Ухвала суду № 93654884, 18.12.2020, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2361/20

8/662/2/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року суддя Новотроїцького районного суду Херонської області Решетов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу №662/2361/20 від 02.12.2020 року таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, обгрунтуваши тим, що відповідно до судового наказу виданого Новотроїцьким районним судом Херсонської області від 02.12.2020 року №662/2361/20 за заявою ОСОБА_2 стягнуто з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, хоча їх син проживає з ним та знаходиться на його повному утриманні.

Ознайомившись з матеріалами справи та із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з додатками до неї, вважаю заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (тобто крім випадків видачі судового наказу за вимогами про стягнення аліментів).

Згідно ч. 7 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу (стягнення аліментів на утримання дитини), боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Крім того, відповідно ч. 8 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Аналізуючи норми ЦПК України встановлено, що у разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, він визнанню таким, що не підлягає виконанню, згідно норм чинного законодавства не підлягає, проте боржник має право звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, визначених судом, або з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.

З заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 вказує на те, що неповнолітня дитина (син), проживав з 2017 року та на даний час проживає з ним, мати не бере участі в житті сина, веде аморальний спосіб життя та надав документи на підтвердження своїх доводів.

Згідно ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Як передбачає ч.1,ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як регламентовано ч.3ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу №662/2361/20 від 02.12.2020 року таким, що не підлягає виконанню слід відмовити, оскільки даний судовий наказ визнанню таким, що не підлягає виконанню не підлягає, а обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу своїх доводів, суд розцінює як нововиявлені, в розумінні положень ст.423 ЦПК України, оскільки під час розгляду заяви про видачу судового наказу, враховуючі особливий порядок розгляду таких заяв, вказані обставини не були предметом дослідження, ним не надавалась оцінка, тоді як вони впливають на висновки суду під час винесення судового наказу, крім того, судом враховується, що при винесені судового наказу не розглядалася обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Таким чином суд вважає, що доводи ОСОБА_1 викладені в заяві про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, є підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або його перегляду за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170,171 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу №662/2361/20 від 02.12.2020 року таким, що не підлягає виконанню – відмовити повністю.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, починаючи з дня проголошення.

Суддя В.В. Решетов