Рішення № 93660127, 30.11.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.2020р. Справа №905/1581/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» (49049, м.Дніпро, вул.Байкова, 61, код ЄДРПОУ 36296089)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1А, код ЄДРПОУ 37014600)

про стягнення 83439 грн

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром», м.Дніпро

про стягнення 13906,50 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 83439 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. в частині проведення своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 01.09.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1581/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, згідно з клопотанням б/н від 20.10.2020р. долучив до матеріалів справи докази погашення заборгованості за договором поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р.

Разом з тим, 23.09.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» про стягнення штрафу за порушення умов договору поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 26.06.2019р. в розмірі 13906,50 грн.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи (як позивачем, так і відповідачем) копій договору №8497-ДУ-УМТС-Т, його було укладено 02.10.2019р. З огляду на це, наявну у прохальній частині зустрічного позову дату укладання договору - 26.06.2019р., суд розцінює як технічну описку відповідача та розглядає вимоги за його позовом про стягнення штрафу за порушення умов договору поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. в розмірі 13906,50 грн.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви відповідач посилався на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» умов п.4.3 договору поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. відносно реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі у встановлений договором триденний строк, що стало підставою для нарахування штрафу.

Ухвалою суду від 06.10.2020р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/1581/20, об`єднано зустрічну позовну заяву в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи №905/1581/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Позивач у відзиві №12-01 від 12.10.2020р. зазначав про відсутність підстав для стягнення заявленої відповідачем суми штрафу, оскільки відповідні податкові накладні були складені та зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» з дотриманням строків, які встановлені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідь на відзив на зустрічний позов, подання якої в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком заявника позову, до господарського суду не надходила.

Ухвалою суду від 16.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2020р.

Представники сторін у судове засідання 30.11.2020р. з розгляду справи по суті не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Згідно з клопотанням б/н від 20.10.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» розгляд справи просило здійснювати без участі свого представника.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В силу норм ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 02.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» (постачальник) був підписаний договір поставки №8497-ДУ-УМТС-Т, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поставити у власність покупця продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення, металопрокат чорних металів (продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід`ємними частинами до цього договору. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов цього договору.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом (п.4.1 договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р.).

Згідно з п.4.2 укладеного сторонами правочину умови поставки продукції - DDP, згідно з «Інкотермс-2010», з урахуванням умов і застережень, що містяться в цьому договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору, постачальник несе всі витрати, пов`язані з постачанням продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадках, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, погодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

За змістом п.5.1 договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. загальна сума договору визначається загальної сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 10000000 грн з ПДВ на дату укладення договору.

Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.5.2 договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р.).

На виконання умов договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. сторонами була підписана специфікація б/н від 02.10.2019р., якою постачальник та покупець узгодили поставку дроту на загальну суму 83777,40 грн з ПДВ.

Пунктом 8.1 укладеного сторонами правочину передбачено, що договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань строк дії договору встановлюється до 31.12.2020р. включно.

Як свідчать представлені до матеріалів справи видаткові накладні №РН-131102 від 13.11.2019р. на суму 71910 грн, №РН-131103 від 13.11.2019р. на суму 9729 грн, №РН-051201 від 05.12.2019р. на суму 1800 грн, товарно-транспортні накладні №13110201 від 13.11.2019р., №13110301 від 13.11.2019р., №05120101 від 05.12.2019р. на підставі укладеного сторонами договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. у листопаді - грудні 2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» було поставлено відповідачу товар, погоджений сторонами у специфікації до цього правочину, на суму 83439 грн.

Повноваження представників відповідача (зав. мат. складом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3), які прийняли товар за вказаними первинними документами підтверджено нарядами на отримання ТМЦ №694 від 13.11.2019р., №400 від 11.11.2019р., №961 від 04.12.2019р.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами поставку товару на суму 83439 грн в межах договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.5.4 договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 (дев`яностого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Як вказувалось судом, відповідач у клопотанні б/н від 20.10.2020р. зазначав, що останнім було перераховано на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. грошові кошти в сумі 83439 грн (платіжні доручення №1697622 від 28.08.2020р. на суму 1800 грн, №1697623 від 28.08.2020р. на суму 9729 грн, №1697624 від 28.08.2020р. на суму 71910 грн), внаслідок чого станом на момент прийняття рішення у цій справі заборгованість відповідача за наведеним правочином в частині спірних зобов`язань відсутня.

Дослідивши вищезазначені платіжні доручення на загальну суму 83439 грн, суд встановив, що погашення заявленої до стягнення суми боргу за договором №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. відбулось після звернення позивача до суду з розглядуваним позовом (25.08.2020р. згідно з поштовим штемпелем).

За приписами п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, провадження за первісним позовом по справі №905/1581/20 стосовно вимог про стягнення боргу в сумі 83439 грн за договором №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. підлягає закриттю.

Щодо зустрічних позовних вимог, господарський суд виходить з наступного:

Під час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» претензію б/н від 04.09.2020р. про сплату штрафу у розмірі суми податкового кредиту по ПДВ, нарахованого згідно з умовами п.4.3 договору поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р.

В якості доказу направлення на адресу відповідача за зустрічним позовом вказаної претензії, відповідач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти №5140013548697 від 07.09.2020р. та фіскального чеку. Відповідно до інформації, яка наявна у розділі «Трекінг» офіційного веб-порталу Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення за номером №5140013548697 було вручену представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» 17.09.2020р.

Вказана претензія позивачем задоволена не була, що і зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» з розглядуваним зустрічним позовом до суду.

Отже, спір за зустрічним позовом виник у зв`язку із тим, що позивач (постачальник) не зареєстрував у строки, які встановлені договором, податкові накладні за спірними зобов`язаннями, що на думку відповідача (покупця), свідчить про виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» обов`язку сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» штраф у розмірі податкового кредиту.

За визначенням п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 201.10 ст.201 цього кодексу встановлює, зокрема, наступні правила складання та реєстрації податкових накладних:

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац 1);

- податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2);

- підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5);

- з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем (абзац 6);

- датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац 9);

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені (абзаци 14, 15);

- у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац 19);

- відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац 23);

- у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 25).

Укладаючи договір №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р., сторони в п.4.3 визначили більш жорсткі умови складання та реєстрації податкових накладних, порівняно із Податковим кодексом України, та встановили відповідальність за їх невиконання, а саме: «На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі не відправки постачальником покупцю податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та / або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який покупець повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії покупця. Покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції в разі не направлення розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, або при порушенні постачальником порядку її заповнення. Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату товару на суму податкового кредиту по ПДВ, який покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежне заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної). Покупець повідомляє постачальнику про застосування оперативно-господарських санкцій».

Як свідчать матеріали справи, податкові накладні, зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» в Єдиному реєстрі податкових накладних в наступні строки:

- податкова накладна №16 від 13.11.2019р. за видатковою накладною №РН-131102 від 13.11.2019р. на суму 71910 грн - 29.11.2020р.,

- податкова накладна №17 від 13.11.2019р. за видатковою накладною №РН-131103 від 13.11.2019р. на суму 9729 грн - 29.11.2020р.,

- податкова накладна №3 від 05.12.2019р. за видатковою накладною №РН-051201 від 05.12.2019р. на суму 1800 грн - 26.12.2020р.

Тобто, реєстрацію податкових накладних було здійснено постачальником з порушенням строків, які обумовлені сторонами у договорі, однак в межах строків, які встановлені Податковим кодексом України.

В силу норм ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.627 вказаного нормативно-правового акту сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закріпивши принцип свободи договору, законодавець, разом з тим, визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Зазначені положення повністю узгоджуються з нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Встановлюючи відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію покупцю негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання постачальником передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості покупцем у зв`язку з цим отримати податковий кредит.

Тобто, передбачена п.4.3 договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. відповідальність постачальника не пов`язана з виконанням ним своїх основних зобов`язань за договором, оскільки виникає в разі невиконання постачальником приписів податкового законодавства.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.2 ст.217 цього кодексу у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу норм ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» зобов`язання, яке виникає не перед контрагентом за договором підряду, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на постачальника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, яка може наставати за фактом порушення стороною умов договору поставки або, маючи компенсаційну природу, за фактом настання реальних негативних наслідків у іншої сторони.

За своєю правовою природою це зобов`язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (нездійснення реєстрації податкової накладної чи ненадання зареєстрованої податкової накладної протягом трьох календарних днів від дня виникнення податкових зобов`язань) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог ст.218, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Зі змісту ст.ст.3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору. З урахуванням викладеного, обумовлені у договорі обов`язки постачальника щодо надання та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, не є господарським зобов`язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст.218, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

З огляду на те, що подання на реєстрацію податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» було здійснено з дотриманням вимог, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» не доведено факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» господарського зобов`язання, а тому відсутні підстави для притягнення останнього до господарсько-правової відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого п.4.3 договору №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р.

Близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного суду від 10.05.2018р. по справі №917/799/17, від 18.11.2019р. по справі №904/5949/18.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» про стягнення штрафу за порушення умов договору поставки №8497-ДУ-УМТС-Т від 02.10.2019р. в розмірі 13906,50 грн підлягають залишенню без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір щодо первісного позову в сумі 2102 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд виходить з того, що спір за первісним позовом виник внаслідок неправомірних дій відповідача, і лише після звернення позивача до суду відповідачем вчинені дії щодо погашення суми боргу.

В свою чергу, судовий збір, сплачений за вимогами зустрічного позову в сумі 2102 грн підлягає віднесенню на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 180, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» по справі №905/1581/20 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості в сумі 83493 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1А, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Іст-Пром» (49049, м.Дніпро, вул.Байкова, 61, код ЄДРПОУ 36296089) судовий збір в сумі 2102 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 30.11.2020р.

Повний текст рішення складено 10.12.2020р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця