Рішення № 93660512, 23.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/18312/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, буд. 1А, м. Київ, 01015)

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного Ополчення, буд. 11А, м. Київ, 03151)

про стягнення заборгованості у розмірі 37801,01 грн.

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

20.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у розмірі 37801,01 грн та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 27271,49 грн, інфляційні нарахування у розмірі 2890,70 грн, 3% річних у розмірі 905,35 грн, пеню у розмірі 5369,90 грн, штраф у розмірі 1363,57 грн та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2019 (суддя Демидов В.О.) позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у розмірі 37 801,01 грн передано для розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 справу № 910/18312/19 прийнято до розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження в даній справі отримана керуючим санацією боржника 29.01.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053881576.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/18312/19.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у розмірі 37 801,01 грн. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2005 між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (назву змінено на ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", далі - Позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії «Київське дорожньо-експлуатаційне управління» Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Відповідач, абонент) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05442/1-5-02 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента стічні води, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента кількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.2 Договору, зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки, згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.4 Договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об`ємів стоків, відповідно до розділу 21 Правил користування.

За змістом п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.4 Договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п. 2.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.3.5 Договору абонента зобов`язано сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору, він укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до його припинення жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.

01.03.2013 між сторонами укладено додаткову угоду до Договору на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють у комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором в частині надання Відповідачу послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, однак Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо плати наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 27 271,49 грн., зокрема: за кодом 2-830 з 01.05.2018 по 30.06.2019 в розмірі 10 890,39 грн. та за кодом 20-606 за період з 01.10.2016 по 30.06.2019 в розмірі 16 381,10 грн.

В підтвердження вказаних доводів позивачем додано до матеріалів справи копії актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку), підписаних та погоджених Абонентом, листів Українського гідрометеорологічного центру, розшифровок рахунків відповідач, реєстрів надходження коштів.

Крім цього, позивач надав довідку № 55/9-1362 від 24.09.2019, видану АТ "Банк Кредит Дніпро", що підтверджує виставлення Відповідачу дебетових інформаційних повідомлень про оплату послуг за період 01.10.2016 по 30.06.2019, з долученням реєстрів дебетових повідомлень за вказаний період.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до чинних на час укладення договору Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні.

Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 (чинних станом на час надання послуг у спірний період), зазначені Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (п. 1.4. Правил №190).

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002, стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Стаття 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає, що споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Субспоживачем, у відповідності до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, є суб`єкт господарювання, який одержує воду з комунальної водопровідної мережі або скидає стічні води в комунальну мережу водовідведення через мережі споживача.

Пунктом 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 передбачено, що підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Відповідач є споживачем питної води і відносини між сторонами щодо постачання питної води виникли на підставі укладеного між сторонами Договору, відповідно до умов якого, Відповідач зобов`язався сплачувати надані Позивачем послуги з постачання питної води та приймання стічних вод.

Матеріали справи не містять зауважень Відповідача щодо обсягів послуг водопостачання згідно наявних в матеріалах справи актів про зняття показників з приладів обліку і також не містять заперечень Відповідача щодо застосованих Позивачем тарифів для нарахування вартості наданих послуг у спірний період по вказаному вище коду.

З огляду на наведене, оскільки неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором в частині сплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод в загальному розмірі 27 271,49 грн., зокрема: за кодом 2-830 з 01.05.2018 по 30.06.2019 в розмірі 10 890,39 грн. та за кодом 20-606 за період з 01.10.2016 по 30.06.2019 в розмірі 16 381,10 грн. підтверджено матеріалами справи, заборгованість належним чином доведена, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача вказаної заборгованості.

Позивачем завлено до стягнення також 2 890,70 грн. інфляційних втрат, 905,35 грн. 3% річних, 5 369,90 грн пені та 1 363,57 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За повну або часткову неоплату послуг водопостачання та водовідведення Абонент сплачує Постачальнику штрафні санкції в розмірі 20% несплаченої суми. За несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочки (пункти 4.2, 4.3 Договору).

Згідно п. 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Здійснивши перевірку розрахунків пені в розмірі 5 369,90 грн. та штрафу в розмірі 1 363,57 грн. (наведеного позивачем у позовній заяві), суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 369,90 грн. та штрафу в розмірі 1 363,57 грн. підлягаю задоволенню.

Одночасно, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 905,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 890,70грн. також підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, буд. 3; ідентифікаційний код 33096517) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) 27 271 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят одну) грн. 49 коп. основного боргу, 2 890 (дві тисячі вісімсот дев`яносто) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 905 (дев`ятсот п`ять) грн 35 коп. 3% річних, 5 369 (п`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 90 коп. пені, 1 363 (одну тисячу триста шістдесят три) грн 57 коп. штрафу, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк