Ухвала суду № 93654975, 19.12.2020, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/3212/20

Провадження № 1-кп/663/570/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2020 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.

при секретарі Мечік В.В.

за участю:

прокурора Мошковського П. Г.

представника потерпілих - адвоката Пенчарського А. Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Кушнеренко І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12019000000000930 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.2 ст.361, ч.4 ст.28 ч.5 ст.185, ч.4 ст.28 ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205-1 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Скадовського районного суду Херсонської області надійшло дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, серед яких є особливо тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст.28, ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, тому, перебуваючи на волі він буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджатиме встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на потерпілих та інших осіб по кримінальному провадженню, з метою зміни даних потерпілими показань для уникнення відповідальності та незаконного впливу на осіб, поінформованих про злочин; крім того, перебуваючи на свободі буде контактувати з особами, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, з метою створення легенди та алібі для всіх можливих учасників вказаного кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12018230000000411 від 10.10.2018 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 11 ч.2 ст.115, ч.1 ст.393, ч.2 ст.289 КК України, та 24.11.2018 йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у подальшому звільнено у зв`язку із закінченням строку дії ухвали про тримання під вартою. Після звільнення ОСОБА_1 до слідчого не з`являвся, покинув Україну, у зв`язку з чим 28.02.2019 його було оголошено у всеукраїнський розшук, а 19.04.2019 – у міжнародний розшук. 24.06.2020 ОСОБА_1 було затримано. Вказаний факт підтверджує те, що обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою причетність до вищезазначених кримінальних правопорушень, намагався переховуватись від правоохоронних органів, що є ризиком того, що він у подальшому буде намагатися переховуватися від суду. Вказане також свідчить про те, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити його належної поведінки та попередити спроби обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Представник потерпілих адвокат Пенчарський А.О. в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, вважав наявними підстави для його задоволення. Крім того зазначив, що ризик переховування обвинуваченого також підтверджується обставинами недоставлення обвинуваченого в судове засідання 18.12.2020, а саме, що при виїзді з Херсонського слідчого ізолятора у ОСОБА_1 був задовільний стан здоров`я, але він почав скаржитись на погане самопочуття в зв`язку з чим його доставлено в лікарню. Проведеними обстеженнями 18 та 19 грудня 2020 року, у Мостового не виявлено даних про гостру хірургічну патологію та його виписано.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Зазначив, що все вже вирішено та його не будуть слухати.

Захисник обвинуваченого адвокат Кушнеренко І.В., зазначив, що клопотання прокурора було вручено лише перед судовим засіданням, воно не обґрунтоване та є формальним. Посилаючись на вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та практику ЄСПЛ, заперечував проти продовження тримання під вартою ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту. На обґрунтування своєї позиції посилався, що згідно клопотання строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 31.11.2020, на відсутність доказів які підтверджують заявлені прокурором ризики, те що всі докази вже зібрані на досудовому слідстві та знаходяться у сторони обвинувачення, також відсутні докази що ОСОБА_1 впливав на потерпілих та свідків, зазначив про наявність у обвинуваченого сім`ї, в тому числі перебуванні на його утриманні двох неповнолітніх дітей та матері, яка має інвалідність, а також постійного місця проживання.

Вирішуючи питання продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Так, судом враховано характер вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а також відомості, що характеризують особу обвинуваченого, який перебував в тому числі у міжнародному розшуку, що свідчить про реальне існування ризиків того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може вчинити одну із дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Також суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, наведені ризики, відомості про особу обвинуваченого, а також характер інкримінованих йому злочинів свідчать про те, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, на даному етапі не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_1 .

За таких обставин, запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою доцільно продовжити на 60 діб з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, а також забезпечення належної його поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

Питання про визначення розміру застави у кримінальному провадженні не розглядається на підставі ч.4 ст.183 КПК України у зв`язку з вчиненням злочину із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 314-316, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренко І.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України на 60 діб.

Строк дії ухвали до 16 лютого 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області Г. О. Шабрацький