Рішення № 93661350, 09.12.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/712/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець", вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", проспект Злуки, 2В, м. Тернопіль, 46016

про стягнення неустойки за порушення строків оплати в розмірі 192 042,63 грн.

за участі представників відповідача: Хомишин І.Б., Пелех Л.Ю.

Суть справи:

ДП "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ТОВ "Тернопільелектропостач" про стягнення неустойки.

Провадження у даній справі судом було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог Державне підприємство посилається на невиконання його контрагентом умов договору №42/01 від 26.06.2019 в частині своєчасної оплати купленої електричної енергії, зважаючи на що відповідачу нарахована пеня, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, але 04.12.2020 року подав до суду заяву №15/3537 про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення по суті спору з врахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву №4920/08 від 26.11.2020. Стверджують, що відсутність некомпенсованих ДП "Енергоринок" коштів негативно вплинула на платоспроможність ТОВ "Тернопільелектропостач" та унеможливила своєчасне виконання відповідачем договірних зобов`язань. Зазначають, що після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", рівень оплати побутовими споживачами ТОВ "Тернопільелектропостач" за електричну енергію суттєво знизився, що негативно вплинуло на економічний стан товариства.

У відзиві відповідач також просить суд зменшити штрафні санкцій, враховуючи: ступінь виконання товариством своїх зобов`язань, відсутність наслідків порушення зобов`язання перед позивачем, добросовісність поведінки відповідача (відсутність будь-якого ухиляння) та добровільність виконання свого обов`язку, що підтверджує бажання якнайшвидшого усунення порушень щодо виконання зобов`язань. Крім цього, Товариство зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт заподіяння йому збитків. В свою чергу, відсутність збитків є законодавчою умовою для зменшення заявленої до стягнення суми пені.

У відповіді на відзив №15/3540 від 04.12.2020, Державне підприємство просить відхилити ці доводи відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Наявність або відсутність збитків у сторони, що вимагає стягнення неустойки, не являється визначальною підставою для зменшення заявленого до стягнення розміру пені, оскільки для зменшення розміру пені на сторону покладається обов`язок доведення винятковості обставин, якими сторона обґрунтовує власне клопотання про зменшення неустойки. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Саме по собі введення карантинних заходів та те, що відповідач не в повній мірі отримав кошти за електроенергію не може вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажором).

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу, в порядку ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Як слідує із матеріалів справи, 26 червня 2019 року між Державним підприємством "Гарантований покупець" (Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (Електропостачальник) було укладено договір №42/01 (далі-Договір), за умовами п.1.1 якого Гарантований покупець зобов`язався продавати, а Електропостачальник зобов`язався, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 №512), купувати електричну енергію в обсягах, необхідних для постачання побутовим споживачам, відповідно до умов цього договору.

У розділі 2 цього правочину сторони погодили умови продажу електричної енергії. Обсяг, ціна, орієнтовна вартість, графік постачання електричної енергії та інші умови продажу електричної енергії, яку Гарантований покупець продає, а Електропостачальник купує в розрахунковому періоді, визначається шляхом підписання Щомісячних угод про продаж електричної енергії за формою, наведеною в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна на електричну енергію розраховується як різниця між фіксованою ціною на електричну енергію для побутових споживачів, що дорівнює тарифам на електричну енергію для побутових споживачів, які діяли протягом другого кварталу 2019 року у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 №220 з урахуванням тарифних коефіцієнтів, визначених відповідно до постанови Національної комісії від 23.04.2012 №498, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, але не менше 10 грн за МВт г.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (з 00.00 годин першого по 24.00 годин останнього числа включно).

До 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, сторони за допомогою електронної пошти узгоджують Щомісячні угоди продажу електричної енергії в розрахунковому періоді, в яких зазначається запланований обсяг, ціна, орієнтовна вартість електричної енергії, добові графіки постачання електричної енергії в розрахунковому періоді.

У розділі 4 укладеного правочину сторони обумовили порядок розрахунків. Електропостачальник розраховується з Гарантованим покупцем за електричну енергію за цінами, що визначені у Щомісячних угодах продажу електричної енергії. Зобов`язання з оплати вважається виконаним після того, як на рахунок Гарантованого покупця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.4.4. договору оплата за кожною Щомісячною угодою продажу електричної енергії здійснюється Покупцем наступним чином:

- перший платіж - не пізніше ніж до 20 числа місяця поставки в обсязі 10% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії;

- другий платіж - не пізніше останнього дня місяця поставки в обсязі 10% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії;

- третій платіж - не пізніше 25 числа місяця поставки в обсязі 10% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії;

- четвертий платіж - не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, в обсязі 20% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії;

- п`ятий платіж - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, в обсязі 20% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії;

- шостий платіж - не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки, в обсязі залишку фактичної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії.

У разі надходження коштів в рахунок оплати за електричну енергію, куплену Покупцем в розрахунковому місяці, понад фактичну її вартість, зазначені кошти зараховуються як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць або за письмовим зверненням Покупця перераховуються на його рахунок протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого звернення.

Якщо день оплати припадає на небанківський день, Покупець здійснює відповідну оплату не пізніше останнього банківського дня, що передує дню оплати.

Згідно п.4.5. Гарантований покупець до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписує зі свого боку Акт купівлі-продажу електричної за відповідний розрахунковий період за формою, наведеною в Додатку №2 до цього договору, та надає Електропостачальнику скановану копію цього Акта, а також скановану копію остаточного рахунку за відповідний розрахунковий період, шляхом направлення електронного листа з сканованими копіями Акта та рахунку на електронні адреси Електропостачальника, що вказані у розділі 10 договору, з подальшим направлення оригіналів Акта купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до п.5.2. правочину Електропостачальник зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату купованої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно п.11.1 цей Договір набуває чинності з моменту підписання. В частині купівлі електричної енергії Електропостачальником договір набуває чинності з моменту впровадження повномасштабного ринку електричної енергії згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", а саме: з 01 липня 2019 року та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі.

На виконання умов договору сторонами була підписана Щомісячна угода продажу електричної енергії на листопад №311/01 від 28.10.2019, згідно якої ціна за 1МВт год електричної енергії, що продається Гарантованим покупцем Електропостачальнику відповідно до цієї Щомісячної угоди, становить: 223,04 грн, крім того ПДВ 44,61 грн, разом 267,65 грн. Запланований обсяг електричної енергії, що підлягає продажу з 00:00 годин 01 листопада 2019 року по 24:00 годи 30 листопада 2019 року становить 68 600 МВт год. Орієнтовна вартість електричної енергії, що буде продана Гарантованим покупцем Електропостачальнику в період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 становить: 15 300 544 грн, крім того ПДВ 3 060 108,80 грн, разом 18 360 652,80 грн.

Дана Щомісячна угода є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу електричної енергії від 26.06.2019 №42/01.

Вказані Договір та Щомісячна угода підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Продаж електричної енергії за листопад 2019 року здійснений в повному обсязі, що визнається обома сторонами.

Розмір оплат ТОВ "Тернопільелектропостач" за куповану у ДП "Гарантований покупець" електроенергію у листопаді 2019 року підтверджується платіжними дорученнями, в яких зазначена сплата поетапно за відповідний період, зокрема:

- платіжне доручення №168 від 05.12.2019 на суму 1 836 065,28 грн, оплата І-го платежу;

- платіжне доручення №187 від 06.12.2019 на суму 1 836 065,28 грн, оплата ІІ-го платежу;

- платіжне доручення №322 від 10.12.2019 на суму 1 836 065,28 грн, оплата ІІІ-го платежу;

- платіжне доручення №929 від 18.12.2019 на суму 2 672 130,56 грн, оплата ІV-го платежу;

- платіжне доручення №1077 від 18.12.2019 на суму 3 672 130,56 грн, оплата V-го платежу;

- платіжне доручення №423 від 20.12.2019 на суму 1 000 000 грн, часткова оплата VІ-го платежу;

- платіжне доручення №454 від 23.12.2019 на суму 1 000 000 грн, часткова оплата VІ-го платежу;

- платіжне доручення №573 від 03.01.2020 на суму 2 508 195,84 грн, часткова оплата VІ-го платежу;

- платіжне доручення №1844 від 08.01.2020 на суму 2 000 000 грн, доплата ІV-го та VІ-го платежів.

Як зазначає позивач, його контрагентом оплата за куплену електричну енергію за І-VІ етапів листопада 2019 року здійснювалася з порушенням строків, які передбачені умовами Договору. Внаслідок чого останньому нарахована пеня у розмірі 192 042,63 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надсилалась відповідачу претензія №15/115 від 14.01.2020 про сплату пені в розмірі 192 042,63 грн.

У відповідь на претензію ТОВ "Тернопільелектропостач" у листі №622/02 від 04.02.2020 повідомило підприємство про об`єктивні обставини, що дестабілізували роботу товариства, а тому просило з розумінням підійти до ситуації, що виникла з розрахунками і не застосовувати штрафні санкції. Разом з тим, відповідачем вказаний розмір пені не оплачено.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, доводи, заперечення та пояснення представника відповідача, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

В силу статті 265 ЦК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України). Як визначено статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення 192 042,63 грн пені.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 Цивільного кодексу України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати за цим договором сторона, яка допустила таке несвоєчасне виконання, сплачує протилежній стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасного (не виконаного) грошового зобов`язання, за кожен день прострочення.

Як вище встановлено судом, відповідачем допущено порушення поетапних розрахунків за замовлену електричну енергію. З огляду на такі обставини позивачем нарахована пеня в розмірі 192 042,63 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок її розміру, суд приходить до висновку, що при проведенні відповідних обрахунків Державним підприємством дотримані законодавчі приписи та враховані викладені у Договорі умови. Таким чином, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та приписами цивільного законодавства є нарахування пені у заявленому розмірі , тобто 192 042,63 грн.

В той же час слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Так, із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 904/1490/19.

Слід зазначити, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Водночас, запровадження карантину на території України у березні 2020 та пов`язаних з цим обмежень жодним чином не могло вплинути на виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати відповідних етапів листопада 2019, які виникли до введення карантину.

Не отримання компенсації від НКРЕКП втрат від постачання електричної енергії побутовим споживачам (населенню) у розмірі 25 846 801 грн та звернення 22.10.2019 до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність НКРЕКП про стягнення з Державного бюджету України 25 846 801 грн на відшкодування збитків завданих НКРЕКП, теж не свідчить про те, що виключно внаслідок цих обставин останнім допущено порушення зобов`язання за договором. Відповідачем не зазначено та відповідними доказами не підтверджено, що такі кошти були б спрямовані (у разі отримання компенсації) саме в рахунок сплати вартості електроенергії за відповідними етапами листопада 2019 за договором №42/01 від 26.06.2019

Разом з тим, під час вирішення питання про зменшення розміру заявлених штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що ТОВ "Тернопільелектропостач" під час купівлі електричної енергії намагалося діяти добросовісно, маючи на меті задовольнити потреби позивача. Відповідач виконав умови договору з оплати поставленої електроенергії у повному обсязі, хоча й з незначним порушенням строків, а саме від двох до двадцяти одного дня.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності Підприємства, настання негативних наслідків та понесення позивачем збитків саме в результаті неналежного виконання його контрагентом умов Договору №42/01 від 26.06.2019. Варто зазначити, що спірні суми заборгованості виникли та були погашені відповідачем у листопаді - грудні 2019 року. В свою чергу, позивач посилаючись на судові справи №910/4160/20, №910/11610/20 та №910/18159/20 не довів, що ці спори стосуються саме зазначеного вище періоду, як і не надав судових рішень, що набрали законної сили, які б підтвердили його доводи щодо понесених ним збитків.

Відтак, з метою дотримання збалансованості інтересів обох сторін, зважаючи на відсутність доказів, що вказують на завдання збитків позивачу, беручи до уваги погашення заборгованості повністю та незначний період прострочення виконання зобов`язання, а також, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені до 50 відсотків від нарахованої суми, тобто до 96 021 грн 31 коп. В цій частині позов підлягає задоволенню. В решті слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача без урахування зменшення розміру неустойки.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (проспект Злуки, 2В, м. Тернопіль, 46016, ідент. код 42145798) на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, ідент. код 43068454) - 86 785 (вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять) 64 коп. та 2 603 (дві тисячі шістсот три) грн 57 коп. в повернення сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

3. В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 21.12.2020

Суддя О.В. Руденко