Рішення № 9366537, 06.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

-

22.04.10р.Справа № 21/36-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Банк "БІГ Енергія", м. Київ

до Фермерського господарства "Сади Присамар'я", с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія", м. Запоріжжя

про стягнення 22 816,35 грн. за договором факторингу валютних цінностей

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача 22 816,35 грн. заборгованості за договором факторингу № 05/FLT-065-04-06 від 19.04.06р.

25.02.10р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

25.03.10р. відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги позивача. Надав в судовому засіданні докази часткового погашення боргу на суму 15 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали, направлені на адресу третьої особи, поштовою установою повернуті до господарського суду м. Дніпропетровську з відмітками: “за зазначеною адресою не проживає”. Факт неодержання ухвал адресатом засвідчений поштовими повідомленнями встановленого зразка, які разом із неотриманними ухвалами та конвертами залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався 25.02.10р., 25.03.10р., 02.04.10р.

Позивач та відповідач в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, документи, витребуванні судом не надали, вимоги суду не виконали.

Крім того, суд зважає на те, що якщо представники сторін чи інші учасники процесу не з’явилися в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи , оцінивши надані сторонами документи в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відповідачем, фермерським господарством "Сади Присамар'я", та третьою особою, товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія", відповідно до ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.03 № 1381 "Про фінансовий лізині" 31.03.06 було укладено договір фінансового лізингу № Л 0028 (далі - договір лізингу).

Згідно з пунктами 1.1.-1.3. договору лізингу та специфікації, яка є додатком цього договору, ПП "Агротон" передало ФГ "Сади Присамар'я" в лізинг (користування на умовах платності) строком на 5 років трактор колісний Ізеларуе-82.1 вартістю 91034,75 грн., а ФГ "Сади Присамар'я" прийняло вказане рухоме майно та зобов'язалося сплачувати встановлені договором лізингу платежі. Передача предмету лізингу підтверджується актом прийому-передачі від 04.04.06 №Л 0028.

На момент прийому-передачі предмету лізингу відповідачем відповідно до умов договору лізингу сплачено 17751,78 грн. вартості техніки, залишок заборгованості склав 73282.97 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору лізингу платежі, які зобов'язався сплачувати відповідач, складаються із суми платежів, які компенсують вартість предмета лізингу (сільгосптехніки), тобто 73282,97 грн., суми платежів як винагороди за виданий укористування предмет лізингу та платежів як компенсації послуг зі страхування. Строки та розміри лізингових платежів зазначено у п.п. 4.2.-4.7. договору лізингу.

Згідно зі ст. ст. 1077-1081 Цивільного кодексу України між позивачем. ВАТ Банком "БІГ Енергія'", та третьою особою. ГОВ "Південно-Українська лізингова компанія", 19.04.06р. укладено договір факторингу валютних цінностей № 05/ТТЛ-065-04-06, відповідно до якого позивач (у договорі зазначений як "Фактор"), передав третій особі ( у договорі зазначений як "Клієнт") у розпорядження грошові кошти у сумі 73282,97 грн. (платіжне доручення від 18.05.06 № 5), а остання відступила позивачу право грошової вимоги до відповідача, що виникло на підставі договору лізингу.

Таким чином, до ВАТ Банку "БІГ Енергія" перейшло право вимоги грошових коштів у формі лізингових платежів від ФГ "Сади Присамар'я". Відповідно до зазначеного договору факторингу та ст. 1082 Цивільного кодексу України ВАТ Банк "БІГ Енергія" виступає кредитором ФГ "Сади Присамар'я".

Згідно зі ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Таке повідомлення було направлено відповідачу ТОВ "Південно українська лізингова компанія" (лист від 19.04.06 (а.с.31)) та ВАТ Банком "БІГ Енергія" (лист від 19.05.06 №975 (а.с.32)).

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач зобов'язання за договором факторингу починаючи з вересня 2008 року по січень 2010 не виконав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем відповідачу направлялися повідомлення з вимогою про усунення порушення та сплату платежів за договором лізингу на підставі договору факторингу. Так. зокрема, ФГ "Сади Присамар'я" було направлено листи від 14.07.09 № 637, від 26.10.09 № 1417, від 23.11.09 № 1707 та від 21.01.10 № 77 (а.с.34-38). Станом на 22.01.10 відповідачем вимоги, викладені у листах Банку, не виконано.

Прострочена заборгованість ФГ "Сади Присамар"я" за договором факторингу, за період з вересня 2008 року по січень 2009 року, склала 21200,67 грн..

Відповідач надав платіжні доручення № 13 від 22.02.10р., № 31 від 19.03.10р. (а.с.59-60) часткового погашення боргу на суму 15 000,00 грн.

Оскільки частину боргу в сумі 15 000,00грн. відповідач погасив після порушення провадження у справі, в цій частині позову провадження слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Станом на час розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 6 200,67 грн. відповідачем не подано.

Відповідно до п. 12.3. Договору лізингу, у разі коли лізингоодержувач (відповідач) прострочив сплату лізингових платежів або сплатив їх у неповному обсязі, він зобов'язаний сплатити лізингодавцю (третій особі) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від несплаченої суми, за кожний день такого прострочення. Згідно з пп. 1.2.8. п. 1.2. договору факторингу право вимоги пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів третьою особою передано позивачу разом з грошовою вимогою, яку забезпечує пеня.

Згідно з п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пеня за період прострочення платежів з 21.07.09 по 20.01.10 з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становить 1615.68 грн. і підлягає стягненню.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

За викладеного вище, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Сади Присамар'я" (51215, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Підпільнянська, 1, код ЄДРПОУ, 32550025, р/р 26003213041700 у АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства "Банк "БІГ Енергія" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463) 6 200 (шість тисяч двісті) грн. 67 коп. за договором факторингу № 05/FLT-065-04-06 від 19.04.06р., 1 615 (одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 68 коп. - пені, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 16 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Провадження у справі щодо стягнення 15 000,00грн. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко