Рішення № 93672701, 16.12.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3215/20

2/583/722/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

представника відповідача Єфіменко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Україна, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, 01001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

11.09.2020 відкрите спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10018/050 філії-Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1179-050 від 24.01.2019, відповідно до пункту 2.1 якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 7000 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 31.01.2024 та сплати банку у розмірі фіксованої ставки 56 процентів річних з поверненням кредиту рівними частинами в розмірі 1166,67 грн та сплати процентів на залишок основної суми боргу щомісячно, до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з лютого 2019 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно послідовності, визначеної договором. Договором визначено, що термін остаточного повернення кредиту за договором є таким, що настав з дати виникнення будь-якої з вказаних в договорі відкладальних обставин і позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитом та інші визначені договором платежі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якої з обставин: прострочення виконання зобов`язання позичальника щодо погашення заборгованості на строк понад 58 календарних дні. Свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконує, внаслідок чого станом на 01.09.2020 утворилася заборгованість у розмірі 37663,41 грн, а саме: заборгованість за кредитом – 31993,07 грн; заборгованість за відсотками – 5282,52 грн. Крім того, інфляційні витрати за несвоєчасне погашення боргу складають 284,91 грн; інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів складають 63,39 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення боргу складають 18,11 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів складають 21,41 грн. Оскільки відповідачем заборгованість не сплачена, порушує питання про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 37663,41 грн та судових витрат.

26.10.2020 відповідачем наданий відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення вимог у заявленому розмірі з тих підстав, що позивачем належними доказами така заборгованість не доведена. Так виписки по рахунках боржника не засвідчені банком та не підписані, розрахунок заборгованості підписаний особою, повноваження якої не підтверджені, містить інформацію про операції по кредитному договору лише з жовтня 2019 року, в той час як кредитний договір укладений 24.01.2019 і рух коштів розпочався з січня 2019 року. В руху коштів по рахунку не вказано, за якою процентною ставкою нараховувалися до сплати відповідачем проценти за користування кредитними коштами і за наданими матеріалами відповідач позбавлений можливості перевірити правильність визначення всіх складових суми заборгованості. Також, вважає, що умова договору споживчого кредиту про сплату комісійної винагороди за надання кредиту є несправедливою, оскільки фактично відповідачем отримані кредитні кошти у розмірі 66500 грн, виходячи з розміру яких і має здійснюватися нарахування відсотків. Тому вважає, що позивачу має бути рекомендовано здійснити розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором з урахуванням здійснених платежів у погашення заборгованості, нікчемності умови договору щодо сплати комісійної винагороди за надання кредиту та виходячи з процентної ставки 56% річних за користування кредитними коштами за весь період дії договору, починаючи з 24.01.2019 і до дати звернення з заявою, після чого відповідач може визначитися з подальшою позицією.

27.11.2020 позивачем надана відповідь на відзив, згідно якої між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, підписаний відповідачем без застережень. Невиконання відповідачем умов договору стало підставою для звернення до суду з поданням необхідних документів, засвідчених належним чином. Кредитним договором за користування кредитом передбачена плата банку у розмірі 56% річних, процентна ставка є фіксованою. Щодо реальної процентної ставки – відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка – це загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту. Реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит. При укладенні договору відповідач був обізнаний про сплату комісійної винагороди у спосіб, визначений у договорі. Так як відповідач не забезпечив наявність на рахунку коштів для сплати комісійної винагороди, комісійна винагорода була списана при надходженні кредитних коштів. Тому договір не містить несправедливих умов.

14.12.2020 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог порушує питання про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 37679,62 грн, а саме: заборгованість за кредитом – 31993,07 грн; заборгованість за відсотками – 5282,52 грн; інфляційні витрати за несвоєчасне погашення боргу - 288,43 грн; інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів – 76,17 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення боргу складають 18,11 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів складають 21,41 грн та судових витрат.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви від 11.12.2020 за вих. №116.20-07/2206.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Суд проаналізував матеріали справи, врахував позицію сторін, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Встановлено, що 24.01.2019 між ПAT «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10018/050 філії - Сумського обласного управління AT «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1179-050 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2 Договору банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього Договору, а позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається в загальному розмірі 70000 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 23.01.2024, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього Договору.

Кредит надається на споживчі цілі.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 процентів річних. Зазначена процентна ставка є фіксованою. Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору визначені умови надання кредиту.

Так банк надає кредит протягом одного банківського дня з моменту виконання позичальником всіх та кожної з наведених далі умов надання кредиту:- сплати позичальником комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 3500 грн протягом одного банківського дня з моменту підписання цього Договору. Банк здійснює договірне списання комісійної винагороди з поточного рахунку позичальника одночасно з зарахуванням на поточний рахунок суми кредиту, для чого позичальник зобов`язаний забезпечити наявність на поточному рахунку суми коштів, достатньої для списання комісійної винагороди. Позичальник усвідомлює та погоджується з тим, що комісійна винагорода буде списана з поточного рахунку в тому числі за рахунок коштів, що надійшли у вигляді кредиту, у зв`язку з чим сума коштів (в тому числі отриманих у вигляді кредиту), що буде доступна йому для використання на поточному рахунку після списання комісійної винагороди зменшиться на розмір комісійної винагороди банку.

Відповідно до п.п. 3.3.3-3.3.4 Договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 1166,67 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з лютого 2019 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим Договором. Якщо сума платежу, що надійшла в рахунок повернення кредиту та сплати процентів, менша розміру, вказаного в п. 3.3.3 Договору, то несплачений платіж та нараховані проценти, що мали бути сплаченими, вважаються простроченими. Наступна сума платежу повинна додатково включати суму коштів, необхідну для погашення простроченого платежу та сплати нарахованої пені за прострочені платежі з урахуванням вимог п. 8.2 цього Договору.

Даний договір не розірвано, він діє на даний час, оскільки відповідач заяв про його розірвання до банку не надавав, у порядку, передбаченому ЦК України, недійсним не визнавався.

Відповідно до ст. 526 ЦКУ України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 623 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком банку станом на 10.12.2020 за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 37679,62 грн, з них: 31993,07 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом); 5282,52 грн – заборгованість за відсотками; інфляційні витрати за несвоєчасне погашення основного боргу – 288,34 грн; інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів – 76,17 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 18,11 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів - 21,41 грн

Належними та допустимими доказами вказаний розрахунок стороною відповідача не спростовано. Твердження сторони відповідача, що умова Договору, викладена у п. 3.1, відповідно до Закону України «Про захист прав споживача» є несправедливою не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спірний договір споживчого кредиту був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, при підписанні Договору позивач був обізнаний про умови сплати комісійної винагороди банку та погодився з ними, на момент укладення договору останній не заявляв будь-яких додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Суду не надано належних та допустимих доказів визнання будь-яких умов Договору такими, що не відповідають нормативним актам і порушують права позивача.

Разом з цим, відповідно до розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені положення Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з позивача 31993,07 грн заборгованості за основним боргом (кредитом) та 5282,52 грн заборгованості за відсотками, що виникла станом на 10.12.2020.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (98,9%), на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в розмірі 2079 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 610, 623, 625, 627, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, Україна, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) заборгованість за кредитним договором № 1179-050 від 24 січня 2019 року у розмірі 37275,59 грн (тридцять сім тисяч двісті сімдесят п`ять грн 59 коп.) та в рахунок відшкодування судових витрат 2079 грн (дві тисячі сімдесят дев`ять грн 00 коп.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21 грудня 2020 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко