Ухвала суду № 93671322, 11.12.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/19093/19

Номер провадження 2-з/570/32/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районноїдержавної лікарні ветиринарної медицини, Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання права на приватизацію квартири, -

В С Т А Н О В И В :

08.10.2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

09.12.2020 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони надання статусу службового житла квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом спору у даній справі.

Зазначена квартира, визнати право на приватизацію якої просить позивач, перебуває у державній власності Рівненської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідачем у справі Рівненською районною державною лікарнею ветеринарної медицини направлено лист до Корнинської сільської ради № 98 від 03.12.2020 року про надання статусу службової квартири, яка знаходиться на балансі Рівненської районної державної лікарні ветеринарної медицини і в якій проживає завідувач Корнинською дільницею ветеринарної медицини ОСОБА_1 (позивач) разом із сім`єю.

В судове засідання сторони не викликалися.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву, та додані до неї матеріали, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Оцінюючи характер позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду і про які він зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, суд визнає, що вид забезпечення позову, який позивач просить застосувати, не відповідає позовним вимогам і доцільність вжиття таких заходів забезпечення є необґрунтованою.

У позовних вимогах позивач просить визнати за ним право на приватизацію квартири, власником якої на даний час є відповідач і вказана квартира перебуває у державній власності.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

За таких обставин, враховуючи, що право власності гарантується та є непорушним, беручи до уваги правовий режим нерухомого майна, на визнання права на приватизацію якого спрямовані позовні вимоги, та беручи до уваги не лише інтереси позивача, але й усіх учасників справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме встановлення заборони Корнинській сільській раді у наданні статусу службового житла квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , є такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. 151, 152 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районноїдержавної лікарні ветиринарної медицини, Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання права на приватизацію квартири.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 15 днів з дня проголошення, або безпосереднього до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Гнатущенко Ю.В.