Ухвала суду № 93678876, 21.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10299/18

Провадження № 1-кс/947/20376/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Нечитайло Є.О., прокурора Добровольської О.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області Чорної А.О., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Добровольською О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480001648 від 29.04.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого відділу Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 29.04.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480001648 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

29.04.2016 до Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 про те, що в період часу з 2014 по 2015 рік, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , знаходячись у м. Одесі, під приводом продажу дизельного генератора «С.G.M.-20LW(230B)», не маючи при цьому на те законних підстав, шахрайським шляхом заволоділи належними йому грошовими коштами у великому розмірі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у вересні 2014 року, ОСОБА_2 , за допомогою мережі Інтернет знайшов оголошення щодо продажу компанією «Техконтракт» дизельного генератора С.G.M.-20LW(230B) та зателефонував за номером НОМЕР_1 , зазначеним в оголошенні. На вказаний телефонний дзвінок відповів чоловік, який представився ОСОБА_1 , на що ОСОБА_2 повідомив останньому, що бажає придбати вказаний в оголошенні дизельний генератор. Так, у вересні 2014 у ОСОБА_1 , із корисливих мотивів, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , шляхом обману останнього у великому розмірі під приводом продажу дизельного генератору, його доставки та установки.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що не має можливості поставити дизельний генератор, запропонував ОСОБА_2 придбати дизельний генератор С.G.M.-20LW(230B), виробництва Італії, на що той погодився.

Так, 30.09.2014, більш точний час досудовим слідством не встановлений, ОСОБА_2 , будучи введеним в оману ОСОБА_1 , не знаючи про дійсні злочинні наміри останнього, уклав з ним договір поставки дизельного генератора С.G.M.-20LW(230B) та обладнання до нього, в рамках якого ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні Київського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 3б, в період часу з 30.09.2014 по 15.05.2015, передавав ОСОБА_1 грошові кошти за поставку та продаж генератора, усього на загальну суму 165 250 гривень, а саме: 30.09.2014 - 5000 доларів США, що на той момент, згідно курсу Національного банку України по відношенню гривні до долару США склало 64 750 гривень, 30.10.2014 - 3000 доларів США, що на той момент, згідно курсу Національного банку України по відношенню гривні до долару США склало 38 820 гривень, 15.05.2015 - 3000 доларів США, що на той момент, згідно курсу Національного банку України по відношенню гривні до долару США склало 61 680 гривень, про що у договорі від 30.09.2014 ОСОБА_1 власноруч зроблені записи про отримання грошових коштів.

В подальшому, 15.05.2015 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою подальшого введення в оману ОСОБА_2 та прикриття своїх дійсних намірів, усвідомлюючи незаконність своїх дій, під приводом того, що нібито генератор С.G.M.-20LW(230B) під час транспортування отримав пошкодження та був відправлений заводу-виробнику, поставив ОСОБА_2 дизельний генератор С.G.M. - 20LW з двигуном «Перкенсон», який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та був орендований ОСОБА_1 в останнього.

Враховуючи викладене, в період часу з 30.09.2014 по 15.05.2015, знаходячись у приміщенні Київського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 3Б, ОСОБА_1 , шляхом обману, під приводом продажу дизельного генератору С.G.M.-20LW(230B), заволодів грошовими ОСОБА_2 у великому розмірі, а саме 165 250 (сто шістдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі підозрюваного, мотивуючи клопотання тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органів досудового слідства та суду, шляхом дотримання різних методів конспірації, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим 28.07.2016 прийнято рішення про оголошення підозрюваного у державний розшук та досудове розслідування у кримінальному проваджені зупинене на підставі п. 2 ч.1 ст.280 КПК України.

На теперішній час існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 , який підозрюється у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, будучи повідомленим про підозру, може вчинити наступні дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання; здійснювати вплив на осіб, які викривають ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, задля зміни їх показів; знищити, сховати речі та документи, підтверджуючи його злочину діяльність, грошові кошти, які здобуті злочинним шляхом; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слідчий в своєму клопотанні зазначає, що враховуючи соціально-майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 , ймовірний розмір шкоди, завданий в результаті вчиненні інкримінованого йому дій у вигляді 165 250 гривень, положення ч. 11 ст. 182 КПК України, згідно яких застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ту обставину, що ОСОБА_1 в зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування оголошений у державний розшук, необхідним є визначення відносно підозрюваного ОСОБА_1 застави у розмірі співмірному розміру завданої ним майнової шкоди.

В судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та наявність ризиків і обґрунтованої підозри.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку прокурора, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

13.05.2016 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, яке відповідно до вимог ст.278 КПК України направлено засобами поштової кореспонденції на адресу підозрюваного.

17.05.2016 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2020 (справа № 520/10299/18 провадження № 1-кс/947/8644/20) був наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.12.2020.

Згідно матеріалів тимчасового доступу до інформації міжрайонного оперативно-розшукового відділу Південного регіонального управління щодо перетину ОСОБА_1 кордону України станом на 02.08.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з лютого 2016 по березень 2016 року перетинав Державний кордон України у 3-х випадках. Востаннє, 12.03.2016 року був здійснений виїзд з України за паспортом НОМЕР_2 через пункт пропуску - рухомий комплекс № 200301, Каланчак, як пішохід.

Згідно матеріалів тимчасового доступу до інформації міжрайонного оперативно-розшукового відділу Південного регіонального управління щодо перетину ОСОБА_1 кордону України станом на 13.08.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 30.05.2016 по 05.08.2019, даних щодо перетину Державного кордону України не знайдено.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, отримано відомості, що фігурант на теперішній час приховується за межами держави, а саме на території Російської Федерації, що свідчить про перебування особи за кордоном та може бути використана іноземним правоохоронним органам при проведенні відповідних заходів по встановленню місцезнаходження та затриманню розшукуваного.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення та на теперішній час його місце знаходження невідоме, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання; здійснювати вплив на осіб, які викривають ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, задля зміни їх показів; знищити, сховати речі та документи, підтверджуючи його злочину діяльність, грошові кошти, які здобуті злочинним шляхом.

В зв`язку з викладеним, вважаю ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, доведеними.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим, вважаю що прокурором надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не має.

Слідчий суддя наголошує, що нормою 2 ч.6 ст.193 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчого, після затримання підозрюваної особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця здійснення досудового розслідування слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відтак, слідчим суддею протягом 48 годин з моменту доставки підозрюваного до органу досудового розслідування, у випадку його затримання, буде здійснена перевірка необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, а не, зокрема, більш м`якого, що належним чином забезпечить права підозрюваної особи ОСОБА_1 .

Крім того, враховуючи, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, слідчий суддя, згідно ч.3 ст.183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч.4 ст.196 КПК України, не визначає дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 281, 309, 575 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області Чорної А.О., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Добровольською О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

За відсутності підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_1 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_1 до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.