Рішення № 93661665, 21.12.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/2706/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Циганчук І. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570)

до фізичної особи-підприємця Лакусти Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 48049,84 грн

Представники сторін не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову. Хід розгляду справи.

1.1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Лакусти Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми за період з жовтня 2017 року по вересень 2020 року в сумі 48049,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачка не виконала рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2016 у справі № 926/1313/16, яке набрало законної сили 29.08.2016, та не сплатила заборгованість за кредитним договором.

1.2. Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.12.2020.

Сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час, та місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

1.3. 16.12.2020 на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшло клопотання в якому зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Стаття 170 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною восьмою статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Разом з тим, як вбачається з заяви позивача, яка 16.12.2020 електронною поштою надійшла до суду, зазначена заява не містить електронного цифрового підпису учасника справи (його представника), що порушує імперативні приписи частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на вищезазначене, суд залишає клопотання позивача, яке не скріплене електронним цифровим підписом, без розгляду.

1.4. Отже, представники сторін не з`явились у судове засідання без поважних причин. Також, відповідач відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство. Висновки за наслідками розгляду справи.

2.1. Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

2.2. Згідно частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.3. 15.08.2016 Господарським судом Чернівецької області прийнято рішення у справі № 926/1313/16, яким суд встановив факт укладення кредитного договору, факт надання кредиту, факт порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором, факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором.

2.4. 25.09.2009 позивач підписав (гр. ОСОБА_1 на підставі довіреності позивача від 03.10.2008) заяву на відкриття поточного рахунку у Приватбанку.

2.5. 09.12.2013 відповідач приєднався і погодився із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку, що розміщені на офіційному сайті позивача, шляхом підписання відповідної заяви. У даній заяві передбачено, що позивач за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту відповідача. Сторони домовились, що повідомлення про розмір ліміту позивач, на свій вибір, направляє або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта. Згідно наказу позивача № СП-2013-6946244 від 08.08.2013 «Про зміну Умов та правил надання банківських послуг» були внесені зміни в «Умови та правила надання банківських послуг», які діяли на момент ознайомлення відповідача та підписання згаданої вище заяви.

2.6. 14.04.2014 відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг і надав згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування.

2.7. Кредитні ліміти доводились відповідачеві через систему Приват24. Зокрема, 29.04.2015 відповідачеві було встановлено кредитний ліміт у сумі 180000,00 грн. Відповідач прийняв цей ліміт, що підтверджується його діями, а саме: кредитні кошти у сумі 170767,61 грн були використані відповідачем, 29.09.2015 дані кошти були повернуті позивачеві, а 30.10.2015 кредит у сумі 178534,65 грн винесений на прострочку.

2.8. Отже, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 180000,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, не виконав зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

2.9. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.

2.10. За результатом розгляду справи суд задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача Лакусти Тетяни Миколаївни 170234,41 грн основного боргу, 56489,45 грн заборгованості по процентах, 9235,08 грн заборгованості по комісії, 43812,12 грн пені та 4196,57 грн судового збору.

2.11. Як стверджує позивач, в порушення умов Договору та приписів законодавства, відповідач не повернув позивачу 170234,41 грн тіло кредиту у встановлений Договором термін. У зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 170234,41 грн, яка станом на момент звернення до суду не погашена, тобто правопорушення відповідача, яке полягає у невиконанні грошового зобов`язання є триваючим.

2.12. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 48049,84 грн заборгованості, яка складається з інфляційних втрат - 32711,04 грн та 3 % річних - 15338,80 грн за період з 25.09.2017 по 25.09.2020 від простроченої суми кредиту 170234,41 грн.

3. Відповідно до частини першої статті 73, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

3.1. Крім вказаного, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

3.2. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

3.3. Отже, станом на день ухвалення судом рішення відповідач заборгував позивачу 48049,84 грн з яких: 32711,04 грн інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 15338,80 грн за період з 25.09.2017 по 25.09.2020.

3.4. Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому зобов`язання відповідача зі сплати суми боргу триває, оскільки не виконано останнім.

3.5. Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

3.6. Зокрема статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3.7. Формування статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати)від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

3.8. Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитом триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання у повному обсязі. Відтак, позивач має право на отримання сум, передбачених 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, так як право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць прострочення з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

3.9. З урахуванням вищевикладеного, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 32711,04 грн та 3 % річних у сумі 15338,80 грн за період з 25.09.2017 по 25.09.2020, що разом складає 48049,84 грн.

3.10. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд приходить до висновку, що він є арифметично вірним та відповідає вимогам статті 625 Цивільного кодексу України.

3.11. Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

3.12. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

3.13. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

4. На підставі викладеного, оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 32711,04 грн та 3 % річних в сумі 15338,80 грн від простроченої суми тіла кредиту 170234,41 грн за період з 25.09.2017 по 25.09.2020 є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

5.1. Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.2. Враховуючи обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн покладаються на відповідача.

5.3. Враховуючи наведене, оскільки учасники справи в судове засідання 16.12.2020 не з`явилися, рішення складено та підписано 21.12.2020.

Керуючись статтями 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до фізичної особи-підприємця Лакусти Тетяни Миколаївни про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 48049,84 грн задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лакусти Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) інфляційні втрати у сумі 32711,04 грн, 3 % річних у сумі 15338,80 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570).

Відповідач - Фізична особа-підприємець Лакуста Тетяна Миколаївна ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складання повного судового рішення).

Суддя В. Байталюк