Рішення № 9367199, 05.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.10           Справа № 14/35-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-НПС», м. Кременчук Полтавської області

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Тростянецьагроспецбуд», м. Тростянець Сумської області

Про стягнення 17 967 грн. 42 коп.

Та за зустрічним позовом: Закритого акціонерного товариства «Тростянецьагроспецбуд», м. Тростянець Сумської області

До відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-НПС», м. Кременчук Полтавської області

Про визнання договору неукладеним

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

позивача за первісним позовом – Давидко І.А.

відповідача за первісним позовом – Нестеренко А.В.

позивача за зустрічним позовом – Нестеренко А.В.

відповідача за зустрічним позовом – Давидко І.А.

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 17 967 грн. 42 коп. заборгованості, в тому числі 17146 грн. 08коп. основного боргу відповідно до договору поставки № 101/09/09 від 01.09.2009р., 442 грн. 98 коп. пені за прострочку платежу, 313 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 3% річних в розмірі 64 грн. 83 коп., а також 179 грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач набув права вимоги згідно договору № 05-29/01/10 від 29.01.2010 р., укладеного між ним та ПП «Автодорінвест», який був первісним кредитором за договором від 01.09.2009 р.

26.04.2010 року відповідач подав зустрічний позов, в якому просить суд визнати договір про відступлення прав вимоги № 05-29/01/10 від 29 січня 2010 року не укладеним, оскільки сторонами, які його укладали, не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд в зустрічному позові відмовити, а первісний позов задовольнити, посилаючись на те, що фактично відповідачем не заперечується факт наявності заборгованості, а договір № 05-29/01/10 від 29.01.2010 р. про відступлення права вимоги укладений відповідно до вимог діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору поставки № 101/09/09 від 01.09.2009 р., укладеного між ПП «Автодорінвест» та ЗАТ «Тростянецьагроспецбуд», перший зобов’язувався поставити відповідачу оговорену в договорі продукцію, а відповідач зобов’язувався отримати її та сплатити її вартість, на підставі виставленого рахунку.

          Згідно п.п. 3.1, 4.4, 4.5 вищезазначеного договору визначена в договорі продукція має бути передана покупцю (відповідачу) на підставі заявки покупця, а оплата за неї проводиться в порядку передоплати на підставі виставленого рахунку. Крім того, продавець може поставляти товар покупцеві на умовах відстрочення платежу не строк не більше календарного місяця з дати відвантаження товару.

          Факт поставки відповідачу продукції за вказаним договором підтверджується видатковою накладною № 131 від 25.09.2009 р., рахунком-фактурою № 131 від 25.09.2009 р., актом приймання-передачі товару від 25.09.2009 р., довіреністю ТСБ № 005686 від 25.09.2009 р.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що ПП «Автодорінвест» своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного договору № 101/09/09 від 01.09.2009 р. Так, відповідачем не було здійснено ні оплату поставленої позивачем продукції (як це передбачено п.п. 4.4, 4.5 зазначеного договору), ні зазначено обставини, які зумовили таку несплату, що призвело до збитків.

          Таким чином, первісні позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 17 146 грн. 08 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем за первісним позовом заявлені вимоги по стягненню 442 грн. 98 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 64 грн. 83 коп., інфляційних нарахувань в сумі 313 грн. 53 коп.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно пп. 6.3 договору № 101/09/09 від 01.09.2009 р. встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

29.01.2010 р. між ПП «Автодорінвест» та ТОВ «Галичина-НПС» був укладений договір № 05-29/01/10 про відступлення права вимоги, відповідно до пп.. 1.1, 1.2 якого позивач за первісним позовом набув права вимоги, належне ПП «Автодорінвест», став кредитором за договором поставки № 101/09/09 від 01.09.2009 р. та одержав право замість ПП «Автодорінвест» вимагати від ЗАТ «Тростянецьагроспецбуд» належного виконання всіх зобов’язань за договором від 01.09.2009 р.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачена передача кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), як одна із підстав заміни кредитора в зобов’язанні. Відповідно ж до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність предмету договору в договорі від 29.01.2010 р., як це передбачено ст. 638 Цивільного кодексу України, не приймаються до уваги як безпідставні, оскільки пп.. 1.1 вказаного договору прямо передбачене набуття права вимоги за договором № 101/09/09 від 01.09.2009 р. ТОВ «Галичина-НПС» (позивачем).

Крім того, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2010 р., підписаним повноважними представниками ТОВ «Галичина-НПС» та ЗАТ «Тростянецьагроспецбуд», підтверджується факт визнання останнім заборгованості перед саме ТОВ «Галичина-НПС», тобто, відповідач за первісним позовом погодився, що станом на 31.01.2010 р. його кредитором є саме позивач, а не ПП «Автодорінвест».

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за первісним позовом суму боргу не сплачено, заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, первісні позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Тростянецьагроспецбуд» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Шевченка, 120-а; код 03581440; р/р 26007319663001 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 337546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-НПС» (39627, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Петровського, 27-а; код в ЄДРПОУ 36194844; п/р 260038648 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 331520) 17146 грн. 08 коп. основного боргу, 442 грн. 98 коп. пені, 313 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 3% річних в розмірі 64 грн. 83 коп., а також 179 грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні зустрічного позову – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя