Ухвала суду № 93663694, 21.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

21 грудня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/6983/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4,Полтава,Полтавська область,36014) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїдки) з єдиного внеску від 22 травня 2019 року № Ф-6091-51/4611-У та від 12 лютого 2020 року № Ф-6091-51/2052У,

- зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмкии) зі сплати єдиного внеску у розмірі 31 371,56 грн,

- встановити судовий контроль,

- стягнути витрати на правничу допомогу.

Підставою даного позову є протиправна на думку позивача вимога про нарахування боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали від 02 грудня 2020 року позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

В обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив, що про оскаржувану вимогу дізнався після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 17 серпня 2020 року. При цьому позивач звернувся 27 серпня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування вимог від 22 травня 2019 року № Ф-6091-51/4611-У та від 12 лютого 2020 року № Ф-6091-51/2052У. Однак ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду, при цьому дана ухвала на адресу позивача не направлялася, а про її існування останній дізнався із відомостей на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оцінюючи доводи позивача в частині поважності причин пропуску строку звернення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої, третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункту 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позивач про оскаржувані вимоги дізнався лише у серпні 2020 року та звернувся в строк до суду, однак його позовна заява залишена без розгляду, суд приходить до висновку за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що дана справа є незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини 6 статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 257, 260, 262, 294, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/6983/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головному управлінню ДПС у Полтавській області протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали надати до суду засвідчені у порядку встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії:

- усіх матеріалів та документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних вимог,

- оскаржуваних вимог із доказами направлення та вручення позивачу,

- детальний розрахунок оскаржуваної вимоги (помісячно, щоквартально),

- витяг з облікової картки позивача, що підтверджує нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

- витягу з ЄДРЮОФОПГО відносно позивача, а також інформацію щодо дати реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем та припинення,

- письмові пояснення щодо винесення вимог під різними номерами.

За приписами частини дев`ятої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина сьома та восьма статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частин другої - шостої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина перша статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно підпункту 15.1 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив повинен відповідати статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Попередити учасників справи, що невиконання процесуальних обов`язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства є підставою до застосування судом заходів процесуального примусу визначених статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини другої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України).

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.

Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.О. Удовіченко