Рішення № 93667330, 09.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3853/20

Провадження № 2/161/1918/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

секретаря - Демчук Т.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Можайко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ДКП «Луцьктепло» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свій позов обґрунтовує тим, що 27.08.2014 року між ДКП «Луцьктепло» та ОСОБА_2 був укладений договір №4-111 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у адміністративне приміщення по АДРЕСА_1 .

За період з жовтня 2016 року по травень 2019 року відповідачу було нараховано 13295,51 грн. за відпущену теплову енергію, однак останній в порушення умов договору оплату не здійснював, у зв`язку з чим станом на 01 травня 2019 року у нього утворилась вказана заборгованість.

Вказує, що п. 5.4 договору передбачено, що при порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу, але не більше 100% від суми боргу, у зв`язку з чим відповідачу нараховано пеню в сумі 24330,78 грн., однак до стягнення підлягає 13295,51 грн.

Крім того, за несвоєчасне внесення плати за послуги на підставі положень ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні нарахування в розмірі 2163,95 грн. та три відсотки річних - 900,03 грн.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в сумі 13295,51 грн., пеню в розмірі 13295,51 грн. а також інфляційні нарахування у розмірі 2163,95 грн., три відсотки річних - 900,03 грн. та судові витрати в справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх стягнути з відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав не визнав, просив відмовити у його задоволенні, застосувавши строки позовної давності, а також з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що 27.08.2014 року між ДКП «Луцьктепло» та ОСОБА_2 був укладений договір №4-111 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у адміністративне приміщення по АДРЕСА_1 (а.с. 8-11), яким відповідач користувався згідно договору оренди від 08.11.2015 року та 31.10.2018 року повернув орендодавцеві (а.с. ).

Згідно п. 1.2 вказаного договору теплова енергія використовується споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного теплового режиму (обігрівання) належних йому приміщень (централізованого опалення).

Пунктом 2.2.13 договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату теплової енергії. В разі несвоєчасної оплати сплачувати на вимогу теплопостачальної організації штрафні санкції.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.1.1 договору споживач оплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії за встановленими тарифами згідно з показами приладів обліку (з врахуванням фактично спожитої теплової енергії до кінця розрахункового місяця), які надаються споживачем до 20 числа розрахункового місяця в теплопостачальну організацію.

Згідно п. 1.5 договору - розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 2.2.16 договору визначено, що споживач зобов`язується своєчасно з`являтися до теплопостачальної організації або направити свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату теплової енергії, надання Теплопостачальній організації показників приладів обліку теплової енергії у строки, встановлені договором.

Пунктами 3.2. та 3.3. договору визначено, що сторони погодили, що рахунок за відповідний місяць, наданий споживачу теплопостачальною організацією, є одночасно актом приймання-передачі теплової енергії. Споживач зобов`язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку:

1) передоплату - до 01 числа розрахункового місяця, яка обраховується відповідно до розрахункового середньомісячного теплового навантаження згідно додатку №1 до договору. Теплопостачальна організація може надавати споживачу рахунок на оплату. Такий рахунок вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому договорі адресою до 25-го числа місяця включно, що передує розрахунковому. У разі неотримання рахунку у вказаний в цьому пункті строк, споживач (його представник) має право прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа місяця, що передує розрахунковому.

2) остаточний розрахунок - до 01 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому договорі адресою до 25-го числа (включно) розрахункового місяця. У разі неотримання рахунку у вказаний в цьому пункті строк, споживач (його представник) зобов`язаний прибути в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа розрахункового місяця. Нез`явлення споживача (його представника) до встановленої дати у теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови від оплати за теплову енергію.

Отже, судом встановлено, що відносини, які виникли між ДКП «Луцьктепло» та ОСОБА_2 носять договірний характер.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача та його представника стосовно не користування послугами позивача, оскільки прилади опалення в орендованому ним приміщенні були відключені самовільно.

Як слідує із листа ДКП «Луцьктепло» від 11.08.2016 року №3874/10, представниками підприємства, а також ТзОВ «МЖК» 26.07.2016 року було проведено комісійне обстеження внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт, в якому зазначено, що орендар нежитлового приміщення самовільно від`єднав прилади опалення в своєму приміщенні від внутрішньобудинкової системи централізованого опалення будинку.

Крім того, як вбачається із даного листа, несанкціоноване відключення від мереж централізованого опалення не передбачає припинення нарахування плати за послуги з централізованого опалення за діючими тарифами (а.с. ).

Отже, як слідує із представленого розрахунку, відповідачу нарахована заборгованість за період з жовтня 2016 року по листопад 2019 року в розмірі 29655,00 грн., з якої: 13295,51 грн. - заборгованість за неоплачену теплову енергію, 13295,51 грн. - пеня, 2163,95 грн. - інфляційні втрати, 900,03 грн. - 3% річних (а.с. 29-30).

Однак, суд не погоджується із вказаним розрахунком та приймає до уваги доводи представника відповідача з цього приводу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 257, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і застосовується судом лише за заявою сторони.

Проте, як з`ясовано судом, борг відповідачу нараховано поза межами строку позовної давності і зважаючи, що із позовом ДКП "Луцьктепло" звернулося 11.03.2020 року, то стягнення слід проводити з 11.03.2017 року і по 31.08.2018 року, оскільки саме в цей період відповідач користувався приміщенням згідно договору оренди.

Таким чином, з наведеного слідує, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за теплопостачання в розмірі 7567,35 грн.

Разом з тим, п. 5.4. договору визначено, що при порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 7567,35 грн. за несвоєчасне виконання умов договору, яка нарахована в межах строку позовної давності.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, з ОСОБА_2 на користь ДКП «Луцьктепло» слід стягнути 1074,44 грн. інфляційних втрат та 509,23 грн. 3% річних (за період з 11.03.2017 року по 31.08.2018 року).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову ДКП «Луцьктепло» платіжним дорученням сплатило судовий збір у розмірі 2102 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 16718,37 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1185,03 грн. ((16718,37/29655,00) * 2102)).

Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 141, 247,258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОККП - НОМЕР_1 ) на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло» (код ЄДРПОУ 30391925) заборгованість за надані послуги по теплопостачанню за період з 11.03.2017 року по 31.08.2018 року в розмірі 16718 (шістнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 37 коп. та 1185 (одну тисячу сто вісімдесят п`ять) грн. 03 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 грудня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк