Рішення № 93679071, 14.12.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2148/20

Провадження № 2/210/1350/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" грудня 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Хлистуненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проводить господарську діяльність з виробництва і транспортування теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії для потреб населення в межах Військового містечка-33 в м. Кривий Ріг. В том числі послуги з централізованого опалення надаються до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , співвласником якої є відповідач. ТОВ «ДУРБ» здійснює постачання теплової енергії фізичним та юридичним особам з 01.12.2013 року. 10.12.2013 року ТОВ «ДУРБ» через місцеві ЗМІ попередило споживачів про необхідність укладення договорів. Вказана квартира є однокімнатною, опалювальною площею 31,60 м.кв. Позивачем щомісячно, протягом опалювального періоду, постачається теплова енергія до квартири відповідача, відповідно до тарифів на теплову енергію, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг для ТОВ «ДУРБ». Відповідач не виконував обов`язок з оплати отриманих послух з опалення, в зв`язку з чим у квартирі, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2015 року по 01.02.2018 року виникла заборгованість в сумі 10 104,48 грн.

У лютому 2018 року ТОВ «ДУРБ» зверталося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у сумі 10 104,48 грн. за період з 01.07.2015 року по 01.02.2018 року. 01.03.2018 року було винесено судовий наказ по справі №210/913/18, який ухвалою від 15.05.2019 року скасовано за заявою боржника ОСОБА_1 . Судовий наказ пред`являвся стягувачем для примусового виконання до Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу. При примусовому виконанні даного судового наказу з доходів відповідача було утримано 2 294,85 грн. Таким чином сума заборгованості за послуги з централізованого опалення становить 7 809,63 грн.

Тому позивач, просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у сумі 7809,63 за період з 01.07.2015 року по 01.02.2018 року та судового збору у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою від 17.08.2020 року суд вирішив питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу двічі направлялись позовна заява з додатками та копія ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження за адресою місця реєстрації. Вказане повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 14.12.2020 року відповідачем відзиву не надано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, не подавали.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення, що надається позивачем за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 10-12).

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Відповідачу належить ј частка даної квартири (а.с.30).

Згідно довідки про зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_2 – зареєстровані особи відсутні (а.с.32).

Частиною 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України визначено, що власність зобов`язує та власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Будинок, який належить відповідачу на праві спільної сумісної власності, є багатоповерховим, опалення квартири АДРЕСА_3 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення будинку.

Відповідач у вказаний у позові період накопичення заборгованості ніяких заяв про припинення теплопостачання до підприємства позивача не надавав та не звертався. Отже, оскільки опалення багатоквартирного будинку здійснюється від транзитних трубопроводів житлового багатоквартирного будинку і є невід`ємною частиною системи опалення будинку, в тому числі, і опалення квартири відповідача, тому відповідач є такими, що фактично споживав надані послуги.

На підставі зазначених фактів, конклюдентних дій відповідача та приписів норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 року, - між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з постачання теплової енергії.

Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу за послуги з централізованого опалення відповідача за період з 01.07.2015 року по 01.02.2018 року становить 10104,48 грн. (а.с. 29).

Крім того, 01.03.2018 року було видано судовий наказ №210/913/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДУРБ» заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 10104, 48 грн., який 15.05.2019 року було скасовано за заявою боржника ОСОБА_1 (а.с.26-27).

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи ТОВ «ДУРБ» пред`являв судовий наказ №210/913/18 від 01.03.2018 року для примусового виконання до Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу 29.01.2019 року, про що було винесено відповідні постанови: 30.01.2019 року про відкриття виконавчого провадження; 02.02.2019 року про звернення стягнення на доходи боржника; 06.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження. При примусовому виконанні даного судового наказу з доходів відповідача було утримано 2294,85 грн. Таким чином сума заборгованості за послуги з централізованого опалення становить 7809,63 грн. (10104,48-2294,85=7809,63 грн.) (а.с.34, 35, 36).

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Обов`язок споживачів оплатити надані послуги встановлено ст. 68 ЖК України, ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України «про житлово-комунальні послуги», плата за послуги нараховується щомісячно.

Статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено обов`язок споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, серед обов`язків споживача оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а одним із обов`язків виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

У судовому засіданні встановлено, що розмір плати за послуги, які надавались ТОВ «ДУРБ», встановлений відповідно до Тарифів на теплову енергію, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) для ТОВ «ДУРБ», діючими в окремі періоди нарахування вартості спожитих послуг.

Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, а наданий розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки здійснений з урахуванням рахунків-фактур (які є підтвердженням факту надання послуг), Тарифів на теплову енергію ТОВ «ДУРБ», затверджених Постановами НКРЕКП, діючими в окремі періоди нарахування вартості спожитих послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 614 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 610, 614 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 23, 76, 141, 247, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 278, 279 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва»,код ЄДРПОУ 37862355, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Військове містечко-33, 16/33, заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 7809 /сім тисяч вісімсот дев`ять/ гривень 63 /шістдесят три/копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва», код ЄДРПОУ 37862355, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Військове містечко-33, 16/33 судовий збір у розмірі 2102,00 /дві тисячі сто дві/ гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено 14 грудня 2020 року.

Суддя: О. В. Хлистуненко