Рішення № 9367053, 05.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.10 р.                     Справа № 28/40                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ енергія”, м.Київ в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія”, м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь

про стягнення 58933 грн. 16 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Банк “БІГ енергія”, м.Київ в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія”, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь, про стягнення 58933,16 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: станок порізки штапіка, заводський номер 012, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 16 976,50 грн.; станок фрезіровки імпоста, заводський номер 013, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 9 642,50 грн.; станок зачистки зварювального шва, заводський номер 020, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 21603,00 грн.; станок нарізки профілю одноголовочний, заводський номер 014, 2007року випуску у кількості 1 екз., вартістю 19 285,00 грн.; станок зварювання профілю, заводський номер 027, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 26 230,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р., додаткову угоду №1 від 26.03.2009р. до даного договору, договір застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р., виписки з банку.

В позовній заяві позивач також просить суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме тимчасово обмежити директора відповідача - Денисова Миколу Володимировича у праві виїзду за межі України. Крім того, в позовній заяві позивач зазначив в якості третьої особи Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.02.2010р. порушив провадження у справі №28/40.

Відповідно до позовної заяви (уточнювальної) №664-10 від 16.04.2010р. позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 58933,16 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 50000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2104,11грн., простроченої заборгованості за комісіями в розмірі 177,18грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 3528,08грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 123,79 грн., штрафних санкцій за звернення до суду в розмірі 3000,00грн., шляхом звернення стягнення на майно, а саме: станок порізки штапіка, заводський номер 012, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 16 976,50 грн.; станок фрезіровки імпоста, заводський номер 013, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 9 642,50 грн.; станок зачистки зварювального шва, заводський номер 020, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 21 603,00 грн.; станок нарізки профілю одноголовочний, заводський номер 014, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 19 285,00 грн.; станок зварювання профілю, заводський номер 027, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 26 230,00 грн., що належать заставодавцю на підставі чека та договору постачання, та його реалізації шляхом укладання договору купівлі-продажу заставодержателем від імені заставодавця. Суд приймає до уваги дані уточнення до позовної заяви та розглядає справу по суті. Докази направлення позовної заяви (уточнювальної) №664-10 від 16.04.2010р. відповідачау наявні в матеріалах справи. Позивачем протягом розгляду справи надавались клопотання про перенесення розгляду справи, які задовольнялись судом.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 05.05.2010р. без участі позивача. Яке було задоволено судом.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 87529, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Брянська, 10.

Згідно з довідкою з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 12.02.2010р. юридичною адресою відповідача є: 87529, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Брянська,10.

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд ухвалою від 24.03.2010р., відповідно до ст. 69 ГПК України, продовжив строк розгляду справи на 1 місяць.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 27.03.2008року між сторонами укладений договір кредитної лінії №23/01-03-2008 (договір або кредитний договір), відповідно до умов якого банк (позивач) надає позичальнику (відповідачу) поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 50000,00гривен терміном погашення "26" березня 2009 року. Повернення кредиту здійснюється позичальником наприкінці строку кредитування. Частка кредиту, що перевищує максимальний ліміт після вищезазначеної дати, вважається простроченою. Погашення простроченої заборгованості здійснюється на рахунок обліку простроченої заборгованості за кредитом (балансовий рахунок №2067). Дострокове повернення кредиту або частки кредиту здійснюється за бажанням позичальника. В останній та передостанній робочі дні кожного поточного місяця позичальник не здійснює операції за позичковим рахунком (п.1.1. договору).

Мета кредиту - поповнення обігових коштів (п.1.2. договору).

За користування кредитом встановлюється плата в розмірі 21% річних (п.2.1. договору).

Відповідно п.1 додаткової угоди №1 від 26.03.2009р. до договору перше речення пункту 1.1. розділу 1 «Предмет договору» кредитного договору №23/01-03-2008 від 27 березня 2008 року читати в наступній редакції: „Пункт 1.1. банк надає позичальнику не поновлювальну кредитну лінію з лімітом 50 000,00 грн. терміном погашення "25" вересня 2009 року.”

Відповідно п.2 додаткової угоди №1 від 26.03.2009р. до договору пункт 1.1 розділу 1 „Предмет договору” кредитного договору №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. доповнити реченням: «Встановити щомісячне рівномірне зменшення ліміту кредитування в сумі не менше 4 200,00 грн., з 25-го числа кожного місяця, починаючи з квітня 2009 року. Погашення залишку кредитної заборгованості наприкінці строку кредитування.»

Відповідно п.3 додаткової угоди №1 від 26.03.2009р. до договору пункт 2.1. розділу 2 „Проценти” кредитного договору №23/01-03-2008 від 27 березня 2008 року читати в наступній редакції: „Пункт 2.1. За користуванням кредитом встановлюється плата в розмірі 24 % річних.”

Період нарахування відсотків за кредит встановлюється з першого по останній календарний день місяця або по останній день користування кредитом. При нарахуванні відсотків приймається реальна кількість днів у році, день видачі кредиту враховується при розрахунку відсотків, день повернення кредиту не враховується (п.2.2. договору). Відсотки нараховуються банком щомісячно в один з останніх п'яти робочих днів розрахункового місяця та в останній день користування кредитом на рахунок №20682003383001 у Маріупольській філії ВАТ Банк "БІГ Енергія", МФО 335300. Нарахування відсотків здійснюється банком на фактичний залишок заборгованості, за фактичний час користування кредитними коштами до дня повернення позичальником кредиту або до дня звернення банком до нотаріуса з листом про стягнення заборгованості або до дня звернення банка до суду (п.2.3. договору). Нараховані відсотки позичальник перераховує на рахунок, вказаний в п. 2.3. даного договору щомісячно з 25-го числа по останній робочий день розрахункового місяця та в останній день користування кредитом протягом операційного дня (п. 2.4 договору). За своєю правовою природою договір №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором банк прийняв в заставу майно згідно, договору застави №23/02-03-2008-З від 27 березня 2008р., який є невід'ємною складовою частиною цього кредитного договору (п.3.1. договору).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору позичальник зобов’язався використовувати кредити на зазначену в договорі ціль згідно п.1.2., забезпечити повернення одержаного кредиту в строки, встановлені в п. 1.1. даного договору та щомісячно згідно з п.2.4. даного договору сплачувати банку нараховані проценти.

Цей договір набуває чинності з дня перерахування банком кредитних коштів позичальнику і діє до повного виконання позичальником зобов’язань за договором (п.11.1. договору).

Надання кредиту в розмірі 50000,00грн. банком позичальнику підтверджується відповідною банківською випискою, наявною в матеріалах справи

Позичальником зобов’язання за кредитним договором виконувались неналежно, в зв’язку з чим банком були направлені відповідачу повідомлення з вимогами погашення заборгованості за договором кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. та попередження про звернення стягнення на заставне майно у випадку невиконання зазначених вимог.

Позивач доводить, що станом на 04.12.2009р. заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. становить: сума кредиту – 50000грн., проценти за користування кредитом – 2104,11грн., комісія –177,18грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь.

Відповідно до п. 8.3. договору кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. встановлено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу. Позивачем нарахована пеня за прострочення повернення кредиту в розмірі 3528,08грн. за період з 29.04.2009р. по 04.12.2009р. та пеня за прострочення повернення відсотків в розмірі 123,79грн. за період з 01.04.2009р. по 04.12.2009р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, виходячи з того, що договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування пені за прострочення виконання сторонами своїх зобов’язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 3528,08грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 2939,95 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення повернення відсотків в розмірі 123,79грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 111,94грн.

Відповідно до п. 8.5. договору за порушення умов кредитної угоди, які вимагають звернення банка до нотаріуса (або суду) для примусового стягнення боргу за рахунок предмету застави позичальник сплачує банку штраф в розмірі 3000,00грн.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі даного пункту договору позивачем нарахований штраф у розмірі 3000,00грн.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі зазначеного, суд вважає що позивачем правомірно нарахований штраф в розмірі 3000,00грн.

В якості забезпечення виконання боржника своїх зобов’язань за кредитним договором, між банком (заставодержатель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь (заставодавець, відповідач) укладений договір застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р.

Відповідно до п. 1 договору застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р. даний договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з договору кредитної лінії № 23/01-03-2008 від 27.03.2008 року, (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, але на суму не більш 200 000,00 грн.), далі – „кредитний договір” або „основне зобов'язання", укладеного між заставодержателем та заставодавцем. За умовами кредитного договору №23/01-03-2008 від 27.03.2008 року заставодавець зобов'язаний до 26.03.2009р. повернути заставодержателю кредит у розмірі 50000,00 грн., та виконати наступні зобов'язання:

- зобов'язання по поверненню отриманого по кредитному договору кредиту на рахунок №20626003383001 в МФ ВАТ Банк „БІГ Енергія”;

- зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних на рахунок №20682003383001 в МФ ВАТ Банк „БІГ Енергія”;

- зобов'язання по сплаті комісії при видачі та обслуговуванні кредиту на балансовий рахунок №6111 в МФ ВАТ Банк „БІГ Енергія”;

- зобов'язання по сплаті неустойки (штрафу, пені) у порядку та строки, передбачених кредитним договором.

Для забезпечення своєчасного виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором заставодавець передає під заставу заставодержателю наступне майно:

- станок порізки штапіка, заводський номер 012, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 16976,50 грн.;

- станок фрезіровки імпоста, заводський номер 013, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 9642,50 грн.;

- станок зачистки зварювального шва, заводський номер 020, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 21603,00 грн.;

- станок нарізки профілю одноголовочний, заводський номер 014, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 19285,00 грн.;

- станок зварювання профілю, заводський номер 027, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 26230,00 грн., що належать заставодавцю на підставі чека та договору постачання, які зберігаються у заставодавця.

Загальна вартість заставленого майна складає (згідно експертної оцінці ТОВ "Согдіана" від 11.03.2008р.) 93 737,00 грн.

Відповідно до п. 2.8. договору застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р. заставодержатель має право у випадку непогашення заставодавцем у визначені в кредитних договорах строки своєї заборгованості погашати її шляхом звернення стягнення на майно – предмет застави, способом і в порядку, визначеним цим договором застави.

Відомості про обтяження заставою вищевказаного майна за договором застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р. були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09.04.2008р.

06.04.2010р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) було зареєстровано звернення стягнення за вищезазначеним договором застави.

За своєю правовою природою договір №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р. є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно із ст.572 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 1 Закону України „Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду.

Згідно зі ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до діючого законодавства (п.5.2. договору застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р.).

Відповідно до п. 5.4. договору застави реалізація заставленого майна відбувається за вибором заставодержателя, або шляхом продажу заставленого майна з аукціону (публічних торгів), або шляхом передачі заставленого товару для його реалізації за своїм розсудом або призначенням покупця чи будь-яким іншим особам, що не суперечить чинному законодавству.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, виконання яких забезпечено заставою майна, тому у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави №23/02-03-2008-3 від 27.03.2008р. в рахунок погашення зобов’язань за договором кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р.

На підставі вищевикладеного, позов Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ енергія”, м.Київ в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія”, м.Маріуполь, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь, підлягає задоволенню частково, а саме суд звертає стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь за договором кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. суму кредиту – 50000грн., проценти за користування кредитом – 2104,11грн., комісії за обслуговування кредиту –177,18грн., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 2939,95 грн., пеню за прострочення повернення відсотків в розмірі 111,94грн., штраф в розмірі 3000,00грн. на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ енергія” в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія”, м.Маріуполь на:

- станок порізки штапіка, заводський номер 012, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 16 976,50 грн.; - станок фрезіровки імпоста, заводський номер 013, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 9 642,50 грн.;

- станок зачистки зварювального шва, заводський номер 020, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 21 603,00 грн.;

- станок нарізки профілю одноголовочний, заводський номер 014, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 19 285,00 грн.;

- станок зварювання профілю, заводський номер 027, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 26 230,00 грн., шляхом укладання договору купівлі-продажу Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ енергія” в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія”, м.Маріуполь від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь.

В позовній заяві позивач також просить суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме тимчасово обмежити директора відповідача - Денисова Миколу Володимировича у праві виїзду за межі України.

Надав правову оцінку зазначеній вимозі, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та правову безпідставність, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, жодного доказу в обґрунтування своїх припущень щодо ускладнення або унеможливлювання виконання судового рішення по даній справі позивачем не надано, судом не встановлено.

Крім того, предметом позову є стягнення грошових коштів шляхом звернення стягнення на предмет застави, тому суд вважає, що вимога стосовно заборони керівнику відповідача вчиняти певні дії не пов’язана з предметом спору.

З огляду на наведене, вимога позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач зазначив в якості третьої особи Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної Прикордонної Служби України.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суд не вважає, що рішення по даній справі може вплинути на права або обов'язки Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної Прикордонної Служби України, в зв’язку з чим відмовляє в задоволенні означеного клопотання.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ енергія”, м.Київ в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія”, м.Маріуполь, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”, м.Маріуполь, задовольнити частково.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології” (87529, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Брянська, 10, ЄДРПОУ 35455490, п/р 26006003383001 в МФ ВАТ Банк “БІГ енергія”, МФО 335300) за договором кредитної лінії №23/01-03-2008 від 27.03.2008р. суму кредиту – 50000грн., проценти за користування кредитом – 2104,11грн., комісії за обслуговування кредиту –177,18грн., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 2939,95 грн., пеню за прострочення повернення відсотків в розмірі 111,94грн., штраф в розмірі 3000,00грн. на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ енергія” (01032, м.Київ, вул. Комінтерна,15) в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія” (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 47, ЄДРПОУ 24161819, відомостей про рахунки не має) на:

- станок порізки штапіка, заводський номер 012, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 16 976,50 грн.; - станок фрезіровки імпоста, заводський номер 013, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 9642,50 грн.;

- станок зачистки зварювального шва, заводський номер 020, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 21 603,00 грн.;

- станок нарізки профілю одноголовочний, заводський номер 014, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 19 285,00 грн.;

- станок зварювання профілю, заводський номер 027, 2007 року випуску у кількості 1 екз., вартістю 26 230,00 грн., шляхом укладання договору купівлі-продажу Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ енергія” в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія” від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські металопластикові технології” (87529, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Брянська, 10, ЄДРПОУ 35455490, п/р 26006003383001 в МФ ВАТ Банк “БІГ енергія”, МФО 335300) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ енергія” (01032, м.Київ, вул. Комінтерну) в особі Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ енергія” (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 47, ЄДРПОУ 24161819, відомостей про рахунки не має) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 583,33грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,6грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.05.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя