Рішення № 93662979, 21.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Справа № 280/7596/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69037, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.173; код ЄДРПОУ 04053944)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якій позивач просить суд:

1) визнати бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про доповнення в актовому записі про народження ОСОБА_2 №629 від 05.08.2020 року, складеного відповідачем у графі «громадянство і національність батька»: ОСОБА_5 - «іспанець Королівство Іспанія» протиправною;

2) зобов`язати відповідача внести доповнення до актового запису про народження ОСОБА_2 №629 від 05.08.2020, а саме у графі «громадянство і національність батька» доповнити: ОСОБА_5 - «іспанець Королівство Іспанія».

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу (правову) допомогу у сумі 5000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що у вересні 2020 року звернулась засобами поштового зв`язку із заявою в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) до відповідача, в якій просила внести доповнення до актового запису про народження дитини, а саме доповнити графу актового запису громадянство батька дитини «іспанець Королівство Іспанії», однак заява позивача залишена без розгляду, чим порушені права дитини. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.10.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06.11.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№53175), в якому зазначає, що актовий запис про народження дитини ОСОБА_2 складено за відсутності батька дитини ОСОБА_5 , у зв`язку з чим актовий запис не містить у графі щодо громадянства осіб, що зареєстрували народження дитини, громадянства батька дитини. Звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено в актовому записі про народження дитини граф «національність дитини» та «національність батьків». Вказує, що вимоги позивача про внесення доповнень до актового запису про народження дитини не підпадають під дію пункту 2.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила №96/5), яким встановлено вичерпний перелік випадків складання висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін та доповнень до актового запису цивільного стану. Наголошує на тому, що позивач у вересні 2020 року звернувся із заявою до відповідача засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим йому надано відповідь про необхідність батькам дитини особисто звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з відповідним переліком документів, однак останні до теперішнього часу не звернулись до відділу. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

12.11.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.№54422), в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з підстав зазначених у позовній заяві.

03.12.2020 від представника відповідача надійшли заперечення (вх.58906) на відповідь на відзив, де він підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Крім того, просив провести розгляд справи за участю представника відповідача.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано необхідність розгляду справи за участю сторін. Оскільки справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 05.08.2020.

16.09.2020 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести до актового запису про народження ОСОБА_2 доповнення графи батька «ОСОБА_5 іспанець Королівство Іспанія».

Листом від 22.09.2020 №263/21.13-108 «Щодо роз`яснення чинного законодавства» відповідач повідомив, що відповідно до Правил №96/5 заяви про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану подаються особисто до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред`явленні паспорта або паспортного документа. Документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладом на українську мову, засвідченими в установленому законом порядку (нотаріальне засвідчення справжності перекладу). Разом із заявою заявниками подаються: паспорт або паспортний документ; свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Підставою для внесення змін у актові записи цивільного стану є - рішення суду про визнання батьківства, усиновлення, про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про матір (батька) дитини з актового запису про народження, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану; внесення змін та доповнень до актових записів та інші. Згідно зі статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за державну реєстрацію актів цивільного стану, а також повторну видачу громадянам свідоцтв про державну реєстрацію та свідоцтв у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану справляється державне мито. У державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо вона суперечить вимогам законодавства України. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена у судовому порядку. Отже, враховуючи вищезазначене, рекомендовано батькам особисто звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання, за пред`явлення оригіналів та копій: паспортних документів батьків, щодо підтвердження місця проживання; свідоцтв про народження неповнолітніх дітей; свідоцтва про шлюб; квитанції про сплату державного мита.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про внесення змін до актового запису у встановленому законом порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.01.2019 у справі №807/45/17, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI (далі - Закон №2398-VI).

Частиною 5 статті 9 Закону №2398-VI визначено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до положень статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:

особи, щодо якої складено актовий запис;

одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини;

опікуна недієздатної особи;

спадкоємців померлого;

представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

При внесенні змін до актових записів цивільного стану відділи державної реєстрації актів цивільного стану в своїй роботі керуються Правилами №96/5

Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

За змістом пункту 1.5 Правил №96/5 встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Документи, складені іноземною мовою, подаються для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Згідно з пунктом 2.1 Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред`явленні паспорта або паспортного документа.

Реєстрація заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми.

Відповідно до положень пунктів 2.2 - 2.5 Правил №96/5 відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.

Якщо заявник не володіє державною мовою, заява може бути складена іншою особою в присутності перекладача та підписана заявником, про що на ній робиться відповідний запис.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається:

особою, щодо якої складено актовий запис;

одним із батьків неповнолітнього (малолітнього);

піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього;

опікуном недієздатної особи;

спадкоємцем померлого;

представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Якщо заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження після державної реєстрації народження, не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

Пунктом 2.7 Правил №96/5 визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Як зазначено у пункті 2.12 Правил №96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Отже, процедура внесення змін до актового запису цивільного стану передбачає певний алгоритм дій, а саме:

- звернення особи з відповідною заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану особисто або через представника;

- прийняття відділом державної реєстрації актів цивільного стану вказаної заяви шляхом її формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

- складання відділом державної реєстрації актів цивільного стану обґрунтованого висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

При цьому, з аналізу вищенаведених норм слідує, що законодавець виключає можливість подання заяви про внесення змін до актового запису іншим способом ніж особисто з пред`явленням паспорту/паспортного документу у зв`язку з необхідністю звірки відомостей, зазначених заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Виняток становить лише подання заяви про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження після державної реєстрації народження, яка може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально.

На користь того, що заява про внесення змін до актового запису подається особисто до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, свідчать також положення пункту 1.5 Правил №96/5, згідно яких заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Судом встановлено, що з метою внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , позивач направив до відповідача засобами поштового зв`язку відповідну заяву, зі змісту якої вбачається, що до неї додані наступні документи: копія паспорту ОСОБА_1 , копія паспорту ОСОБА_5 , копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження.

Отже, ОСОБА_1 особисто із заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 та паспортом/ паспортним документом, як то передбачено чинним законодавством, до відповідача не зверталась, натомість направила її засобами поштового зв`язку.

У свою чергу, відповідач за результатами розгляду заяви, яка надійшла засобами поштового зв`язку, листом від 22.09.2020 №263/21.13-108 надав відповідачу відповідь, у якій роз`яснив про необхідність особистого звернення батьками дитини до відділу державної реєстрації актів цивільного стану шляхом пред`явлення оригіналів та копій документів: паспортних документів, щодо підтвердження місця проживання, свідоцтва про народження неповнолітньої дитини, свідоцтва про шлюб, квитанції про сплату державного мита.

В контексті вказаного, суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 №7-93 за державну реєстрацію актів цивільного стану, а також повторну видачу громадянам свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та свідоцтв у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито.

Таким чином, оскільки позивачем не дотриманий передбачений чинним законодавством порядок подання заяви про внесення змін до актового запису, відповідачем не приймався висновок за результатами розгляду заяви позивача про внесення змін до актового стану.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про внесення змін до актового запису, оскільки остання подана у спосіб, що не відповідає чинному законодавству України та, як наслідок, у суб`єкта владних повноважень були відсутні підстави для прийняття за результатами розгляду такої заяви обґрунтованого висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести доповнення до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , суд зазначає, що оскільки позивач особисто не звертався до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) із заявою про внесення змін до актового запису та відповідними документами, а останнім не приймався висновок за результатами розгляду заяви позивача про внесення змін до актового стану або про відмову у внесенні таких змін, то вказані позовні вимоги позивача є передчасними та задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69037, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.173; код ЄДРПОУ 04053944) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 21.12.2020.

Суддя М.О. Семененко