Ухвала суду № 93669322, 21.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3248/20

Провадження №2-п/369/86/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про перегляд заочного рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області від 04.08.2020 у цивільній справі №369/3248/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області від 04.08.2020 у цивільній справі №369/3248/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свою заяву відповідач мотивував тим, що заочне рішення у вказаній справі ухвалено 04.08.2020, в той час, як на вказану дату не було призначено судове засідання. Згідно з наявної у відповідача інформації, 06.07.2020 судом було постановлено ухвалу про призначення справи до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 02.07.2020 на 10:25 год.

Разом із тим, відповідач вказав, що із інформаційної системи Електронний суд 30.07.2020 йому стало відомо, що засідання призначено на 31.07.2020. З викладеного відповідач вважав, що судове засідання було призначене на 31.07.2020, а рішення у справі ухвалено 04.08.2020, тобто, в порушення вимог ч.ч. 1, 2, 6 ст. 259 ЦПК України.

Також відповідач вказав, що ним було відправлено відзив сторонам 30.07.2020, а також здано його до суду через канцелярію із підтвердженням його відправки сторонам 31.07.2020, а тому у відповідності до приписів ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд не мав права ухвалювати заочне рішення у справі.

Відповідач також зазначив що він був позбавлений можливості надати пояснення та докази по справі, а тому рішення, ухвалене за таких обставин, не може вважатися законним та обґрунтованим у розумінні ст. 263 ЦПК України.

Крім того, відповідач вказав, що позивач у позовній заяві та суд у своєму рішенні акцентує увагу на тому, що відповідачем не було скеровано вимогу про усунення порушень та повернення заборгованості, проте таке твердження, з його слів, не відповідає дійсності та спростовується копією вимоги від 22.01.2020 за вих. № 1697/01 з копією накладної № 0305611306798, що була направлена на адресу позивача, вказану у кредитному договорі.

Відповідач також закцентував увагу суду на тому, що направлення такої вимоги не є обов`язковим (не регламентується жодним нормативно-правовим актом), а посилання на пп. 2.3. п. 2 гр. 16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій не може бути застосовано у даному випадку, оскільки дана норма має пряме відношення до вчинення виконавчого напису на підставі договору іпотеки.

Зі слів відповідача, у позовній заяві позивач висловлює незгоду з розміром боргу, проте, не надає жодних доказів на спростування розміру боргу, окрім рішення суду про стягнення боргу, про яке відповідач довідався із самої позовної заяви. У той же час, відповідач зазначає, що не здійснює жодних додаткових нарахувань, а лише вживає заходів із повернення заборгованості, право вимоги за якою йому було відступлено первинним кредитором.

Відповідач просив суд скасувати заочне рішення від 04.08.2020 та призначити справу до розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилась. Представник позивача подала до суду відзив на заяву із запереченнями та клопотання про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення заяви заперечувала, просила залишити її без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, та їх представники в судове засідання також не з`явились. Про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про скасування заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2020 у цивільній справі провадження №369/3248/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи було призначено на 31.07.2020 на 09:40 год., позивач та її представник в судове засідання не з`явились, подали суду заяву, в якій просили суд розглядати справу без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечували, відповідач ТОВ «ФК «Інвест Хаус» свого представника не направив, відповідач приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений неодноразово, причини своєї неявки та позицію щодо позову суду не надав, третя особа в судове засідання також не з`явилась, причини своєї неявки та позицію щодо позову суду не надала.

Крім того, від імені відповідача надійшов відзив, підписаний представником відповідача за довіреністю, без надання доказів того, що даний представник є адвокатом або через його особу відповідач здійснює самопредставництво, тому судом в силу вимог ст.ст. 58, 60 ЦПК України вказаний відзив не було прийнято як такий, що не може вважатись поданим відповідачем.

Разом з тим, відповідачем було подано даний відзив на позовну заяву поза межами встановленого 15-денного строку та після закриття підготовчого провадження у справі, що додатково вказує на правомірність дій суду щодо неприйняття даного відзиву.

Позивачем було дано згоду на заочний розгляд справи.

Також, аналізуючи всі доводи відповідача, викладені у заяві про перегляд заочного рішення суду, судом з матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 06.07.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.07.2020 на 10:25. Ухвалою суду від 06.07.2020 було виправлено описку в даній ухвалі суду про закриття підготовчого провадження у справі шляхом зазначення «вірної дати та часу призначення справи до розгляду по суті "31.07.2020 року на 09 год. 40 хв", замість невірного "02.07.2020 року на 10 год. 25 хв.".

Приписами ч. 5 ст. 268 ЦПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так як особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що заочне рішення суду було ухвалено на четвертий день від дати судового засідання в порушення приписів ч. 1. 2. 6 ст. 259 ЦПК України без призначення судового засідання, так як такі твердження суперечать змісту ч. 5 ст. 268 ЦПК України. Суд правомірно, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 268 ЦПК України вказав датою заочного рішення, ухваленого 31.07.2020 - 04.08.2020, оскільки це і є дата складання повного тексту цього рішення, і саме про це вказано у самому тесті заочного рішення.

Також, відповідачем всупереч вимогам п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у своїй заяві про перегляд заочного рішення не наведеного жодної обставини, що б вказувала про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду та доказів, якими відповідач обґрунтовував би свої заперечення проти вимог позивача.

З усього вищевикладеного вбачається, що судом не було здійснено жодних порушень норм процесуального права та було надано повну правову оцінку всім діям відповідача під час ухвалення заочного рішення.

Тобто, заочне рішення було ухвалено за наявності абсолютно всіх підстав, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» для доведення підстав для перегляду заочного рішення суду всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України не послалось також на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач у своїй заяві намагався заперечити позицію суду, викладену у заочному рішенні, проте його доводи повністю не узгоджується з висновками суду, на підставі яких було задоволено позов.

Так, посилання на пп. 2.3. п. 2 гр. 16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій у заочному рішенні суду, на що звертав увагу заявник, мало місце лише в контексті цитати правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2019 у цивільній справі № 137/1666/16-ц.

Також, аналізуючи доводи відповідача, суд не знаходить, що позивач не погоджувалась з розміром заборгованості, так як її позиція будувалась на тому, що заборгованість у повному обсязі вже була стягнута з неї на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в розмірі 334 701,41 грн., а також що строк дії кредитного договору закінчився ще у 06.08.2014, тому нотаріус не міг видати оспорюваний виконавчий напис 29.01.2020.

Відповідно до ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, виходячи зі змісту ч.1 ст. 288 ЦПК України заява про скасування заочного рішення підлягає задоволенню у тому випадку, якщо є вагомі підстави для скасування заочного рішення: поважність причин неявки відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, а також наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, лише за сукупністю цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом під час ухвалення заочного рішення.

Тобто, наявність одночасно двох умов для скасування заочного рішення судом не встановлена.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-261, 284-288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про перегляд заочного рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області від 04.08.2020 у цивільній справі №369/3248/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Дубас