Рішення № 93669257, 21.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2597/20

Провадження № 2/369/2652/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням (справа № 369/9642/14-ц) від 24 жовтня 2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п`ятсот) гривень, щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.09. 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року збільшено розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 до твердої грошової суми в розмірі 1800 грн.00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини.

У рішенні від 24 жовтня 2014 року зазначено, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що він отримує регулярний дохід, та має постійне місце роботи, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

На даний час Позивач працює на посаді комірника ТОВ «ЕКО» (код ЄДРПОУ 32104254) та отримує заробітну плату відповідно до наданої суду довідки № 10 , має постійний дохід ,а тому є підстави визначені ст. 183 СК України стягнення аліментів у частці від заробітку.

Тому позивач просив змінити спосіб стягнення аліментів на малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стягнення аліментів у частці від заробітку у розмірі 1/4 частини щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.

Відповідач направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у вимогах позову просила відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Києво-Святошинським районним судом Київської області від 24 жовтня 2014 року було вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця міста Київ, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п`ятсот) гривень, щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.09. 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.08.2019 збільшено розмір аліментів, який було встановлено рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.10.2014 року у справі № 369/9642/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з твердої грошової суми в розмірі 500,00 гривень, щомісячно, до його повноліття - до твердої грошової суми в розмірі 1800,00 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість змінити раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив що згідно довідки ТОВ «ЕКО» № 10 має постійний дохід, що за період з липня по грудень 2019 року становить 20 958,33 грн.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на 14.08.2019 р., тобто на момент ухвалення судового рішення, ОСОБА_1 вже отримував дохід у вигляді заробітної плати отриманої за місцем роботи в ТОВ «ЕКО».

Отже, після ухвалення Києво-Святошинським районним судом Київської області рішення про збільшення розміру аліментів, у позивача не сталися істотні зміни у його матеріальному стані, отже обставин визначених статтею 192 Сімейного кодексу України для зміни розміру аліментів, в даному випадку не існує.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд знаходить за необхідне відмовити у вимогах позову.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 184, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Дубас Т.В.