Рішення № 93660574, 08.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/9764/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торум»

до 1) Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг»

про визнання незаконним електронного аукціону, визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійним договору

за участю представників сторін:

від позивача Новікова В.О. (адвокат за ордером КС № 705453 від 10.01.2020)

від відповідача-1 Становова Ю.В. (довіреність № б/н від 27.10.2020, адвокат)

від відповідача-2 не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торум» (далі - ТОВ «Торум», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» (далі - ТОВ «Корнет Холдинг», відповідач-2) про:

- визнання незаконним електронного аукціону, проведеного за результатами процедури закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильні матеріали), що оголошена АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ» в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-12-19-000033-а та зобов`язання замовника відмінити торги;

- визнання незаконним та скасування рішення Тендерного комітету АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» про визначення переможця та намір укласти договір з ТОВ «Корнет Холдинг» за процедурою закупівлі, що оголошена в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-12-19-000033-а;

- визнання повністю недійсним договору № ЦЗВ-14-02620-01 від 19.06.2020, укладеного між АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» та ТОВ «Корнет Холдинг».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тендерна пропозиція ТОВ «Корнет Холдинг» містить чисельні недоліки та не відповідає вимогам Тендерної документації, однак, не зважаючи на це, була визнана замовником торгів - АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ», не лише такою, що відповідає вимогам Тендерної документації, але й такою що є найкращою серед поданих пропозицій, внаслідок чого ТОВ «Корнет Холдинг» визнано переможцем прилюдних торгів. Натомість тендерна пропозиція ТОВ «Торум», яка у повній мірі відповідає вимогам Тендерної документації, замовником торгів була відхилена, як вважає позивач, неправомірно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/9764/20 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2020.

04.08.2020 та 06.08.2020 до суду надійшли подані від подачами відзив на позовну заяву, в яких відповідачі зазначили, що тендерна пропозиція позивача була відхилена правомірно, оскільки не відповідала вимогам тендерної документації. Натомість тендерна пропозиція ТОВ «Корнет Холдинг» у повні мірі відповідала вимогам та умовам Тендерної документації, а тому була правомірно допущена до участі в торгах. Відповідачі також зазначили, що процедура проведення торгів за ідентифікатором UA-2019-12-19-000033-а оскаржувалась позивачем до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, яким за результатами розгляду скарги позивача у її задоволенні було відмовлено та підтверджено відповідність тендерної пропозиції ТОВ «Корнет Холдинг» вимогам Тендерної документації. Враховуючи викладене, відповідачі просили суд відмовити у задоволенні позову.

20.08.2020 у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 27.08.2020.

27.08.2020 до суду надійшли подані позивачем клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відповідь на відзиви, в якій позивач підтримав позицію викладену ним у позовній заяві.

27.08.2020 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 викликано АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ», як відповідача-1 у підготовче засідання, призначене на 08.09.2020.

08.09.2020 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 15.09.2020.

11.09.2020 до суду надійшло подане відповідачем-1 клопотання про розгляд справи без участі його представника.

14.09.2020 до суду надійшли подані позивачем та відповідачем-2 клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.10.2020.

06.10.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи.

06.10.2020 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 22.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 викликано ТОВ «Торум», як позивача, у судове засідання, призначене на 22.10.2020.

22.10.2020 у судовому засіданні судом оголошено перерву до 29.10.2020.

Судові засідання, призначені на 29.10.2020, не відбулись, у зв`язку з перебуванням судді Удалової О.Г. та секретаря судового засідання Бортнюк М.В. у відпустці (самоізоляція).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 викликано ТОВ «Торум», як позивача, АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ», як відповідача-1, ТОВ «Корнет Холдинг», як відповідача-2, у судове засідання, призначене на 17.11.2020.

Судові засідання, призначені на 17.11.2020, не відбулись, у зв`язку з перебуванням судді Удалової О.Г. у відпустці (самоізоляція).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 викликано ТОВ «Торум», як позивача, АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ», як відповідача-1, ТОВ «Корнет Холдинг», як відповідача-2, у судове засідання, призначене на 08.12.2020.

У судому засіданні 08.12.2020 представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.12.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

На офіційному порталі про публічні закупівлі України «Prozorro» 19.12.2019 філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - відповідач) було оприлюднено оголошення про проведення процедур відкритих торгів на предмет закупівлі: 09210000-4 - Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали), ідентифікатори в електронній системі закупівель № UA-2019-12-19-000033-a.

У вищевказаних торгах взяли участь шляхом подання своїх тендерних пропозицій наступні товариства: ТОВ «Торум», ТОВ «Корнет Холдинг», ТОВ «НВП «Хілл Корпорейшн-Юкрейн», ТОВ «Міроіл», ТОВ «Араз Оіл», ТОВ «Август Пром», ТОВ «КСМ-Трейд».

За результатами розгляду тендерним комітетом філії «ЦЗВ» АТ «Українська залізниця» тендерних пропозицій, що надійшли від учасників торгів з ідентифікатором № UA-2019-12-19-000033-а, був складений відповідний протокол № 3465/118/20-Т від 23.04.2020.

З вищевказаного протоколу розгляду тендерних пропозицій № 3465/118/20-Т від 23.04.2020 вбачається, що пропозиція ТОВ «Торум» була відхилена на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» через невідповідність умовам тендерної документації, зокрема технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі. У протоколі зазначено, що учасник (ТОВ «Торум») пропонує до постачання, зокрема, оливу гідравлічну ПРОТЕК ГТ-50, яка, згідно з даними на товар, виготовляється за технічними умовами ТУ У 19.2-37838186- 005:2012 зі змінами № 1. Відповідно до пункту 2.1 вимог до технічних та якісних характеристик предмету закупівлі (додаток № 1 до тендерної документації), якщо продукція виготовляється за ТУ, необхідно надати повну скановану копію ТУ на виготовлення даної продукції. Учасник у складі своєї тендерної пропозиції надав копію зазначених технічних умов, яка не містить всіх сторінок, зокрема, відсутні окремі сторінки з розділу «Технічні вимоги», чим не виконав умови тендерної документації.

Крім того також були відхилені тендерні пропозиції ТОВ «Міроіл», ТОВ «Араз Оіл», ТОВ «Август Пром», ТОВ «КСМ-Трейд».

Тендерні пропозиції ТОВ «Корнет Холдинг» та ТОВ «НВП «Хілл Корпорейшн-Юкрейн» були допущені до подальшого аукціону, як такі, що відповідають умовам тендерної документації за оголошенням № UA-2019-12-19-000033-a.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем-1, як замовником закупівель за оголошенням № UA-2019-12-19-000033-а, прийнято неправомірне рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, а також неправомірно допущено до аукціону пропозицію відповідача-2, які не відповідають вимогам тендерної документації.

Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем позовних вимог, відповідачі вказували на те, що пропозиція позивача була відхилена правомірно, оскільки не відповідала вимогам тендерної документації. Натомість тендерна пропозиція ТОВ «Корнет Холдинг» у повній мірі відповідала вимогам та умовам Тендерної документації, а тому була правомірно допущена до участі в торгах.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Приписами ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено кваліфікаційні критерії до учасників.

Так, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Частиною 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За змістом п. 29 ст. 1 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерною документацією є документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

У пункті 5.3 розділу І Тендерної документації, який відповідає приписам ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено, що тендерна пропозиція відхиляється замовником, у разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За результатом розгляду філією «ЦЗВ» АТ «Українська залізниця» тендерних пропозицій, що надійшли від учасників, в тому числі пропозиції позивача, вирішено, що пропозиція ТОВ «Торум» підлягає відхиленню на підставі невідповідності вимогам та умовам тендерної документації, зокрема технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі, а також зазначено, що учасник пропонує до постачання, зокрема, оливу гідравлічну ПРОТЕК ГТ-50, яка, згідно з даними на товар, виготовляється за технічними умовами ТУ У 19.2-37838186- 005:2012 зі змінами № 1. Відповідно до пункту 2.1 вимог до технічних та якісних характеристик предмету закупівлі (додаток № 1 до тендерної документації), якщо продукція виготовляється за ТУ, необхідно надати повну скановану копію ТУ на виготовлення даної продукції. Учасник у складі своєї тендерної пропозиції надав копію зазначених технічних умов, яка не містить всіх сторінок, зокрема, відсутні окремі сторінки з розділу «Технічні вимоги», чим не виконав умови тендерної документації.

Вимоги до тендерної документації встановлені ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, згідно з п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Відповідно до пункту 3.1 розділу І Тендерної документації пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів з: інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям; інформацією щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону; інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби); документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції; документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі).

Пунктом 3.2 розділу І Тендерної документації передбачено, що тендерна пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі, повинна містити, документи, що визначені, зокрема, додатком 2, п. 3.7 цієї тендерної документації та іншими додатками та вимогами тендерної документації.

Додаток № 2 до Тендерної документації містить перелік документів, що надаються учасником/переможцем на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам замовника відповідно до ст.ст. 16,17 Закону.

Відповідно до п. 3.7 Тендерної документації учасник надає документи на предмет закупівлі згідно з вимогами, визначеними у Додатку № 1.

Додаток № 1 Тендерної документації містить вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Відповідно до пункту 2.1 додатку 1 Тендерної документації якщо продукція виготовляється за ТУ, або технічним завданням необхідно надати повну скановану копію ТУ (або ТЗ) на виготовлення продукції.

Якщо виробник продукції, яка пропонується до постачання учасником, не є власником ТУ (ТЗ) на виготовлення вказаної продукції, необхідно надати скановану копію листа-підтвердження власника (власників) ТУ (ТЗ), завіреного підписом та печаткою (за наявності) виробника про передачу повноважень на використання даного ТУ (ТЗ) виробнику, продукція якого пропонується до постачання учасником.

Для ТУ (ТЗ) на продукцію залізничного призначення даний документ повинен бути узгоджений в установленому порядку з АТ «Укрзалізниця», як з основним споживачем, згідно з вимогами п. 5.1, п. 5.2 ГОСТ 2.114-95.

ТУ повинні бути розроблені та оформлені відповідно до вимог ГОСТ 2.114-95, а ТЗ відповідно до ДСТУ 3974-2000.

ТУ на продукцію залізничного призначення, затверджені до 10.02.2015 року, повинні обов`язково мати відмітку про реєстрацію в органах Держстандарту.

Скановані копії ТУ (ТЗ), а також зміни до них, що надаються учасником, повинні бути актуальними на момент подання пропозиції учасником.

ТОВ «Торум» у складі своєї тендерної пропозиції на підтвердження відповідності вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі було надано Технічні умови ТУ У 19.2-37838186-005:2012 від 24.04.2012 та зміни № 1 ТУ У 19.2-37838186-005:2012 від 21.09.2017.

Однак, у наданій тендерній пропозиції ТОВ «Торум», а саме в Технічних умовах ТУ У 19.2-37838186-005:2012 від 24.04.2012 відсутні сторінки: 12, 13 та 16-19, а також в змінах № 1 ТУ У 19.2-37838186-005:2012 від 21.09.2017 відсутні сторінки: 4, 6, 7, 10-17, 19.

Відповідно до протоколу тендерного комітету від 24.04.2020 підставою відхилення пропозиції позивача тендерним комітетом було зокрема зазначено, що учасник у складі своєї тендерної пропозиції надав копію зазначених технічних умов, яка не містить всіх сторінок, зокрема, відсутні окремі сторінки з розділу «Технічні вимоги», чим не виконав умови тендерної документації.

З урахуванням наведеного, відсутність у складі тендерної пропозиції позивача у повному обсязі Технічних умов ТУ У 19.2-37838186-005:2012 від 24.04.2012 та змін № 1 ТУ У 19.2-37838186-005:2012 від 21.09.2017 свідчить про порушення позивачем вимог тендерної документації в частині надання документів, що підтверджують вимоги до технічних характеристик предмета закупівлі, як це визначено п. 2.1 Додатку № 1 Тендерної документації, у зв`язку з чим відхилення тендерної пропозиції з зазначеної підстави тендерним комітетом є обґрунтованим.

Доводи позивача про те, що ним надано у повному обсязі технічні умови на Оливу гідравлічну ПРОТЕК ГТ-50 ТУ, інші таблиці не відносяться до вказаної продукції, а також лист про погодження відповідачем вказаних технічних умов, судом відхиляються, оскільки п. 2.1 додатку 1 Тендерної документації чітко визначено про обов`язок надати повну скановану копію ТУ (або ТЗ) на виготовлення продукції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків тендерного комітету філії «ЦЗВ» АТ «Українська залізниця» щодо невідповідності тендерної пропозиції позивача вимогам Тендерної документації, а саме технічним та якісним вимогам до предмета закупівлі, та правомірність відхилення пропозиції позивача на підставі ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивачем належними та достатніми доказами не спростовано висновків тендерного комітету щодо наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції позивача на підставі ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Поряд з наведеним, слід зазначити, що ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено порядок оскарження процедур закупівлі.

Частиною 9 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Відповідно до ч. 12 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до якої скаржник повідомив про порушення замовником - АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ» порядку проведення процедури закупівлі за лотом № UA-2019-12-19-000033-а.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 9887-р/пк-пз від 20.05.2020 відмовлено ТОВ «Торум» у задоволенні поданої скарги.

У рішенні № 9887-р/пк-пз від 20.05.2020 з розгляду скарги позивача про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлено, що у складі пропозиції скаржника містять лише окремі сторінки ТУ У 19.2-37838186-005:2012 та зміни № 1 ТУ У 19.2-37838186- 005:2012.

Також, у рішенні № 9887-р/пк-пз від 20.05.2020 зазначено, що оскільки скаржником не надано Технічних умов у повному обсязі, пропозиція ТОВ «Торум» не відповідала умовам документації та правомірно відхилена замовником з наведених підстав, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач, у порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження наявності правомірних підстав для визнання незаконним електронного аукціону, проведеного за результатами процедури закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильні матеріали), що оголошена АТ «Українська залізниця» в особі філії «ЦЗВ» в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-12-19-000033-а та зобов`язання замовника відмінити торги, а також для визнання незаконним та скасування рішення Тендерного комітету АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» про визначення переможця та намір укласти договір з ТОВ «Корнет Холдинг» за процедурою закупівлі, що оголошена в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-12-19-000033-а. Відтак, підстави для задоволення вказаних позовних вимог відсутні.

Суд також відмовляє у задоволення вимоги про визнання повністю недійсним договору № ЦЗВ-14-02620-01 від 19.06.2020, укладеного між АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» та ТОВ «Корнет Холдинг», оскільки ця позовна вимога є похідною від вищенаведених.

Щодо інших посилань позивача про невідповідність Тендерній документації пропозицій інших учасників прилюдних торгів суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Однак, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав чи інтересів зі сторони відповідачів, зокрема й тим, що тендерна пропозиція ТОВ «Корнет Холдінг» була допущена до участі в аукціоні. Суд зазначає, що недопущення тендерної пропозиції ТОВ «Корнет Холдінг» до участі у торгах не призвело б до відновлення прав та інтересів позивача, як учасника процедури закупівлі, та не стало б гарантією допуску позивача до аукціону, а також його перемоги в аукціоні. Сам по собі факт того, що відповідач-1 прийняв рішення про відповідність пропозиції ТОВ «Корнет Холдінг» Тендерній документації, не призводить до порушення прав позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.

Суддя О.Г. Удалова