Ухвала суду № 93661701, 21.12.2020, Господарський суд Чернігівської області

УХВАЛА

"21" грудня 2020 р. м. Чернігів справа № 927/1204/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви №338 від 16 грудня 2020 року

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОФІЛАМЕНТ"

вул. Івана Мазепи, 78, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 38137725

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСКО."

вул. Івана Мазепи, 78, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 39401260

предмет спору: про стягнення 860977,97 грн

Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОФІЛАМЕНТ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСКО." про стягнення 860977,97 грн, з яких:

-за договором №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 - 742035,92 грн основного боргу, 18648,10 грн пені, 4656,67 грн 3% річних, 12008,57 грн інфляційних нарахувань;

-за договором №1/01 про надання послуг щодо оперативного керування електроустановками та виконання оперативних перемикань в електроустановках від 01.01.2019 - 52173,52 грн основного боргу, 838,86 грн пені, 209,72 грн 3% річних, 406,61 грн інфляційних нарахувань, 30000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладених між сторонами:

- договору №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 та

- договору №1/01 про надання послуг щодо оперативного керування електроустановками та виконання оперативних перемикань в електроустановках від 01.01.2019.

Позивачем в одній позовній заяві об`єднано позовні вимоги: по договору №1/01/18 від про відшкодування витрат від 01.01.2018, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОФІЛАМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОСКО." та по договору №1/01 про надання послуг щодо оперативного керування електроустановками та виконання оперативних перемикань в електроустановках від 01.01.2019, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОФІЛАМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОСКО.".

За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Пов`язаними позовними вимогами є вимоги, які випливають або виникають одна щодо іншої.

Отже, кожний із зазначених вище договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при виконанні відповідного договору, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.

Виходячи зі змісту позовної заяви, а також доданих до неї документів, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою, а ні підставами виникнення, а ні поданими доказами. Вказані договори є самостійними правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

Отже, кожна із вимог про стягнення коштів є самостійною вимогою, безпосередньо між собою не пов`язаною та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Таким чином, позивачем по суті заявлено дві окремі позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд вважає, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити інші обставини спірних правовідносин, а також правомірність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру, з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних з встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову було порушено правила ст. 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку між сторонами у справі було укладено два договори, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань, що має наслідком дослідження окремо кожного договору.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо самостійного роз`єднання позовних вимог.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню, у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "МОНОФІЛАМЕНТ".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 21 грудня 2020 року.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/