Рішення № 93661227, 21.12.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 Справа № 917/1647/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" проспект Сергія Нігояна, 62, оф. 416,Дніпро,49064

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" вул. Зіньківська, 6,Полтава,Полтавська область,36014

про стягнення 69200 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про стягнення 69200 грн. заборгованості по Договору № 27/03-17 про надання послуг від 27 березня 2017 року (повернення попередньої оплати).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не виконало своїх зобов`язань за Договором, а попередню оплату Позивачу не повернуло.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач відзиву на позов не подав, подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Позивачем по справі подані пояснення, в яких він просив відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

27 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський електро-механічний завод» (далі - Позивач, Замовник) та Публічним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» (далі - Відповідач, Виконавець) було укладено Договір № 27/03-17 про надання послуг (далі - Договір).

П. 1.1, 1.2 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язується надати послуги, перелік яких зазначається в Специфікаціях, а Замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх. Послуги, які надаються Виконавцем, їх кількість, вартість та строки їх надання вказуються у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

27 березня 2017 року Сторонами було укладено Специфікацію № 1 до Договору, за якою Виконавець зобов`язується надати Замовнику такі послуги: Відновлюючий ремонт турбокомпресора ТК-30 на суму 104 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються в безготівковій формі, виключно в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання умов Договору та відповідно до платіжних доручень № 4832 від 30 березня 2017 року та № 5233 від 18 травня 2017 року ТОВ «Дніпровський електро механічний завод» перерахувало на розрахунковий рахунок ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» попередню оплату за надання послуг за Договором на загальну суму 69 200,00 грн.

Договором закріплено, що строки надання послуг встановлюється у Специфікаціях, але у Специфікації № 1 від 27 березня 2017 року строк надання послуг не встановлено.

Позивач вказує, що станом на серпень 2019 року ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не виконало своїх зобов`язань за Договором та не надало жодних послуг, передбачених у Специфікації № 1 до Договору від 27 березня 2017 року.

Позивач направив на адресу Відповідача письмову претензію від 16 серпня 2019 року. В якій просив повернути попередню оплату протягом 7 календарних днів.

Оскільки вимогу відповідач залишив без розгляду, а попередню оплату Позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення 69200 грн. заборгованості по Договору№ 27/03-17 про надання послуг від 27 березня 2017 року (повернення попередньої оплати).

Відповідач у заяві про застосування позовної давності вказав на те, що у справі, яка розглядається, у правовідносинах між сторонами відсутні події «далекого минулого», що могло б спричинити перешкоду для захисту порушеного права Позивача, оскільки в даній справі поважні причини пропуску позовної давності взагалі відсутні та свідчать про те, що саме Позивач, будучи достеменно обізнаним про порушення свого права ще з 2017 року, звернувся до суду з позовом зі спливом позовної давності та з процесуальним порушенням, що є самостійною відповідальністю Позивача. Тобто, у Позивача були відсутні об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення з вимогою про захист порушеного права.

Стосовно заяви про застосування позовної давності позивач повідомив суд, що Відповідач дійшов хибного висновку щодо початку перебігу строку позовної давності, починаючи рахувати його з дня останнього переказу передоплати, оскільки у той час права Позивача не були порушення (строк виконання Відповідачем своїх зобов`язань не настав).

ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» порушив свої зобов`язання у той момент, коли сплив семиденний строк, передбачений претензією, яку він отримав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 27 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський електро-механічний завод» (Замовник) та Публічним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» (Виконавець) було укладено Договір № 27/03-17 про надання послуг.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, до Договору Сторонами було укладено Специфікацію№ 1 до Договору, за якою Виконавець зобов`язується надати Замовнику такі послуги: Відновлюючий ремонт турбокомпресора ТК-30 на суму 104 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, на виконання умов Договору відповідно до платіжних доручень № 4832 від 30 березня 2017 року та № 5233 від 18 травня 2017 року ТОВ «Дніпровський електро механічний завод» перерахував на розрахунковий рахунок ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» попередню оплату за надання послуг за Договором на загальну суму 69 200,00 грн.

Договором закріплено, що строки надання послуг встановлюється у Специфікаціях.

Специфікації № 1 від 27 березня 2017 року строк надання послуг не встановлено.

Ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач, в порядку встановленому ст. 19 ГПК України, направив на адресу Відповідача письмову претензію від 16 серпня 2019 року. в якій просив повернути попередню оплату протягом 7 календарних днів (направлення на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до поштового відправлення від 19.08.19р). Зазначивши в поданій претензії про повернення попередньої оплати, позивач фактично відмовився від договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Доказів надання послуг позивачу на суму попередньої оплати у розмірі 69 200,00 грн. грн. або ж повернення попередньої оплати матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» вважається таким, що прострочив з моменту, коли сплив семиденний строк, передбачений претензією.

Твердження позивача, про те, що вимогу відповідач залишив без розгляду, а попередню оплату Позивачу не повернув, відповідач при розгляді справи не спростовував.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено факт отримання попередньої оплати у розмірі 69 200,00 грн., відсутність строку надання послуг, односторонньої відмови позивача від договору та неповернення суми попередньої оплати у розмірі 69 200,00 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 69200,00 грн. коштів обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, суд вважає помилковим твердження відповідача щодо початку перебігу строку позовної давності з дня останнього переказу передоплати, оскільки на той момент права Позивача не були порушені (строк виконання Відповідачем своїх зобов`язань не настав).

Оскільки, як встановлено судом вище, ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» вважається таким, що прострочив повернення попередньої оплати у розмірі 69 200,00 грн. з моменту, коли сплив семиденний строк, передбачений претензією, яку він отримав (претензія направлена 19.08.19), у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності суд відмовляє.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум не надано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 69200 грн. (повернення попередньої оплати).

Судовий збір у розмірі 2102,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» (Код ЄДРПОУ: 00110792, місцезнаходження 36029, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський електро-механічний завод» (Код ЄДРПОУ: 38599254, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, пр-т. Сергія Нігояна, буд. 62, оф. 416) 69 200,00 грн. попередньої оплати та 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020 р.

Суддя Киричук О.А.