Ухвала суду № 93672621, 21.12.2020, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2386/20

Провадження № 2/950/737/20

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 грудня 2020 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розгялнувши заяву судді Косолапа В.М. про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

18.12.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису № 42794, вчиненого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, щодо стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» 9714,37 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.12.2020, цивільна справа № 950/2386/20 розподілена головуючому судді - Косолапу В.М.

18.12.2020 головуючим суддею по даній справі подано заяву про самовідвід. Вказана заява мотивована тим, що з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, загальних засад щодо об`єктивності судді, в тому числі тих, які встановлені Бангалорськими принципами поведінки суддів, з метою уникнення сумнівів стосовно об`єктивності прийнятого рішення суддею заявлено самовідвід, оскільки позивач по справі є працівником Лебединського районного суду Сумської області.

Розглянувши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд вважає за необхідне задовольнити таку заяву з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.12.2020 суддю Лебединського районного суду Сумської області Косолапа В.М. визначено головуючим при розгляді цивільної справи № 950/2386/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому позивач - ОСОБА_1 , є працівником Лебединського районного суду Сумської області, а саме працює на посаді помічника судді вказаного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема позиції висловленої у рішенні по справі «Білуха проти України», наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.

Крім того, відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Враховуючи викладене вище, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної цивільної справи, у якій позивач є працівником Лебединського районного суду Сумської області, заява судді Косолапа В.М. про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36-37, 39, 40, 260 ЦПК України

у х в а л и в:

1. Заяву судді Лебединського районного суду Сумської області Косолапа В.М. про самовідвід у цивільній справі № 950/2386/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

2. Цивільну справу № 950/2386/20 передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Косолап