Рішення № 93663192, 21.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року справа №320/8259/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського обласного військового комісаріату, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київського обласного військового комісаріату (ЄРДПОУ 07910662), щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019.

- зобов`язати Київський обласний військовий комісаріат (ЄРДПОУ 07910662) підготувати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) оновлену довідку станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення військовослужбовців йому було перераховано пенсію на підставі довідки, виданої Київським обласним військовим комісаріатом. Проте, на думку позивача, до такої довідки протиправно було включено лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Так, позивач стверджує, що до такої довідки необхідно включити також додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, які входили до розрахунку його пенсії при її призначенні.

При цьому, позивач зауважив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Таким чином, з огляду на визнання нечинними положень постанови №103, враховуючи норми Порядку №45 та постанови №704, позивач вважає, що перерахунок пенсій призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач - Київський обласний військовий комісаріат надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що чинним законодавством не передбачено врахування додаткових видів грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, а тому вважає, що підстав для складання та направлення до пенсійного орган нової довідки немає.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Позивач - громадянин України майор у відставці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 23.02.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , пенсіонер Міністерства оборони України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

Позивач отримує пенсію за вислугу років з 01 січня 1998 року.

Згідно з Розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.12.2017 по пенсійній справі Позивача, пенсія йому призначена (обчислена) із наступних сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 1030,00 грн.;

- оклад за військове звання - 125,00 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 462,00 грн.;

- надб.за кваліфацію, в/сл., клас майстер 5,5% - 56,65 грн.;

- робота з таємн. виробами, носіями, док 10% - 103,00 грн.;

- надбавка за особливо важливі завдання 50% - 808,50 грн.;

- премія 10% - 103,00 грн.

Всього - 2688,15грн.

Основний розмір пенсії 86% грошового забезпечення (вислуга років 32).

Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п (далі - Постанова КМУ №704) у Позивача виникло законне право на перерахунок його пенсії з урахуванням сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення згідно з додатками зазначеної Постанови.

З метою виконання Постанови №704 та положень ч.4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262-ХІІ), Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову № 103-2018-п (далі - постанова КМУ № 103), якою установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 р.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) на виконання постанови КМУ №103 здійснило перерахунок пенсії Позивача з 01.01.2018 на підставі наданої уповноваженим органом, а саме Київським обласним військовим комісаріатом, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як було визначено вказаною постановою.

Вказаний перерахунок був здійснений ГУ ПФУ у Київській області із таких сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 4370,00 грн.;

- оклад за військовим званням - 1340,00 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 2855,50 грн.

Всього - 8565,50 грн.

Основний розмір пенсії зменшено до 70% грошового забезпечення, надбавки та премію не враховано.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, встановлено, що пункт 1 Постанови КМУ №103, що визначає право військовослужбовців на розмір пенсії та включення при перерахунку додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) є протиправним і нечинним з дня прийняття.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що пункт 1 постанови КМУ № 103 та зміни до п. 5 Порядку № 45 і додатка 2 до нього є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Згідно п.25 висновків Рішення Верховного суду у справі №160/8324/19 від 17.12.2019 «зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін», тобто є чинною редакція з урахуванням щомісячних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Таким чином, виникли підстави для нового перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки Позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

На підставі вищевказаних рішень Верховного суду та інших судів, Позивач звернувся в Головне Управління Пенсійного Фонду України у Київській області із заявою від 18.02.2020 про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 та виплати 100% визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ і неотриманих пенсійних коштів з 1 січня 2018 року.

Позивач отримав відповідь від ГУ ПФУ у Київській області № 1000-0235 8/22760 від 27.03.2020, в котрій ГУ ПФУ у Київській області відмовило Позивачу здійснити перерахунок його пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також 100% проведення виплат недоотриманих пенсійних коштів.

Позивач звернувся в Київський обласний військовий комісаріат (далі - Київський ОВК, Відповідач) з заявою про надання нової довідки до ГУ ПФУ у Київській області (відповідно до додатку 2 постанови КМУ № 45 в редакції до змін, внесених постановою КМУ №103) для перерахунку і виплати призначеної Заявнику пенсії, згідно розміру грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця із зазначенням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових грошового забезпечення.

Позивач отримав відповідь від Київського ОВК № 2/5/1730 від 12.08.2020, в якій Київський ОВК відмовив Позивачу в наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових грошового забезпечення для відновлення прав Позивача на отримання належної йому пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого Постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ.

Суд вважає, що Київський ОВК порушив право Позивача як громадянина на отримання пенсії, визначеної законодавством України з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 Постанови КМУ № 103 (не чинного на день звернення до Відповідача) необхідно перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, встановлено, що пункт 1 Постанови КМУ № 103 та пункт 5 і додаток 2 Постанови КМУ № 45, передбачають відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям (зокрема Позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.

Кабінет Міністрів перевищив свої повноваження і позбавив Позивача додаткових видів грошового забезпечення та премії, давши вказівку підлеглим Державним органам керуватися постановою КМУ № 45 від 13 лютого 2008 року в редакції 2018 року.

Статтею 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Постанови №704 надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом України, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45-2008-п "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Постанова КМУ № 45), Позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року.

Згідно другої частини статті 51 Закону України № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що реалізовано ним шляхом прийняття Постанови від 13 лютого 2008 року № 45-2008-п.

Верховний Суд України своїми рішеннями від 12.11.2019 року та 17.12.2019 року чітко вказав правову позицію, якою Відповідач повинен неухильно керуватися - це стаття 43 Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд роз`яснив, що норма ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно- правовими актами є порушенням закону.

Редакція 2018 року постанови КМУ № 45, на підставі постанови КМУ №103, протиправно вимагала робити розрахунок пенсії Позивача тільки по 3 складовим грошового забезпечення: звання, посадовий оклад та вислуга.

Але Закон № 2262 та чинна на сьогодні редакція додатку 2 постанови КМУ № 45 дають підстави для перерахунку пенсії Позивача з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постанова Верховного Суду від 12.11.2019, якою встановлено, що пункти 1 та 2 Постанови КМУ №103 є протиправними і нечинними з дня прийняття, та, як наслідок, виключення п.1-2 з постанови КМУ № 103 на підставі постанови КМУ від 24.12.2019 № 1088, є безумовною підставою для створення Відповідачем нової довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця із зазначенням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових та здійснення Головним управлінням пенсійного фонду України нового перерахунку пенсії Позивача, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з урахуванням всіх надбавок, передбачених статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ та постановою КМУ № 704-2017-п.

Але, Відповідач, після звернення Позивача з заявою, відмовив виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця із зазначенням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових грошового забезпечення, відповідно до додатку 2 постанови КМУ №45, в редакції до прийняття постанови КМУ № 103.

Аналіз судової практики національних судів, норм матеріального права дає підстави вважати, що до складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, мають бути включені додаткові види грошового забезпечення, що містяться в матеріалах пенсійної справи.

До таких висновків дійшли колегії суддів:

- Київського окружного адміністративного суду в Рішенні від 22 травня 2019 року у Справі № 320/2021/19;

- Львівського апеляційного адміністративного суду в Постанові від 21 травня 2018 року у Справі № 876/1350/18;

- Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в Постанові від 19 липня 2018 року у Справі № 808/5/18;

- Харківського апеляційного адміністративного суду в Постанові від 23 липня 2018 року у Справі № 554/9874/17;

- Одеського апеляційного адміністративного суду в Постанові від 20 червня 2018 року у Справі № 815/356/18, в Постанові від 12 липня 2018 року у Справі № 815/695/18, а також в Постанові від 26 липня 2018 року у Справі № 815/357/18.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог узгоджуються з вимогами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини і відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків, що підтверджується рішеннями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

- в Постанові від 10 травня 2018 року у Справі № 825/1433/17, Провадження № К/9901/2269/18 в аналогічній справі;

- в Постанові від 06 лютого 2019 року у Справі № 522/2738/17, Провадження № 11- 806апп18 в аналогічній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права Позивача слід виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Дії Відповідача, щодо відмови Позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, є неправомірними, а тому Відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення Позивача, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії Позивача.

Аналіз документів з пенсійної справи позивача та правничі висновки по ним:

1. Витяг із розрахунку від 01.12.2017 свідчить, що Позивач мав право і отримував основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення з врахуванням надбавок по таким відсоткам:

надб.за кваліфацію, в/сл., клас майстер5,5%

робота з таємн. виробами, носіями, док 10%

надбавка за особливо важливі завдання 50%

премія 10%

2. Витяг із розрахунку пенсії Позивача свідчить, що при здійснені перерахунку пенсії з 01.01.2018 року не враховано надбавки та премію, які нараховувались Позивачу до 01.01.2018.

Твердження Відповідачів, що додаткові види грошового забезпечення та премія не включаються в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є протиправним.

Рішеннями Верховних Судів від 12.11.2019 та від 17.12.2019 чітко вказано, що всі додаткові види грошового забезпечення та премія обов`язково включаються при нарахуванні пенсії.

Стаття 21, 22 Конституції України вказує що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає протиправними дії Відповідача щодо відмови підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді діючого військовослужбовця із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та премії, а тому слід зобов`язати Відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця на відповідній посаді, із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії Позивача з 01.04.2019.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи недоведення відповідачами правомірність своїх дії, доводи наведені ними у відзиві спростовуються обставинами справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому вважає, що їх слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Київського обласного військового комісаріату (ЄРДПОУ 07910662), щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019.

Зобов`язати Київський обласний військовий комісаріат (ЄРДПОУ 07910662) підготувати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) оновлену довідку станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.