Ухвала суду № 93662281, 21.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 грудня 2020 року Справа №160/10542/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді С.О. Конєва

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення №3728 від 24.06.2015р., -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення відповідача за №3728 від 24 червня 2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» з моменту його прийняття.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. у справі №160/10542/19 дану позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020р. у справі №160/10542/19 апеляційну скаргу Фзичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.10.2020р. у справі №160/10542/19 задоволено касаційну скаргу Фзичної особи-підприємця ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020р., справу №160/10542/19 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2020р. даний адміністративний позов передано на розгляд судді Ількову В.В.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020р. даний адміністративний позов було залишено без руху відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.12.2020р. засобами поштового зв`язку від позивача на адресу суду надійшла заява про відвід судді Ількова В.В. (а.с.1-5 том 2).

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. від 18.12.2020р. у справі №160/10542/19 заяву позивача про відвід судді визнано необґрунтованою згідно ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.9-10 том 2).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020р., заяву про відвід передано для розгляду судді Конєвій С.О. відповідно до вимог ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.12 том 2).

За приписами ч.8, ч.11 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Так, як вбачається зі змісту заяви позивача - Фзичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В., останній в обґрунтування заявленого відводу посилається на те, що після скасування ухвали судді Ількова В.В. від 01.11.2019р. у даній справі суддя, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді та об`єктивного розгляду справи, мав би подати заяву про самовідвід, чого зроблено не було, що свідчить про порушення прав позивача та інших учасників процесу на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; матеріалами справи підтверджено, що з боку судді вживаються усі заходи задля обмеження позивача у доступі до правосуддя, так як в своїй ухвалі від 02.11.2020р. суддя Ільков В.В. не лише не враховує у повному обсязі обов`язкових до застосування висновків Верховного Суду від 13.10.2020р. у даній справі №160/10542/19, а ще й грубо ігнорує чисельні порушення КАС України, чим фактично перешкоджає позивачу у своєчасному доступі до правосуддя; у діях судді наявне грубе порушення основоположних принципів адміністративного судочинства, що визначені ст.ст. 2, 6, 8, 9 КАС України; суддею умисно в інтересах саме відповідача, як суб`єкта владних повноважень ігнорується чисельна актуальна судова практика та правові позиції Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.264 КАС України, що є додатковим доказом упередженого ставлення судді до позивача; через дії судді затягнулось питання щодо скасування рішення відповідача №3728 від 24.06.2016р., яким визначено нову базову вартість 1 кв.м. землі міста у розмірі 270,60 грн. За викладеного, з метою захисту законних прав та інтересів, позивач просить задовольнити дану заяву про відвід судді Ількова В.В. на підставі ст.ст. 36, 39 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини (а.с.1-5 том 2).

Розглянувши вищевказану заяву про відвід судді Ількова В.В., дослідивши докази подані на її підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З аналізу положень вищевказаної статті вбачається, що вони містять виключний перелік підстав для відводу судді, разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

При цьому, для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Між тим, подана позивачем заява про відвід судді Ількова В.В. у цій справі, фактично, містить лише незгоду із процесуальним рішенням судді (прийняття ухвали від 02.11.2020р. про залишення позову без руху), процесуальними діями судді (на думку позивача, у діях судді наявне грубе порушення основоположних принципів адміністративного судочинства, що визначені ст.ст. 2, 6, 8, 9 КАС України; суддею умисно в інтересах саме відповідача, як суб`єкта владних повноважень ігнорується чисельна актуальна судова практика та правові позиції Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.264 КАС України, що є додатковим доказом упередженого ставлення судді до позивача) та не містить обставин, які об`єктивно можуть вказувати на упередженість судді Ількова В.В. при розгляді даної адміністративної справи та відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані позивачем наведені вище обставини щодо процесуальних дій судді під час вирішення питання про можливість відкриття провадження у цій справі за ухвалою від 02.11.2020р. є процесуальними діями судді, незгода з якими не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для висновку щодо упередженості судді Ількова В.В. при розгляді даної справи та заявлення з цих підстав відводу виходячи з вимог ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вищевказані заявником обставини та підстави для відводу судді Ількова В.В. не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді при розгляді даної адміністративної справи №160/10542/19, виходячи з аналізу норм вищенаведеного чинного процесуального законодавства та наведених обставин згідно ст.ст. 39-40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення заяви про відвід судді Ількова В.В. у даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у адміністративній справі №160/10542/20 - відмовити.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Конєва