Вирок № 93672931, 18.12.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2230/20

№ провадження 1-кп/647/264/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Миргород В.С.,

при секретарі - Дзежик Л.О.,

за участю прокурора - Сидоренко О.Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020230090000382 від 26.06.2020 року про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, українця, громадянина України, не працюючий, освіта базова загальна середня, військову службу не проходив, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , який не є депутатом будь-якого рівня, раніше судимий:

-20.05.2010 року Бериславським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. З, 2, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 17.04.2013 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-21.02.2014 року Бериславським районним судом Херсонської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту; 18.04.2014 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-08.04.2015 року Бериславським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі; 17.12.2015 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-21.11.2016 року Новокаховським місцевим судом Херсонської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-25.11.2016 року Херсонським місцевим судом Херсонської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-04.05.2017 року Цюрупинським районним судом за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;

-17.01.2018 року Бериславським районним судом Херсонської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;

-14.03.2018 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі;

-21.06.2019 року Херсонським міським судом за ст.186 с.2 ст.70 ч.4 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі, 02.09.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення умисних та корисливих злочинів, судимості у встановленому законом порядку не знято і не погашено, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так він, повторно, 26.06.2020 року приблизно о 01-00 годині, знаходячись на перехресті вул. Херсонської та вул. Різдв`яної в м.Берислав, Херсонської області, переслідуючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою протиправного збагачення, шляхом зловживання довірою, викликавши у потерпілого ОСОБА_2 помилково впевненість в правильності та добросовісності своїх дій, що виразилося в проханні у ОСОБА_2 мобільного телефону «SAMSUNG A10S», imei: НОМЕР_1 , відповідно до висновку експерта 2746/20 від 26.06.2020 вартість складає 2719 гривень 20 копійок, для здійснення телефонного дзвінка та скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 будучи впевненим у негайному поверненні ОСОБА_1 мобільного телефону, відволікся по своїм справам, з місця події зник разом з мобільним телефоном ОСОБА_2 , тобто обернув вказаний телефон на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений, в порядку та строки визначені ст. 135 КПК України, до суду надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

Суд визнав за можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілого ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро зізнався, дав показання у відповідності з встановленими, згодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорював їх, а також визнав не доцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина підтверджується наступними доказами:

- висновком експерта №2746/20 від 05.08.2020 року, згідно якого ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі Galaxу A10-S, без будь-яких пошкоджень, без флеш-носія, без будь-яких засобів захисту у справному стані, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на червень 2020 року, становив 2 719, 20 гривень.

- постановою про визнання речовим доказу від 26.06.2020 року - мобільного телефону «SAMSUNG A 10 S», imei: НОМЕР_1 ;

- розпискою потерпілого про передачу мобільного телефону «SAMSUNG A 10 S», imei: НОМЕР_1 йому на відповідальне зберігання;

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.

Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та розмір матеріальних збитків ніким не оспорювався.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд «поза розумним сумнівом» переконався, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Мотивів для зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом в ході судового розгляду не встановлено.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчинені кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання особи є в певній мірі компенсацією потерпілому за вчинене відносно нього кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Стаття 65 КК України встановлює загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Це кореспондується з рекомендаціями, які містяться в п. 2.3 Мінімальних стандартних правил ООН стосовно заходів, не пов`язаних з тюремним ув`язненням (Токійські правила), прийнятих Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 45/110 від 14 грудня 1990 р. З-поміж інших обставин мають бути враховані, зокрема, характер і ступінь тяжкості правопорушення, дані про особу правопорушника, а також інтереси захисту суспільства тощо.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому суд, враховує, що ОСОБА_1 має непогашені судимості за умисні злочини, підлягає покаранню за вчинення нетяжкого злочину, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має негативну громадську характеристику, щиро розкаявся у вчиненому злочині, наявність відшкодованої шкоди потерпілому.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, а також про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 має бути засудженим за вчинене кримінальне правопорушення до покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 190 КК України, оскільки суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 75,76 КК України

Саме таке покарання ОСОБА_1 суд вважає відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України судом визнано щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 судом визнано рецидив злочинів.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 369-370 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, з направленням засудженого до кримінально виконавчої установи закритого типу.

Обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки передбачені ст. 194 КПК України: 1) Не виїжджати за межі Бериславського району Херсонської області, без дозволу суду. 2) Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Обчислення строку відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком, рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Речовий доказ по справі згідно постанови про речові докази від 26.06.2020 року: мобільний телефон «SAMSUNG A10S», imei: НОМЕР_1 - залишити потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2746/20 від 05.08.2020 року у розмірі 300, 00 грн.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.

Суддя В. С. Миргород