станом на 2017 рік, які відповідно не існували на дату прийняття рішення по справі №175/948/13-ц та взагалі не можуть вважатися нововиявленими обставинами згідно ст. 423 ЦПК України.

Так, факт укладення договору про поділ спільного сумісного майна подружжя встановлено у постанові Верховного суду від 08 травня 2019 року по цивільній справі №175/3659/14-ц (а.с.189-193). Окрім цього, при новому розгляді цивільної справи №175/3659/14-ц Дніпровським апеляційним судом було встановлено, що згідно договору від 16 вересня 2010 року про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 , що придбані в період шлюбу і оформлені на ім`я ОСОБА_3 є його особистою приватною власністю (а.с.194-195).

Що стосується посилань ОСОБА_1 на ту обставину, що поділ майна між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було здійснено під час дії ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20 липня 2010 року по цивільній справі №2-5997/10 про накладення арешту на все нерухоме майно, то такі обставини не є нововиявленими, оскільки існували на дату розгляду даної справи №175/948/13-ц, про що свідчить зміст позову поданого ОСОБА_1 26 лютого 2013 року (а.с.4-6), зміст апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року поданої ОСОБА_1 19 листопада 2013 року (а.с.104-108) та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №33452097 від 21.10.2011 року (а.с.10-13).

Згідно п. 5 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами.

Стосовно посилань ОСОБА_1 на ту обставину, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2012 року по справі № 22-ц/490/3793/12 встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором позики у липні 2010 року, тобто ще до укладення договору про розподіл майна подружжя, не є нововиявленою обставиною, оскільки вказані обставини та документи були наявні в матеріалах даної справи та проаналізовані судами. Так, в рішенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року та ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року встановлено, що посилання позивача на ту обставину, що оспорюваний ним договір відповідачі уклали з метою ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду, що набрало законної сили про стягнення з неї грошових коштів, не відповідає дійсності. Вказане рішення апеляційного суду Дніпропетровської області було прийнято 15 травня 2012 року, в той же час, як спірний договір укладено ще 16 вересня 2010 року. При цьому за змістом даного рішення суду, грошові кошти стягнуті лише з ОСОБА_2 , а не з ОСОБА_3 .

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається саме юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. За таких умов, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Відтак, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України (ст. 423 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VII від 03.10.2017 року) підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 423 ЦПК України, з тексту заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не вбачається жодних правових підстав для перегляду рішення у справі №175/948/13-ц-ц за нововиявленими обставинами. Доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до повторного обґрунтування і переоцінки наданих сторонами доказів, яким суди всіх інстанцій України надали належну оцінку у сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно вимог цивільного процесуального кодексу України, правильно застосувавши норми матеріального права, що регулює спірні правовідносини. Очевидно, що особисті міркування ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно процесуальних вимог не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ч. 2 ст. 410 ЦПК України).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку, що зазначені ОСОБА_1 обставини, на які він посилається як на нововиявлені, не є нововиявленими обставинами в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, а зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з тією їх оцінкою, що надали їм суди під час розгляду справи по суті, а тому заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 80, 81, 212, 423, 429 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв?язку з нововиявленими обставинами по справі №175/948/13-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про поділ майна недійсним – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.