Рішення № 93660552, 17.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2020Справа № 910/19642/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єва";

до Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння

інноваційному розвитку України";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство освіти та науки України;

про стягнення заборгованості 299 611,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Оберемок Д. О., адвокат, ордер серії КС № 511021 від 25.08.20, ;

Від відповідача: Кочетков В. М., керівник;

Від третьої особи:не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 299 611,00 гривень заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 03.10.2016 № 03/10 та договором про відступлення права вимоги від 07.10.2016 № 07/10 з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/19642/16, розгляд справи призначено на 20.04.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 року до участі у справі № 910/19642/16 залучено Міністерства освіти та науки України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 року у справі № 910/19642/16 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

До господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист з висновком судового експерта та матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.08.2020.

Через відділ діловодства суду 17.09.2018 р. від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі 910/19642/16 до вирішення судом справи № 910/13985/20.

Господарський суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не знаходить підстав для його задоволення оскільки встановлені у справі 910/13985/20 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19642/16 до судового розгляду по суті на 10.11.2020.

У судовому засіданні 10.11.2020 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 17.11.2020 р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2020 р. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

29 жовтня 2012 року між ФОП Гонтар Денисом Андрійовичем та ДП «Запоріжський державний центр науки, інновацій, та інформатизації» було укладено Договір на виконання робіт по архівуванню документації № б/н.

Як вбачається з умов договору, вартість робіт за договором встановлено не було. Фактичний обсяг послуг визначений сторонами згідно Детального розшифрування витрат по наданню архівних послуг та складає 197 611,84 грн.

Позивач зазначає, що ДП "Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації" (боржник) не розрахувався з фізичною особою-підприємцем Гонтарем Д.А. (кредитор) за надані послуги за Договором на виконання робіт по архівуванню документації б/н від 29.10.2012 р. на суму 168 611,00 грн.

25.10.2013 між Фізичною особою-підприємцем Гонтарем Д.А. (первісний кредитор), Державним підприємством "Центр науково-технічної інформації та сприяння інформаційному розвитку України" в особі директора ОСОБА_4. (новий кредитор) та ДП "Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації" (боржник) укладено договір №25/10 про відступлення права вимоги від 25.10.2013 р. згідно з Договором на виконання робіт по архівуванню документації б/н від 29.10.2012 р.

29.10.2013 року фізичною особою-підприємцем Гонтарем Д.А. (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Срібна І.С. (новий кредитор), а також Державним підприємством "Центр науково-технічної інформації та сприяння інформаційному розвитку України" (боржник) в особі директора ОСОБА_4. було укладено Договір № 1-ВПВ про відступлення права вимоги від 29.10.2013 року, за яким ФОП Гонтар Д.А. відступив право вимоги грошового зобов`язання у розмірі 168 611,00 грн. до ДП "Центр науково-технічної інформації та сприяння інформаційному розвитку України" на користь ФОП Срібна І.С.

07.10.2016 року між Фізичною особою- підприємцем Срібна І.С. (первісний кредитор) та ТОВ «Торговий дім «ЄВА» укладено договір № 07/10 про відступлення права вимоги від по зобов`язанню за договором № 1-ВПВ про відступлення права вимоги від 29.10.2013 року на суму 168 611,00 грн.

Листом вих. №17-106 від 10.10.2016 року за підписом директора ТОВ «Торговий дім «ЄВА» ОСОБА_4. до ДП «Укртехінформ» надіслана претензія №1 про сплату 168 611,00 грн. заборгованості ТОВ «Торговий дім «ЄВА» за договором № 07/10 про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року.

15 грудня 2014 року між Фізичною особою - підприємцем Гладким Б.М. та Державним підприємством «Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України» було укладено Договір підряду №Г15, предметом якого було виготовлення металопластикових (алюмінієвих) конструкції, інші додаткові конструкції та деталі до них (далі - Товар), відповідно до Додатку 1. Загальна ціна Договору становить 96 000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія видаткової накладної від 22 квітня 2015 року, згідно якої замовником було отримано товар за вищевказаним договором на суму 96 000,00 грн.

20 січня 2015 року між Фізичною особою - підприємцем Гладким Б.М. та Державним підприємством «Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України» було укладено Договір підряду №С20, відповідно до якого Підрядник зобов`язався виготовити жалюзі на Металопластикові конструкції Venus 1000/2400-36 штук, загальна ціна цього договору становить 12 000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія видаткової накладної від 25 квітня 2015 року, згідно якої замовником було отримано товар за вищевказаним договором на суму 12 000,00 грн.

16 січня 2015 року між Фізичною особою - підприємцем Гладким Б.М. та Держаним підприємством «Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України» було укладено Договір підряду №C20, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався встановити металопластикові (алюмінієві) конструкції та жалюзі, інші додаткові конструкції та деталі до них. Загальна ціна Договору становить 23 000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія підписаного сторонами акту монтажу металопластикових конструкцій та жалюзів від 30.04.2015 за договором підряду № Г15 та №С20.

Позивач зазначає, що за вищевказаними договорами відповідачем оплата на користь ФОП Гладкий Б.М. здійснена не була, у зв`язку з чим за ним утворилась загальна заборгованість у розмірі 131 000,00 грн.

03 жовтня 2016 року між ТОВ «Торговий дім «ЄВА» та Фізичною собою - підприємцем Гладким Б.М. було укладено договір про відступлення права вимоги № 203/10 від « 03» жовтня 2016 року, відповідно до умов якого до ТОВ «Торговий дім «ЄВА» було передано право вимоги заборгованості Державного підприємства «Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному гозвитку України» за наступними договорами: договором підряду №С20 від 20 січня 2015 року на суму 12 000,00 грн.; договором підряду №С16 від 16 січня 2015 року на суму 23 000,00 грн.; договором підряду №Г15 від 15 грудня 2014 року на суму 96 000,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачеві повідомлення про те, що відбулась заміна кредитора за договором про відступлення права вимоги №03/10 від 03.10.2016р., а також повідомлено про необхідність сплати боргу у розмірі 131 000,00 грн. саме ТОВ «Торговий дім «ЄВА».

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у загальному розмірі 299 611,00 грн. за договорами про відступлення права вимоги, а саме договором №03/10 про відступлення права вимоги від « 03» жовтня 2016 року та договором №07/10 про відступлення права вимоги від « 07» жовтня 2016 року.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилався на наступне.

11 жовтня 2016 року відповідачем була отримано претензію № 2 (вих. № 15-106 від 10 жовтня 2016 року, відповідно до якої ТОВ «Торговий дім «Єва» (новий кредитор) вимагав сплатити 131 000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги №03/10 від 03 жовтня 2016 року.

Як вказує відповідач, з вказаної вище претензії останній дізнався про існування заборгованості за зазначеними договорами.

В.о. директора ДП «Укртехінформ» Кочетковим В.М. за даним фактом було прийнято рішення про проведення службового розслідування. Для проведення службового розслідування щодо виконання договорів підряду наказом в.о. директора ДП «Укртехінформ» від 12 жовтня 2016 року №45 було призначено комісію.

В результаті проведеної перевірки було складено Акт про проведення службового розслідування від 07.11.2016 р. (копія міститься у матеріалах справи) та виявлено, зокрема, наступне:

1. Комісією були зібрані пояснення співробітників, які працювали на підприємстві у 2013-2015 роках ( Кочетков В.М. , Коваль О.В. , Євтухова Т.І. ). Вони заперечують факт монтажу жалюзі та металопластикових вікон у приміщеннях ДП «Укртехінформ» за адресою: м.Київ, вул. Антоновича (колишня вул. Горького), 180 протягом періоду 2014- 2015рр. Письмові пояснення додаютья до Акту перевірки. Металопластикові конструкції були встановлені наприкінці 2012 - початку 2013 року.

2. Фактично металопластикові конструкції були встановлені в таких приміщеннях восьмого поверху будівлі за адресою: м.Київ, вул. Антоновича (колишня вул. Горького), 180:

№ 806 - конструкція металопластикова збірна - 1 шт., жалюзі - 3 шт.;

№ 807 - конструкція металопластикова збірна - 1 шт., жалюзі - 3 шт.;

№ 808 - конструкція металопластикова збірна - 2 шт.;

№ 809 - конструкція металопластикова збірна - 2 шт., жалюзі - 6 шт.;

№ 810 - конструкція металопластикова збірна - 1 шт., жалюзі - 3 шт.;

№ 811 - конструкція металопластикова збірна - 1 шт., жалюзі - 3 шт.;

№ 805/1 - конструкція металопластикова збірна - 2 шт., жалюзі - 6 шт.;

№ 805/2- приймальня - конструкція металопластикова збірна - 1 шт., жалюзі - 3 шт.;

№ 805/3 - конструкція металопластикова збірна - 2+1 (без скла) +1 шт., жалюзі - 7 шт.

Всего 14 - конструкцій металопластикових збірних + 1 шт, жалюзи -36 шт (розміри 550мм х 2100мм - 3 шт; 700мм х 2100мм - 15 шт., 800мм х 2100мм - 18 шт.)

Розміри жалюзі у приміщенні № 805/3: 550мм х 2100мм - 3 шт., 700мм х 2100мм- - шт.

Розміри жалюзі у інших приміщеннях: 700мм х 2100мм - 11 шт., 800мм х 2100мм -

18 шт.

Комісія дійшла висновку, що претензія №2 від 10.10.2016р. ТОВ «Торговий дім «Єва» про сплату боргу у розмірі 131 000,00 грн, за договором про відступлення права вимоги №03/10 від 03.10.2016р. задоволенню не підлягає, оскільки фактично роботи за оспорюваними договорами підряду не виконувались, товар не передавався, а послуги монтажу у період з 15 грудня 2014р. по 30 квітня 2015р - не надавались.

Також відповідач у своїх письмових поясненнях висловлював міркування, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора державного підприємства «Укртехінформ» упродовж 2011-2015 рр. створив фіктивну заборгованість ДП «Укртехінформ» перед ФОП Гонтарем Д.А., ФОП Срібна І.С. (дружина ОСОБА_4 ), а після звільнення з цієї посади з моменту укладення договору № 07/10 від 07.10.2016 року про відступлення права вимоги - перед підконтрольним товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВА» (директор та засновник ОСОБА_4 ), з метою заволодіння коштами та нерухомим майном державного підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 року у справі № 910/19642/16, за клопотанням відповідача, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні запитання:

- Чи відповідають кількість і розміри металопластикових (алюмінієвих) конструкцій, інших додаткових конструкцій та деталей до них, жалюзів, фактично наявних у приміщеннях, орендованих ДП "Укртехінформ" за адресою: м. Київ. вул. Антоновича, 180, кількості та розмірам металопластикових (алюмінієвих) конструкцій, інших додаткових конструкцій та деталей до них, жалюзів, тим? які повинні були бути виготовлені та встановлені згідно специфікацій договору підряду №Г15 від 15 грудня 2014 року, договору підряду №С16 від 16 січня 2015 року, договору підряду №С20 від 20 січня 2015 року, даним наведеним у видаткових накладних № 203 від 25 квітня 201 5 року, №202 від 22 квітня 2015 року та акті монтажу металопластикових конструкцій та жалюзей до Договору підряду № Г 15 та № 20 від 30 квітня 2015 року?

- Чи є виробником металопластикових (алюмінієвих) конструкцій та жалюзів у приміщеннях, орендованих ДП "Укртехінформ" за адресою: АДРЕСА_1 ФОП Гладкий Б.М. ?

- У який період часу були встановлені металопластикові (алюмінієві) конструкції та жалюзі у приміщеннях, орендованих ДП "Укртехінформ" за адресою: м. Київ. вул. Антоновича, 180?

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було складено висновок № 15606/17-42 від 23.06.2020, яким встановлено наступне.

1. За результатами співставлення встановлених під час обстеження розмірів конструкцій з договірною документацією наявною в матеріалах справи наявних у приміщеннях, орендованих ДП «Укртехінформ» за адресою: м. Київ. вул. Антоновича, 180, було встановлено, що за своїми розмірними параметрами, загальною площею, основна частина даних конструкцій відповідає аналогічним виробам наведеним в специфікації до Договору підряду № Г15 від 15.12.2014 за винятком виробів наведених в таблиці №2, а саме конструкції згідно до специфікації №1, №2, №11 та №12, які за висотою не відповідають специфікації яка є додатком до договору. Слід зазначити, що частина елементів конструкцій, які внесені до специфікації, яка є додатком до Договору підряду №Г15 від 15.12.2014, які можливо було встановити за результатами натурного обстеження, а саме з`єднувачі, профілі серії Decco 60 EURO, штапики, склопакети за формулою 4-16-4, відповідають даним наведеним в специфікації.

Відповідно до умов Договору №С16 від 16.01.2015 кількість жалюзі становить 36 штук. На час натурного обстеження було нараховано 34 жалюзі. Слід зазначити, що частини жалюзі на час натурного обстеження була демонтована.

Оскільки договірною документацією не обумовлено чітких та повних характеристик додаткових конструкцій та деталей до металопластикових (алюмінієвих) конструкцій, в тому числі жалюзі, які фактично наявні у приміщеннях, орендованих ДП «Укртехінформ» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 180, встановити повну їх відповідність чи не відповідність Договору підряду №Г15 від 15 грудня 2014 року, договору підряду №С16 від 16 січня 2015 року, Договору підряду №С20 від 20 січня 2015 року, даним наведеним у видаткових накладних № 203 від 25 квітня 2015 року, №202 від 22 квітня 2015 року та акті монтажу металопластикових конструкцій та жалюзі до Договору підряду № Г 15 та № 20 від 30 квітня 2015 року за результатами дослідження не вбачається за можливе.

2. Встановити за результатами дослідження чи є виробником метало-пластикових (алюмінієвих) конструкцій та жалюзі у приміщеннях, орендованих ДП «Укртехінформ» за адресою: м. Київ. вул. Антоновича, 180, ФОП Гладкий Б.М., не вбачається за можливе.

3. Встановити за результатами дослідження у який період часу були встановлені металопластикові (алюмінієві) конструкції та жалюзі у приміщеннях, орендованих ДП «Укртехінформ» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 180, не вбачається за можливе.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося вище, позивач у своїй позовній заяві як на підставу для стягнення грошових коштів у розмірі 299 611,00 грн. посилається на укладені між ним та фізичними особами-підприємцями договори про відступлення права вимоги, а саме договір №03/10 про відступлення права вимоги від « 03» жовтня 2016 року та договір №07/10 про відступлення права вимоги від « 07» жовтня 2016 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного редитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому, заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Таким чином, суд відзначає, що для настання процесуального правонаступництва необхідним є встановлення факту правомірного переходу до особи матеріальних прав попередника.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору № 07/10 від 07.10.2016 про відступлення права вимоги Срібною І.С. відступлено шляхом продажу ТОВ «Торговий дім «ЄВА» право вимоги по зобов`язанню за договором № 1-ВПВ про відступлення права вимоги від 29.10.2013 року до Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" на суму у розмірі 168 611,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору № 07/10 від 07.10.2016 сторони визначили, що оплата за договором здійснюється шляхом перерахування новим кредитором грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора у розмірі зобов`язань боржника в розмірі 168 611,00 грн.

За згодою між первісним кредитором та новим кредитором взаєморозрахунки можуть бути здійснені шляхом передачі інших активів (п. 2.2. договору № 07/10 від 07.10.2016).

На підставі договору про відступлення права вимоги № 03/10 від 03.10.2016 року ФОП Гладким Б.М. відступлено шляхом продажу ТОВ «Торговий дім «ЄВА» право вимоги до Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" на загальну суму 131 000,00 грн. по зобов`язанню за наступними договорами: договором підряду №С20 від 20 січня 2015 року на суму 12 000,00 грн.; договором підряду №С16 від 16 січня 2015 року на суму 23 000,00 грн.; договором підряду №Г15 від 15 грудня 2014 року на суму 96 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору № 03/10 від 03.10.2016 сторони визначили, що оплата за договором здійснюється шляхом перерахування новим кредитором грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора у розмірі зобов`язань боржника в розмірі 131 000,00 грн. За згодою між первісним кредитором та новим кредитором взаєморозрахунки можуть бути здійснені шляхом передачі інших активів (п. 2.2. договору № 03/10 від 03.10.2016).

В той же час, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення позивачем оплати за договорами відступлення на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання новим кредитором своїх зобов`язань за вищевказаними договорами.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Єва" належними і допустимими доказами, в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України, обставин повної оплати за договорами про відступлення права вимоги № 07/10 від 07.10.2016 та № 03/10 від 03.10.2016 не представлено. При цьому, у відповідності до приписів ст. 14 ГПК України збирання доказів не є обов`язком суду.

З огляду на викладене, за відсутності відповідних доказів здійснення оплати за відступлене право вимоги, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єва" про стягнення з Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" 299 611,00 гривень заборгованості є безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019р. Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.12.2020 р.

Суддя О.В. Мандриченко