Рішення № 93675201, 21.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17132/20

провадження № 2/753/8316/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"21" грудня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу без виклику сторін за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що актом прийому-передачі житловий будинок по АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».

Відповідно до п. 2.2. Статуту предметом діяльності Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Між Позивачем та Відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_1 , 12.10.2015 укладено договір №39 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 , предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку у будинку АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом та на умовах, передбачених п.1 договором.

Посилаючись на те, що відповідач не в повному обсязі виконує умови договору, позивач зазначає, що станом на червень 2020 року виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у сумі 2 242,42 грн.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у сумі 2 823,12 грн., з яких: 2 242,42 грн.-заборгованість за житлово-комунальні послуги; 412,61 грн. - збитки від інфляції; 168,09 грн. - 3% річних, судовий збір 2102,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 500, 00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2020 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

Відповідачу надсилалась копія ухвали суду про відкриття провадження у порядку спрощеного провадження, проте заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що актом приймання - передачі об`єкту в експлуатацію, укладеним між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», визначено експлуатуючою організацією житлового будинку № 3 секція «Д» (Ш пусковий комплекс) у 4-а мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі за Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».

Відповідно до п. 2.2. Статуту предметом діяльності Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а також є споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем, якає власником квартири АДРЕСА_1 , 12.10.2015 укладено договір №39 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 , предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку у будинку АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом та на умовах, передбачених п.1 договором.

Відповідно до п.п. 5, 12 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент укладення договору, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на момент укладення договору, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6 договору про надання послуг встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться Споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за надані йому житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем та перевіреним судом, за ним утворилась заборгованість, яка станом на червень 2020 року становить 2 242,42 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно із розрахунками наданими позивачем, на суму заборгованості нараховано збитки від інфляції в розмірі 412,61 грн., та 3% річних в сумі 168,09 грн. за період з вересня 2017 року по лютий 2020 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою комунальних послуг, а тому суд приходить до висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають повному задоволенню.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору №3-20 про надання правничої допомоги від 08.01.2020, додаток №1 до договору №3-20 про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт від 30.06.2020 по договору №3-20 про надання правничої допомоги, додаток №01 до акту виконаних робіт від 30.06.2020 по договору №3-20 про надання правничої допомоги (вартість послуг), виписку з банку від 22.09.2020.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн., у зв`язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2 102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279, 280-289 ЦПК України, підставі ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, ЄДРПОУ 31025659) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 2 823,12 грн., з яких: 2242,42 - заборгованість за житлово-комунальні послуги; 412,61 грн. - збитки від інфляції; 168,09 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, ЄДРПОУ 31025659) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 102,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2020.

Суддя: