Рішення № 93663656, 18.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2535/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просила:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.11.2018 №Ф-3174-50У;

зобов`язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих сум з єдиного внеску у розмірі 6228,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що податковим органом неправомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, адже ОСОБА_1 нараховано та самостійно і своєчасно сплачено єдиний внесок за спірний період.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 55-58/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивач у спірний період була зареєстрована як фізична особа - підприємець, здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування та перебувала на обліку в ДПІ у м. Полтаві як платник єдиного внеску. Позивач самостійно визначила розмір єдиного внеску за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн шляхом подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування. З огляду на несплату самостійно нарахованої суми єдиного внеску, за позивачем обліковано недоїмку, що відображено у надісланій ОСОБА_1 вимозі.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі, замінено відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 від відповідача витребувані додаткові докази.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначення представниками сторін у відзиві на позов та відповіді на відзив про розгляд справи за їх участю не є клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідне клопотання не відповідає вимогам статті 167, частин п`ятої, сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи

ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 10.07.2007 та взята на облік як платник податків в ДПІ у м. Полтаві /а.с. 62/.

22.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення позивачем підприємницької діяльності /а.с. 62/.

Учасниками справи визнано, що у період з 01.04.2014 по 22.01.2020 ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.

22.11.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформована вимога про сплату (боргу) недоїмки №Ф-3174-50 за платежем з єдиного внеску на загальну суму 8685,39 грн /а.с. 61/.

26.03.2019 відповідачем сформована узгоджена вимога від 22.11.2018 №Ф-3174-50У, що у частині стягнення недоїмки у розмірі 6228,21 грн 10.04.2019 надіслана для примусового виконання до Київського ВДВС м. Полтави /а.с. 63, 65/.

Докази надсилання та вручення позивачу узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.11.2018 №Ф-3174-50У в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з вимогою Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2018 №Ф-3174-50У про сплату боргу (недоїмки), позивач оскаржила її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини урегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI надано визначення поняттям: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Абзацом першим частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

За приписами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 4.05.2018 №469), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.05.2015 за №508/26953 (надалі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність вимоги податкового органу про визначення суми недоїмки зі сплати ОСОБА_1 єдиного внеску у розмірі 6228,21 грн.

Частиною другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд звертає увагу на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3216/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.06.2019 №Ф-3174-50 у частині визначення до сплати боргу (недоїмки) у розмірі 8448,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому суд вважає за необхідне врахувати при розгляді цієї справи обставини, які встановлені судом у справі №440/3216/19.

Вказаним рішенням суду встановлено, що позивачем самостійно обчислено та задекларовано у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (Таблиці 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування») єдиний внесок у сумі 8448,00 грн (704,00 грн х12 міс.).

Позивачем сплачено єдиний внесок у сумі 8448,00 грн у строк, встановлений статтею 9 Закону №2464. Проте, через помилку, допущену позивачем у поданні Звіту (замість Таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями» подана Таблиця 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування»), ця сума єдиного внеску не зарахована контролюючим органом як сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.

За висновком суду у справі №440/3216/19, помилка у поданні звітності не спростовує сам факт сплати позивачем необхідної суми єдиного внеску у строк, встановлений законом, та надходження грошових коштів у такій сумі до відповідного бюджету, а також не спричиняє настання будь-яких негативних наслідків або збитків для бюджету, а відтак не має наслідком повторну сплату позивачем такої ж самої суми єдиного внеску.

Оскільки позивач виконала свій обов`язок зі сплати єдиного внеску, покладений на неї пунктом 4 частини першої статті 4, пунктом 2 частини першої статті 7, частиною восьмою статті 9 Закону №2464, суд у справі №440/3216/19 дійшов висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.06.2019 №Ф-3174-50 в частині визначення до сплати боргу (недоїмки) у розмірі 8448,00 грн.

У наданих до суду на виконання вимог ухвали від 30.11.2020 письмових поясненнях представник відповідача зазначила, що вимога від 16.06.2019 №Ф-3174-50 включала у себе нарахування, визначені у вимозі від 22.11.2018 №Ф-3174-50У, правомірність якої є предметом цього спору.

Матеріалами цієї справи підтверджено, що на виконання рішення суду у справі №440/3216/19 в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області 20.03.2020 прийняте рішення №224 про коригування облікових показників інтегрованої картки платника шляхом зменшення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на 8448,00 грн /а.с. 60/.

Залученим до матеріалів справи витягом з ІКП підтверджено, що 23.03.2020 відповідачем проведено коригування даних в ІКП ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 8448,00 грн /а.с. 98/.

Крім того, 04.02.2020 Головним управлінням ДПС у Полтавській області до Київського ВДВС м. Полтави надіслано повідомлення від 31.01.2020 №89 про сплату боргу (недоїмки), у якому зазначено, що вимога від 22.11.2018 №Ф-3174-50У вважається відкликаною /а.с. 64/.

На цій підставі суд зауважує, що у силу абзацу 3 пункту 6 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

За таких обставин, зважаючи на скасування податковим органом суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 8448,00 грн та проведення 23.03.2020 коригувань в ІКП шляхом виключення зазначеної суми боргу на підставі рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.03.2020 №224, вимога від 22.11.2018 №Ф-3174-50У вважається відкликаною.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Таким чином судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що наразі оспорювана у цій справі вимога від 22.11.2018 №Ф-3174-50У є відкликаною та відповідачем здійснено коригування в ІКП ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 8448,00 грн, яка включає в себе суму недоїмки, відображеної у спірні вимозі.

За таких обставин, підстави для судового захисту прав позивача у межах цього провадження відсутні.

За відсутності у спірних відносинах порушень прав ОСОБА_1 , суд не надає оцінку доводам представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 2942,80 грн, що підтверджено квитанцією від 25.06.2020 №0.0.1749448397.1 /а.с. 27/. Зазначену суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 29/.

Крім того, представник позивача у відповіді на відзив просив стягнути з відповідача витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Надміру сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у цій справі може бути повернутий судом на підставі клопотання позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба