Ухвала суду № 93662275, 21.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2020 року Справа 160/16693/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26.11.2020 ВП№ 62525343.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 2 якої передбачено, що позовну заяву до суду може бути подано, у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначає, що оскаржувану постанову ним отримано 01.12.2020, що підтверджується штемпелем вхідної кориспонденції Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №15804/14 на супровідному листу відповідача.

Таким чином, позивач дізнався про своє порушене право 01.12.2020, а позов подано до суду лише 14.12.2020, що свідчить про пропуск позивачем 10-денного строку оскарження постанови.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, позивачу необхідно надати докази звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте, в порушення означеної норми в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи позов тим, що ним проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , в порушення частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Щодо вимоги, в якій позивач просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Cтаттею 8 Закону України “Про судовий збір” визначено умови за яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Однак, при розгляді позовної вимоги про відстрочення сплати судового збору, суд, звертає увагу позивача, що останнім не наведеного будь-якого правового обґрунтування щодо необхідності відстрочення судового збору, тобто заявлена позовна вимога є необґрунтована та не підтверджена жодними доказами.

Відтак, суд відмовляє позивачу у відстроченні сплати судового збору.

За правилами, визначеними ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір”.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” визначено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору.

Так, позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.

Отже, позовна вимога є вимогою майнового характеру, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2102 грн.

Судовий збір необхідно доплатити за реквізитами: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява надійшла до суду 14.12.2020, п`ятим днем для вирішення питання про залишення позовної заяви без руху є 19.12.2020 (субота - вихідний день).

За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням зазначеного, суд вирішує питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №160/16693/20 в перший робочий день 21.12.2020.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2102 грн. Судовий збір необхідно доплатити за реквізитами: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд;

- доказів надіслання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська