Ухвала суду № 93658020, 20.12.2020, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 938/662/20

Судове провадження № 1-кс/938/213/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20 грудня 2020 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М., слідчого Кіцнака А.В., прокурора Сілецької С.Ю., підозрюваного ОСОБА_2 захисника Халуса М.М., розглянувши клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського Відділення поліції Косівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Кіцнака Андрія Васильовича, погоджене прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Сілецькою С.Ю., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2020 за № 12020090130000168 про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Сілецькою С.Ю., в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками ч.2 ст.289 КК України.

Особа, щодо якої розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - ОСОБА_2 , отримав вищевказане клопотання із доданими до нього матеріалами 19.12.2020 року о 15год. 00хв. Розгляд слідчим суддею відповідного клопотання розпочався 20.12.2020 о 11год. 49хв., а відтак вимоги ч. 2 ст.184 КПК України, згідно з якою копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, порушено не було.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2020 за №12020090130000168 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , будучи засудженим вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці та вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2020 р. за ст.ст. 289 ч.2, 71 ч.1, 72 ч.5 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, судимість не погашена не знята, знову повторно вчинив новий, аналогічний, умисний злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 перебуваючи 18 грудня 2020 року близько 12:30год. в с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області та знаходячись при цьому в стані алкогольного сп`яніння, помітив на території господарства за місцем проживання ОСОБА_3 легковий автомобіль марки «Volkswagen Golf» сірого кольору із іноземними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_3 . Діючи із раптово виниклого умислу ОСОБА_2 вирішив незаконно заволодіти вказаним автомобілем, з метою поїздки до місця свого проживання в присілку ОСОБА_4 цього ж села.

Здійснюючи свій вищевказаний злочинний умисел ОСОБА_2 діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій і передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до вказаного автомобіля та намагався відчинити його двері. Однак зважаючи на те, що двері автомобіля знаходились в замкнутому стані, ОСОБА_2 намагаючись віднайти ключі від замків автомобіля, підійшов до вхідних дверей житлового будинку на території зазначеного господарства, де скориставшись залишеними у їх замку із зовнішньої сторони ключами, проник в середину приміщення будинку.

Знаходячись в приміщенні будинку ОСОБА_2 відшукав ключі із дистанційним пультом управління замками автомобіля та використовуючи їх відчинив салон автомобіля, а також запустив його двигун. Після цього ОСОБА_2 , керуючи вказаним автомобілем виїхав ним зі території зазначеного господарства та поїхав головною автодорогою в напрямку присілку Тікача с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, тобто повторно незаконно заволодів транспортним засобом.

Під час руху автомобіля у вказаному напрямку, виникли проколи шин, у зв`язку з чим подальша його експлуатація стала неможливою, а тому ОСОБА_2 залишив цей автомобіль на узбіччю автодороги в с. Яблуниця Верховинського району, Івано-Франківської області, а сам скрився.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав себе винним повністю та підтвердив вищевказане.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_2 кваліфіковані слідчим, як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, звернули увагу на те, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України підозрюється ОСОБА_2 . Наявність обґрунтованої підозри підтверджується, зокрема, протоколом огляду місця події вчиненого злочину від 18.12.2020 р., протоколами оглядів місць події від 18.12.2020, проведених в місці виявленого автомобіля, що був предметом злочинного посягання та місці виявлення викинутих підозрюваним ключів від автомобіля; показами допитаного потерпілого ОСОБА_3 від 18.12.2020; протоколами допитів свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та протоколом допиту підозрюваного. Також зазначили, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, які являються мешканцями одного населеного пункту. Окрім того вказує те, що даний злочин було вчинено ОСОБА_2 під час встановленого відносно нього ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2020 р. адміністративного нагляду після звільнення з місць позбавлення волі. А тому, просять таке задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що визнає вину, розуміє що вчинив неправильно. Просив застосувати щодо нього запобіжних захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він проживає зі своєю матір`ю, двома неповнолітніми сестрами та малолітнім братом а також дідом, якому виповнився 91 рік, які перебувають на його утриманні, а обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, позбавить його можливості отримувати дохід та утримувати рідних. При цьому зазначив, що офіційно не працює, дохід отримує від тимчасових підробітків. Звернув увагу на те, що він є людиною молодого віку, його життя тільки розпочинається, і він бажає виправитись.

Захисник заперечив проти застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважає, що наведені прокурором ризики є надуманими, нічим не підтверджені. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_2 скоївши кримінальне правопорушення не переховувався від поліції, а пішов додому, де його і затримали. Вину у скоєному визнає, про що надав відповідні пояснення, та щиро розкаюється у скоєному. Є людиною молодого віку, проживає в сім`ї, де є троє неповнолітніх дітей, яких він фактично утримує, та дідо якому 91 рік. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то просить застосувати заставу у мінімальному розмірі.

Прокурор заперечила проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Звернула увагу на те, що підозрюваний проживає з матірю, дідом та братом і сестрами з жовтня 2020 року. До цього часу, він більше року перебував у місці позбавлення волі, та не брав жодної участі в утриманні його родини, не надавав жодної допомоги, однак це не мало негативних наслідків для них. Звернула увагу на те, що після звільнення з місця позбавлення волі, ОСОБА_2 прожив разом з матір`ю, дідом, сестрами та братом тільки два місяці, однак незважаючи на те, що ухвалою суду від 25.09.2020 відносно нього застосовано адміністративний нагляд після звільнення з мість позбавлення волі, строком на один рік, в цей короткий період він підозрюється у вчиненні нового умисного злочину.

Також прокурор звернула увагу на те, що підозрюваний проживає не за місцем своєї реєстрації, а на даний час відсутня інформація щодо житла в якому він може відбувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У випадку задоволення судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор не заперечила проти визначення судом застави у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 18.12.2020 слідчим слідчого відділення Верховинського ВП Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області за заявою ОСОБА_3 внесено відомості до ЄРДР за № 12020090130000168 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України. Зокрема про те, що невідома особа незаконно заволоділа з території господарства за місцем проживання ОСОБА_3 , розміщеного в с Яблуниця Верховинського району Івано-Франківської області автомобілем «Volkswagen Golf» сірого кольору із іноземними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 .

Постановою про перекваліфікацію дій по кримінальному провадженні від 18.12.2020, у зв`язку з встановленням особи підозрюваного - ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12020090130000168 від 18.12.2020, його дії було перекваліфіковано з ч.1 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України .

Дане кримінальне провадження здійснюється органом досудового розслідування - Верховинське ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, вручено підозрюваному ОСОБА_2 - 19.12.2020 о 14год.30хв.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом огляду місця події вчиненого злочину від 18.12.2020, протоколами оглядів місць події від 18.12.2020, проведених в місці виявленого автомобіля, що був предметом злочинного посягання та місці виявлення викинутих підозрюваним ключів від автомобіля; показами допитаного потерпілого ОСОБА_3 від 18.12.2020; протоколами допитів свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 .

Матеріалами клопотання підтверджується наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України. Зокрема, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_2 не має міцних родинних та соціальних зв`язків, постійного місця роботи та джерела доходів, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, за зареєстрованим місцем проживання не проживає, час від часу змінює місце проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, а тому на переконання слідчого судді з метою уникнення від відповідальності він може покинути своє фактичне місце проживання.

Водночас, слідчий суддя вважає, що на даний час обставини кримінального провадження також свідчать про наявність даних, які вказують на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які проживають на території одного населеного пункту за місцем його фактичного проживання в с. Яблуниця Верховинського району Івано-Франківської області, перешкоджаючи таким чином встановленню об`єктивної істини в кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно з наведеним, суддя вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він, будучи засудженим вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці та вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2020 р. за ст.ст. 289 ч.2, 71 ч.1, 72 ч.5 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, маючи непогашену та не зняту судимість, під час встановленого відносно нього ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2020 адміністративного нагляду після звільнення з місць позбавлення волі, підозрюється у вчиненні за короткий проміжок часу нового умисного тяжкого злочину. Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити нове кримінальне правопорушення, не має стійких соціальних зв`язків, оскільки постійно змінює місце проживання, неодружений, не має постійного місця роботи, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, судимість не знята та не погашена.

На підставі наведеного, оскільки ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, враховуючи доведення прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, для запобігання зазначених ризиківне достатньо застосування більш м`якого запобіжного заходу.

А тому слідчий суддя приходить до висновку про підставність та доведеність клопотання про застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування, виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Щодо клопотання підозрюваного та його захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то таке до задоволення не підлягає.

Суддя звертає увагу на те, що обґрунтовуючи подане клопотання, сторона захисту посилається зокрема на неможливість підозрюваного брати участь в утриманні його рідних, з якими він проживає, у випадку застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак сторона захисту не конкретизує на який період слід застосувати до підозрюваного домашній арешт, а застосування цілодобового домашнього арешту, також перешкоджатиме підозрюваному працювати та отримувати дохід.

Крім того, суддя зазначає, що для запобігання вищевказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного заставу необхідно визначити в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 52550 гривень 00 гривень та покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України та не буде непомірним для нього.

Керуючись ст. ст.176-179, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського Відділення поліції Косівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Кіцнака Андрія Васильовича, погоджене прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Сілецькою Світланою Юріївною, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2020 за № 12020090130000168 про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу становить 60 діб з часу фактичного затримання з 17год.05хв. 18 грудня 2020 року по 17год. 05хв. 16 лютого 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52550 гривень 00 копійок (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень нуль копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Верховинського районного суду Івано-Франківської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265) у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області Кіцнаку Андрію Васильовичу для негайного виконання, прокурору Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Сілецькій Світлані Юріївні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області Кіцнака Андрія Васильовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Джус Р.В.