Вирок № 93670557, 21.12.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1687/19

Провадження №1-кп/548/36/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судових засідань – Листопад В.Л., Комаренко В.М.,

прокурора – Мілевської Т.С.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Чубенко Ж.А., Легкого І.Д.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – Юськової М.С., Легкої Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12019170330000174 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, такого, що не має на утриманні малолітніх чи непрацездатних осіб, раніше судимого:

- 22.08.2014 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання згідно ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 09.02.2016 року,

- 10.04.2017 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.04.2019 року звільнений від призначеного основного покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 10.04.2017 року в зв`язку із закінченням іспитового строку ( зазначається для правильної подальшої кваліфікації дій ОСОБА_1 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, такого, що не має на утриманні малолітніх чи непрацездатних осіб, раніше судимого:

- 09.04.2019 року вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в період іспитового строку за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став і вчинив крадіжку офіційного документу та крадіжку коштів, а діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2 , який має невідбуте покарання за вчинення корисливого злочину у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком - крадіжку речей при наступних обставинах.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , 01.04.2019 року близько 20:00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , побачив на холодильнику у будинку ОСОБА_3 належну останньому банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , і, володіючи інформацією про наявність коштів на картці та про PIN-код до неї, в ОСОБА_1 виник умисел на викрадення банківської картки з метою заволодіння коштами, належними ОСОБА_3 . Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, ОСОБА_1 таємно шляхом вільного доступу викрав належний потерпілому ОСОБА_3 офіційний документ – банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яку поклав до кишені та залишив при собі з метою заволодіння коштами, наявними на картковому рахунку.

В подальшому, реалізуючи свій корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 02.04.2019 року по 03.04.2019 року ОСОБА_1 таємно викрав кошти ОСОБА_3 шляхом використання належної останньому банківської картки № НОМЕР_1 у якості засобу розрахунку за придбані товари в магазинах за адресою: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_3 , на суму 743,70 грн, а також шляхом зняття готівки з банківської картки № НОМЕР_1 через банкомати у м. Хорол в сумі 3 368,00 грн, загалом викравши у потерпілого таким чином 4 111,70 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 17.04.2019 року в нічний час близько 01:00 год обвинувачений ОСОБА_1 , за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою викрадення чужого майна прийшли до подвір`я домогосподарства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрали належні ОСОБА_4 металевий казан вагою 22 кг, вартістю 132,00 грн, та металеве корито вагою 74 кг, вартістю 444,00 грн, всього майна вартістю 576 грн., якими розпорядились на власний розсуд.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, надав пояснення з приводу вчинених злочинів, які повністю узгоджуються із змістом обвинувачення. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, надав пояснення з приводу вчиненого злочину, які повністю узгоджуються із змістом обвинувачення. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

Крім визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні інкримінованих їм правопорушень, їх винуватість стверджується наступною сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

По епізоду крадіжки обвинуваченим ОСОБА_1 01.04.2019 року банківської картки потерпілого ОСОБА_3 :

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 08.05.2019 року, з якої вбачається, що на початку квітня 2019 року невідома особа здійснила крадіжку кредитної картки «Приватбанк», належної його брату ОСОБА_6 ,

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що 01.04.2019 року близько 19:00 год він прийшов до свого друга ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 розпивав алкогольні напої з ОСОБА_9 , свідок приєднався до них. Незабаром ОСОБА_10 пішов відпочивати, а свідок, посидівши з ОСОБА_11 ще трохи, пішов додому. ОСОБА_9 залишився сидіти в хаті сам. Пізніше ОСОБА_10 повідомив свідку, що ОСОБА_9 у той вечір викрав його картку,

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.05.2019 року щодо внесення відомостей до реєстру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за фактом викрадення банківської картки ОСОБА_3 ,

- протоколом огляду від 08.06.2019 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксовано місце на прилеглій до гуртожитка території в с. Клепачі Хорольського району Полтавської області, на яке вказав обвинувачений ОСОБА_1 , і де були знайдені уламки картки «Приватбанк», що належала потерпілому ОСОБА_3

- речовими доказами по справі.

По епізоду крадіжки обвинууаченим ОСОБА_1 грошових коштів з банківської картки потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 4 111,70 грн:

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який розповів, що 02.05.2019 року він возив ОСОБА_13 та ОСОБА_9 до м. Хорол, де вони знімали гроші з різних банкоматів, потім вони придбали в магазині алкогольні напої, після чого свідок відвіз їх у с. Клепачі.

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.05.2019 року щодо внесення відомостей до реєстру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за фактом викрадення у ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн,

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 08.05.2019 року, з якої вбачається, що на початку квітня 2019 року невідома особа здійснила крадіжку грошових коштів у сумі 4 000,00 грн, належних його брату ОСОБА_6 ,

- протоколом огляду місця події від 07.06.2019 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксована обстановка в домоволодінні потерпілого ОСОБА_3 , з якого було викрадено банківську картку з грошовими коштами на ній,

- протоколом тимчасового доступу від 07.06.2019 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксовані відомості щодо власника крединої картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_3 , а також інформація про рух грошових коштів за вказаним карткою після її викрадення та фото осіб, які знімали готівкові кошти з картки через банкомати,

- протоколом дослідження відеозапису з носія інформації від 13.06.2019 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксовано, що 02.04.2019 року о 11:13 год ОСОБА_14 здійснила зняття грошових коштів у АДРЕСА_4 , з викраденої банківської картки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_3 ,

- протоколом дослідження відеозапису з носія інформації від 20.05.2019 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксовано, що 02.04.2019 року о 23:44 год ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до банкомату за адресою АДРЕСА_5 , де ОСОБА_1 здійснив зняття грошових коштів з викраденої ним банківської картки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_3 .

По епізоду крадіжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 металобрухту 17.04.2019 року з подвір`я потерпілої ОСОБА_4 :

- показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка пояснила, що проживає в АДРЕСА_2 . 20.04.2019 року вона з членами родини прибирала на подвір`ї та помітила відсутність маталобрухту, а саме казанка, корита та деяких інших дрібних речей, які знаходились за сараєм. Підозрювала у крадіжці сусідів, зокрема ОСОБА_16 ,

- показаннями свідка ОСОБА_17 , який зазначив що він проживає в с. Новооріхівка Лубенського району Полтавської області та скуповує металобрухт для власних потреб. Наприкінці квітня 2019 року до нього приїхали хлопці з Хорольського району – ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які привезли металеве корито, важкий металевий казан, 10-літрові відра, частини труби та інші речі, які запропонували купити у них. Зазначив, що вага брухту становила близько 200 кг та він купив його у хлопців за 900 грн. На початку травня 2019 року ОСОБА_9 знову прихав до нього та викупив корито назад. Решту купленого брухту ОСОБА_17 продав металоприймальникам. Потім йому стало відомо від правоохоронців, що металобрухт, проданий ОСОБА_9 , крадений,

- показаннями свідка ОСОБА_20 , який пояснив, що наприкінці квітня 2019 року до нього прийшов знайомий ОСОБА_18 , який попросив ОСОБА_21 поїхати з ним на мотоциклі в Лубенський район здати металобрухт. На що свідок погодився та відвіз ОСОБА_9 разом з металом, який останній поклав у коляску мотоцикла, зокрема металеві корито, трубу та казан. Пізніше від працівників поліції дізнався, що ці речі були крадені,

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.04.2019 року щодо внесення відомостей до реєстру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за фактом викрадення металобрухту у господарстві ОСОБА_4 ,

- рапортом старшого інспектора-чергового від 20.04.2019 року про надходження повідомлення ОСОБА_4 про крадіжку металевих виробів з її подвір`я,

- протоколом огляду місця події від 20.04.2019 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксована обстановка на подвір`ї потерпілої ОСОБА_4 , з якого було викрадено металеві вироби,

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 20.04.2019 року, з якої вбачається, що у період часу з 13.04.2019 року по 20.04.2019 року невідома особа викрала з її подвір`я металобрухт вагою 300 кг,

- протоколами оглядів предмету від 02.05.2019 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_1 видав працівникам поліції металеве корито, вагою 74 кг, яке він 17.04.2019 року викрав спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2 з господарства сусідки ОСОБА_4 ,

- протоколами оглядів предмету від 02.05.2019 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_1 видав працівникам поліції металевий казанок, вагою 22 кг, який він 17.04.2019 року викрав спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2 з господарства сусідки ОСОБА_4 ,

- висновком експерта № 859 від 11.05.2019 року, яким встановлено, що ринкова вартість викраденого у ОСОБА_4 металобрухту вагою 22 кг становить 132,00 грн,

- висновком експерта № 860 від 11.05.2019 року, яким встановлено, що ринкова вартість викраденого у ОСОБА_4 металобрухту вагою 74 кг становить 444,00 грн.

- речовими доказами по справі.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу, так як цей обвинувачений, 01.04.2019 року близько 20:00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , таємно шляхом вільного доступу, з метою заволодіння коштами, наявними на картковому рахунку, викрав належну ОСОБА_3 банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, яким розпорядився на власний розсуд.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК по епізодах вчинення крадіжки грошових коштів з належної потерпілому ОСОБА_3 банківської картки та вчинення крадіжки металобрухту з подвір`я потерпілої ОСОБА_4 , так як цей обвинувачений будучи звільненим від призначеного вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 10.04.2017 року покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, до закінчення іспитового строку, повторно в період часу з 02.04.2019 року по 03.04.2019 року таємно викрав кошти ОСОБА_3 шляхом використання належної останньому банківської картки № НОМЕР_1 у якості засобу розрахунку за придбані товари в магазинах у с. Клепачі Хорольського району Полтавської області, а також шляхом зняття готівки з банківської картки № НОМЕР_1 через банкомати у м. Хорол, загалом викравши у потерпілого 4 111,70 грн, а також 17.04.2019 року близько 01:00 год, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, таємно, повторно викрав з домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , належні ОСОБА_4 металевий казан вагою 22 кг та металеве корито вагою 74 кг, загальною вартістю 576,00 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, також є вірною, так як цей обвинувачений, в період відбування покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначеного 09.04.2019 року вироком Подільського районного суду м. Києва, 17.04.2019 року близько 01:00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав з домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , належні ОСОБА_4 металевий казан вагою 22 кг та металеве корито вагою 74 кг, загальною вартістю 576,00 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує тяжкість вчинених ними злочинів, дані про особи обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання кожного з обвинувачених, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, повне відшкодування шкоди, завданої злочином.

Обставиною, що обтяжує покарання кожного з обвинувачених, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 4 Постанови ПВСУ від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Тому суд обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , визнає стан здоров`я останнього, а обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , визнає рецидив злочину, оскільки він має непогашену та незняту судимість за вчинення умисного злочину згідно вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 22.08.2014 року.

Згідно п. 10 абз. 3 Постанови ПВСУ від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Таким чином обираючи вид та міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого ним злочину, наявність пом`якшуючих покарання обставин по справі, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який має молодий вік, хоч і не вперше притягується до кримінальної відповідальності, беручи до уваги той факт, що ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.04.2019 року ОСОБА_1 звільнений від призначеного основного покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 10.04.2017 року в зв`язку із закінченням іспитового строку, суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 71 КК України, а вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі та застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Так як обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 357 та ч. 2 ст. 185 КК України, за жоден з яких засуджений не був, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід визначити за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Обираючи вид та міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 КК України.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі коли особа в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги викладене, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який є працездатним, але не займається суспільно-корисною діяльністю, зважаючи на те, що обвинувачений вчинив злочин в період іспитового строку, суд не вбачає передбачених законом підстав для застосування при призначенні йому покарання ст.ст. 69, 75 КК України.

Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_2 інкримінований йому злочин вчинив в період невідбутого покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2019 року, суд вважає за необхідне, за цим вироком, призначити йому покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі та остаточно визначити йому покарання з урахуванням покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання частини невідбутого покарання до покарання, призначеного за цим вироком суду.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку є необхідним до набрання цим вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід – тримання під вартою. При цьому суд визначає, що даний запобіжний захід обирається саме з метою забезпечення виконання даного вироку суду та із зазначенням настання певної події – до набранням цим вироком законної сили, що у повному обсязі узгоджується з принципом юридичної визначеності, який є особливо важливим при позбавленні свободи та з принципом законності в цьому контексті (щодо процедури - п.54 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»), стосується забезпечення передбачуваності застосування певного закону і не суперечитиме як п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, так і положенням ч.1 ст.115 КПК України, при цьому строк відбування покарання ОСОБА_2 за цим вироком суду необхідно відраховувати з дня проголошення вироку, тобто з 21 грудня 2020 року.

В рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню вартість проведених судово-товарознавчих експертиз речових доказів в сумі 1 256,08 грн. в рівних частинах.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд

З А С УД И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі,

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 у період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту обвинуваченим частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2019 року у вигляді 2 (двох) років 9 (місяців) місяців позбавлення волі, і остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_2 визначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши обвинуваченого ОСОБА_16 під варту в залі суду, та строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 21 грудня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_16 на користь держави 1 256 (одну тисячу двісті п`ятдесят шість) грн 08 коп в рахунок відшкодування вартості проведених експертиз в рівних частинах по 628 грн 04 коп.

Речові докази по справі у вигляді:

- DVD-R дискиіз записами слідчих дій, що знаходяться в матеріалах справи, – залишити при матеріалах кримінальної справи,

- металевого казана вагою 22 кг, металевого корита вагою 74 кг, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, – повернути потерпілій ОСОБА_4 як її власність, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 03.05.2019 року,

- 4-х частин пластикової банківської картки «Приватбанку» № НОМЕР_1 , що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, – знищити.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду, не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учасникам судового розгляду, що не були присутні при його проголошенні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, а обвинуваченим який утримується під вартою в той же строк з моменту отримання вироку суду.

Головуючий: