Ухвала суду № 93661446, 16.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"16" грудня 2020 р.Справа № 922/3864/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву (вх.№28557 від 07.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРПІДШИПНИК" (03022, м. Київ, вул. Смольна, буд. 9-Б, офіс33; код ЄДРПОУ: 34181697) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" (61001, м. Харків, вул. Маршала Конєва, буд. 21; код ЄДРПОУ: 32890608) про стягнення 5030193,76 грн за участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРПІДШИПНИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про стягнення з відповідача - основного боргу в сумі 4879777,13 грн. та штрафу в сумі 150416,63 грн., а також судові витрати в сумі 76200,00 грн..

07.12.2020 до Господарського суду Харківської області від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" надійшла заява (вх.№28557 від 07.12.2020) про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, в якій просить суд:

- заборонити приймати до виконання наказ Господарського суду Харківської області від 08 травня 2018 року про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2018 року у справі №922/3864/17 до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпідшипник-Донецьк» про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню;

- визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Харківської області від 08 травня 2018 року про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2018 року у справі №922/3864/17, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпідшипник-Донецьк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерпідшипник» суму основного боргу у розмірі 2 918 601,27 грн., штраф в сумі 150 416,63 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 46 035,27 грн.

В обґрунтування вимог заявник посилається на те, що зобов`язання ТОВ «Інтерпідшипник-Донецьк» перед ТОВ «Торговий дім «Інтерпідшипник» у розмірі 3 115 053,17 грн., з яких: основний борг за договором поставки в сум 918 601,27 грн., штраф в сумі 150 416,63 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 46 035,27 грн., припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог ТОВ «Інтерпідшипник-Донецьк» до ТОВ «Торговий дім «Інтерпідшипник» за договором про надання послуг з технічного супроводу підприємств №17/12-2014 від 17 грудня 2014 року у розмірі 3115053,17 грн. на підставі ст.ст. 598, 601, 603 Цивільного кодексу України та ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України.

Розпорядженням №811/2020 від 07.12.2020 в.о. керівника апарату суду, у зв`язку з відпусткою судді Чистякової І.О., призначено повторний автоматизований розподіл заяви.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 07.12.2020 справу №922/3864/17 передано для розгляду заяви (вх.№28557 від 07.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню судді Пономаренко Т.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 прийнято та призначено заяву (вх.№28557 від 07.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, до розгляду у судовому засіданні на 16 грудня 2020 року.

Сторони в судове засідання 16 грудня 2020 року не з`явились, про причини своєї неявки не повідомили. Про дату, час та місце були повідомлені належним чином.

Частиною 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 3 статті 328 ГПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву (вх.№28557 від 07.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №215 від 01 лютого 2017 року щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 4879777,13 грн., а також нараховано штраф, у розмірі встановленому в п.5.5. Договору - 3% від загальної суми боргу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2020 позов задоволено частково в сумі 3 069 017,90 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРПІДШИПНИК" суму основного боргу у розмірі 2 918 601,27 грн., штраф в сумі 150 416,63 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 46 035,27 грн. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 51000,03 грн. В іншій частині позову в сумі 1 910 175,83 грн. закрито провадження у справі.

На примусове виконання рішення 08.05.2018 Господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ із строком пред`явлення до виконання до 04.05.2021.

11.05.2018 між Фізичною особою-підприємцем Бакуровим Андрієм Леонідовичем (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпідшипник-Донецьк» (новим кредитором) укладено договір відступлення права вимоги за договором про надання послуг з технічного супроводу підприємств від 17.12.2014 №17/12-2014 у розмірі 3 115 053,17 грн. (надалі - Договір) (а.с.5-6 т.3).

Відповідно до п.1.1. Договору, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором про надання послуг з технічного супроводу підприємств №17/12-2014 від 17 грудня 2014 року (далі - основний договір) укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Інтерпідшипник" (далі - боржник) у розмірі 3 115 053,17 грн.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні за основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі, право нарахування та стягнення з боржника пені за основним договором, 3% річних та інфляційних витрат (п.1.2.Договору).

Право вимоги нового кредитора до боржника за основним договором виникає з моменту підписання цього договору та направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги за основним договором (п.2.1.Договору).

Первісний кредитор в момент підписання цього договору передає новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме: оригінали договору про надання послуг з технічного супроводу підприємств №17/12-2014 від 17.12.2014, актів виконаних робіт від 31.12.2015 та 31.03.2016, актів звірки взаєморозрахунків та платіжних доручень (п.2.3.Договору).

Відповідно до п.2.4. Договору, заміна кредитора у зобов`язанні за основним договором здійснюється без згоди боржника.

Також, Фізичною особою-підприємцем Бакуровим Андрієм Леонідовичем 11.05.2018 про відступлення права вимоги за договором про надання послуг з технічного супроводу підприємств від 17.12.2014 №17/12-2014 було повідомлено ТОВ «Торговий дім -Інтерпідшипник» (а.с.8 т.3).

Того ж дня Фізичною особою-підприємцем Бакуровим Андрієм Леонідовичем на адресу ТОВ «Торговий дім «Інтерпідшипник» направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки від 01.02.2017 №215 та договором про надання послуг з технічного супроводу підприємств від 17.12.2014 №17/12-2014 (а.с.9 т.1).

Так, в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання. Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у статті 598 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 202, 203 ГК України зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов`язання.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Зарахування, передбачене ст.601 ЦК України, здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Аналогічні висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 24.01.2018 по справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 по справі № 910/13205/17, від 25.04.2018 по справі №910/6781/17, від 25.07.2018 по справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 по справі №910/21652/17, від 11.09.2018 по справі № 910/21648/17, від 13.11.2018 по справі № 914/163/14, від 02.04.2019 по справі № 918/539/18 та від 15.08.2019 у справі №910/21683/17.

Отже, у спірних правовідносинах між сторонами може мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2020 встановлено розмір основної заборгованості у сумі 2 918 601,27 грн., штрафних санкцій у сумі 150 416,63 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 46 035,27 грн., який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРПІДШИПНИК". В загальній сумі 3 115 053,17 грн.

В свою чергу заявник вважає, що вищезазначене зобов`язання припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог ТОВ «Інтерпідшипник-Донецьк» до ТОВ «Торговий дім «Інтерпідшипник» за договором про надання послуг з технічного супроводу підприємств №17/12-2014 від 17 грудня 2014 року у розмірі 3 115 053,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зараховані відповідачем як зустрічні вимоги хоча і є однорідними (мають грошовий характер), але за своєю правовою природою зобов`язання за цими вимогами є різними, оскільки зобов`язання зі сплати штрафу у зв`язку з порушенням зобов`язань за договором не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов`язання.

У такому випадку зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, та чіткого встановленого розміру боргових зобов`язань, їх розмір повинен носити ясний та безспірний характер.

Разом з цим слід зазначити, що згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Дослідивши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також перевіривши наявні в указаному реєстрі відомості, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРПІДШИПНИК" (код ЄДРПОУ: 34181697) було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Парттрейнд". При цьому, в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою позивача вказана адреса: 03022, м. Київ, вул. Смольна, буд. 9-Б офіс 33.

Відомостей коли саме було змінено адресу позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається. В матеріалах справи такої інформації також не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про відступлення права вимоги та заява про зарахування зустрічних однорідних вимог направлялися 14.05.2018 на адресу: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, б. 6-А.

Докази вручення позивачу вищезазначеної кореспонденції матеріали справи не містять.

Таким чином, заявником не надано належних доказів надсилання на адресу позивача заяви про припинення зобов`язання зарахуванням однорідних вимог.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи також відсутня бухгалтерська довідка на підтвердження перерахування новим кредитором за передане право вимоги до боржника за основним договором первісному кредитору суми у розмірі у розмірі 3 115 053,17 грн.

За приписами ч.ч.1-2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окрім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №908/3039/16 викладено правову позицію з приводу того, що зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином і сторона у разі незгоди з проведенням такого зарахування має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування ч.1, п.2 ч.2 ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне зазначити, що неотримання стороною належним чином оформленої заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог фактично позбавляє її права на справедливий суд, тобто передбаченого законом права на оскарження у встановленому законом порядку одностороннього правочину.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

За даних обставин, розглянувши заяву (вх.№28557 від 07.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність встановлених законом підстав для її задоволення та, відповідно, в задоволенні останньої відмовляє.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх.№28557 від 07.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПІДШИПНИК-ДОНЕЦЬК" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 21 грудня 2020 року.

Суддя Т.О. Пономаренко