Рішення № 93663583, 21.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9027/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» до Державної служби України з питань безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарських штрафу № 208357 від 06.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.07.2020 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарських штрафу № 208357 від 13.07.2020 в розмірі 17 000 грн за порушення, передбачене ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Підставою для прийняття даної постанови слугував акт перевірки від 29.05.2020 № 224552, згідно якого предметом перевірки був ТЗ Рено, д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . Однак власником транспортного засобу та автомобільним перевізником можуть бути різні особи і в даному випадку нічим не підтверджено, що перевізником було ТОВ «Лідер-Сервіс». Відтак, позивача притягнуто до відповідальності неправомірно, оскільки санкція норми ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність саме для перевізників, чого встановлено не було.

Ухвалою судді від 21.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.10.2020 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29.05.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автодорозі М.-05 Київ-Одеса 450 км + 500 здійснено перевірку т/з марки Рено, д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та був під керуванням водія ОСОБА_2 .

Перевіркою встановлено перевищення транспортним засобом допустимого навантаження на одиночну вісь автомобіля на 2,01 тони. При нормативно допустимій вазі 11 т, встановлено 13,01 т, тобто перевищення склало 18,27%, що є підставою для застосування штрафної санкції за абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Параметри, визначені в акті про перевищення параметрів відповідають показникам виміру та вказують на перевищення нормативних парламентів, що також підтверджується чеком зважування від 29.05.2020 о 22:47 год.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208357 від 06.07.2020 відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 17 000 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову обґрунтованою, а позовні вимоги - не підлягаючими задоволенню.

В основу адміністративного позову покладено твердження позивача про невідповідність висновків перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення фактичним обставинам та відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності.

Зокрема позивач заперечує сам факт своєї причетності до будь-яких перевезень водієм ОСОБА_2 за допомогою транспортного засобу марки Рено, д/н НОМЕР_1 , та наголошує, що вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_1 , а відтак позивач не вважається перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

За пунктом 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з статтею 6 указаного Закону державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок про здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункти 12, 17 цього Порядку).

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки суб`єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

При цьому, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Суд зазначає, що діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

При цьому, позивачем факт перевищення габаритного параметру від нормативного водієм ОСОБА_2 під час перевезення т/з марки Рено, д/н НОМЕР_1 не заперечується та не спростовується, а правова позиція зводиться до відмежування Товариства від цього перевезення.

Поряд із тим, з наданих представником відповідача доказів вбачається, що на розгляд справи 06.07.2020 позивача було належним чином та завчасно запрошено викликом від 24.06.2020 № 47347/32/24-20, який направлений рекомендованим листом з повідомленням (6501408351155), проте позивач не скористався своїм правом взяти участь у розгляді та не прибув в призначену дату.

В ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що перевізником було саме ТОВ «Лідер Сервіс», про що свідчить міжнародна транспортна накладна на перевезення вантажу SMR № 3191 (інвойс № 34 від 25.05.2020), в графі «Перевізник» якої вказано саме ТОВ «Лідер Сервіс» (LTD «Lider Servis») (код

ЄДРПОУ 34379917).

При цьому під час судового розгляду справи позивачем не надано відповіді на відзив та жодним чином не прокоментовано вищезазначені суттєві та вагові аргументи сторони відповідача.

Відповідно до абз. 15 ч. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208357 від 06.07.2020, якою до ТОВ «Лідер Сервіс» застосовано штрафну санкцію в розмірі 17000 грн за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема за перевищення транспортним засобом допустимого навантаження на одиночну вісь автомобіля на 2,01 тони: при нормативно допустимій вазі 11 т, встановлено 13,01 т, тобто перевищення склало 18,27%.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірного дозволу.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В даному судовому провадженні матеріали справи свідчать на користь висновку про цілком обґрунтоване та правомірне застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими, оскільки мають на меті ввести суд в оману та уникнути відповідальності за допущене правопорушення законодавства про автомобільний транспорт.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» (65025, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, 424; ЄДРПОУ 34379917) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14; ЄДРПОУ 39816845), Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4; ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк