Рішення № 93662385, 19.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа№200/4561/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Київський області (далі – позивач, управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавство про рекламу у розмірі 5083 грн. згідно рішення від 28 січня 2020 року № 3 (штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083 грн.), згідно рішення від 28 січня 2020 року № 4 (штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн.), згідно рішення від 28 січня 2020 року № 5 (штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083 грн.) та згідно рішення від 28 січня 2020 року № 6 (штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн.).

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючим органом було складено протоколи про порушення відповідачем законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження зовнішньої реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування) та про порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» (не надання документів необхідних для здійснення повноважень щодо контролю відносно зовнішньої реклами).

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, рішеннями від 28 січня 2020 року на відповідача накладено штраф на загальну суму 13 566 грн. Оскільки рішення в добровільному порядку не виконані, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 01 червня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

25 червня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що, по-перше, відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З серпня 2019 року відповідач проживає у місті Києві, що підтверджується договором безкоштовного використання нерухомого майна. З поштових відправлень, які надані на підтвердження направлення вимог та повторних вимог на адресу відповідача, вбачається, що поштові конверти були повернуті відправнику за адресою. Зазначене свідчить про не повідомлення відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. По-друге, у нежитловому приміщенні що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відповідач не здійснює господарської діяльності, з 01 березня 2019 року дане приміщення використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , на підставі договору суборенди, що укладений між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 По-третє, у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 відповідач також не здійснює господарської діяльності. Зазначене приміщення перебуває у власності відповідача, однак він передав його у суборенду, що підтверджується відповідним договором. Таким чином, на думку, відповідача, позивачем порушено положення Закону України «Про рекламу» та вимоги Порядку накладення штрафу у частині повідомлення особи, що притягується до відповідальності, у зв`язку з чим рішення про накладення штрафів є протиправними.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19 листопада 2020 року.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, код ЄДРПОУ 40323081, місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що листом від 07 листопада 2019 року №06-21/5816 Виконавчим комітетом Фастівської міської ради було повідомлено позивача про порушення вимог Типових правил зовнішньої реклами та Закону України «Про рекламу» в частині розповсюдження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зовнішньої реклами без дозволів за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

14 листопада 2019 року позивачем було сформовано протокол про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме зовнішня реклама магазину, яка розповсюджується за адресою: АДРЕСА_2 не має відповідного дозволу органу місцевого самоврядування на розміщення зовнішньої реклами.

14 листопада 2019 року позивачем було сформовано протокол про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме зовнішня реклама магазину, яка розповсюджується за адресою: АДРЕСА_3 не має відповідного дозволу органу місцевого самоврядування на розміщення зовнішньої реклами.

Вимогою від 14 листопада 2019 № Вих-10-05.1/11845-19 управління зобов`язано відповідача у строк до 13 грудня 2019 року надати документи.

Вимогою від 14 листопада 2019 № Вих-10-05.1/11843-19 управління зобов`язано відповідача у строк до 13 грудня 2019 року надати документи.

13 грудня 2019 року позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

13 грудня 2019 року позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням від 13 грудня 2019 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі протоколу від 14 листопада 2019 про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування за адресою АДРЕСА_2 ).

Рішенням від 13 грудня 2019 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі протоколу від 14 листопада 2019 про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування за адресою АДРЕСА_3 ).

Позивачем були сформовані повторні вимоги № Вих-10-05.1/12876-19 від 13 грудня 2019 року та № Вих-10-05.1/12878-19 від 13 грудня 2019 року в яких повідомлено про призначення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування за адресою АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_2 ).

Вказані вимоги були направлені на адресу реєстрації відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 які були отримані представником за довіреністю 29 січня 2020 року та на адресу: АДРЕСА_3 ,

Рішенням від 10 січня 2020 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 13 грудня 2019 року про порушення вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме на вимогу управління не надано необхідних документів для здійснення повноважень щодо контролю відносно зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням від 10 січня 2020 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 13 грудня 2019 року про порушення вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме на вимогу управління не надано необхідних документів для здійснення повноважень щодо контролю відносно зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 3 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 083 грн. за порушення порядку розповсюдження реклами, а саме розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування за адресою: АДРЕСА_2 .

28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 4 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 5 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 083 грн. за порушення порядку розповсюдження реклами, а саме розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування за адресою: АДРЕСА_3 .

28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 6 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

У зв`язку з тим, що сума штрафу за вказаними рішення добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами (далі – Закон, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 1 Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Приписами частини 1 статті 3 Закону встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 26 Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 затверджений «Порядок про накладення штрафів за порушення законодавство про рекламу» (далі – Порядок № 693).

Відповідно до пунктів 9-20 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:

перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, Головою Держспоживінспекції, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками може бути призначена експертиза.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З аналізу наведених норм Закону та Порядку № 693 слідує, що Держспоживінспекція та її територіальні органи зобов`язані повідомити рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи, та розглядають її за участю особи, щодо якої порушено справу. Розгляд справи за відсутності особи, щодо якої її порушено, можливий лише в тому випадку, коли таку особу своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано повторні вимоги у порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в яких повідомлялось про те, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу призначено на 28 січня 2020 року. Вказані вимоги були направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адресу місцезнаходження одного з об`єктів на якому розповсюджувалась реклама без необхідного дозволу.

З наданого позивачем поштового відправлення вбачається, що повторна вимога була отримана представником відповідача за довіреністю 29 січня 2020 року, тоді як розгляд справи призначено на 28 січня 2020 року.

Таким чином, суд зазначає, що суб`єктом владних повноважень не дотримано обов`язку повідомлення відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до дати розгляду.

Крім того, суд також звертає увагу, що надані позивачем трекінги поштових виправлень з веб-сайту Укрпошти на підтвердження надсилання відповідачу первісних вимог щодо необхідності надання документів, не дають змоги встановити дату направлення, адресата та адресу направлення.

Отже, суд зазначає, що під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу позивачем не виконано обов`язку щодо своєчасного повідомлення відповідача про розгляд справи, чим порушено його право бути присутнім на засіданні під час розгляду справи, давати пояснення та подавати необхідні документи, а отже підстави для стягнення з відповідача штрафів за порушення порядку розповсюдження реклами та за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами за рішеннями №3, № 4, №5, № 6 від 28 січня 2020 року відсутні, оскільки вказані рішення прийняті з порушенням норм Закону та Порядку №693.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовність своїх вимог та відповідності їх діючому законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу – відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 19 листопада 2020.

Повний текст рішення складено 27 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко